Що п’ють, вдихають і ковтають діти

Щорічно 20-25 дітей потрапляє до Чернігівської обласної дитячої лікарні із хімічними опіками рота, стравоходу, шлунку.

— Діти п'ють розчини для миття плит, посуду, прочистки труб, чищення чанів у ковбасному цеху, електроліти з батарей, — перераховує завідувач хірургічного відділення №2 34-річний Олександр Риженко. — У дітей є період у житті, коли вони дуже активно пізнають світ, усе тягнуть до рота. Найчастіше це буває у віці від року до трьох.


Олександр Риженко тримає буж

Стравохід був, як із пергаментного паперу

Трирічна Влада з мамою Світланою Охріменко лікується у хірургічному відділенні №2 Чернігівської обласної дитячої лікарні, з перервами на домашню реабілітацію, рік і сім місяців.

Коли Владочці було півтора року, вона випила засіб для чищення газової плити.
— Пляшечка була захована за пральною машиною, — розповідає мама. — Перед нею стояли газовий водорозширювальний бачок та коробка від електром'ясорубки. Влада через бачок, через коробку пробралася до пляшечки. Ми надвір збиралися, я на мить відвернулася, а вона наробила шкоди.

Відразу губи отакі, піна з рота. Я злякалася, почала молоком поїти. Кажуть, якщо опік чи отруєння, молоко треба давати сире. Але не могла вона пити. У мене такий шок був, що я думала все, її не буде.

У Чернігівській обласній дитячій лікарні зробили дослідження, виявили другий ступінь опіку стравоходу. Тиждень пролежали, нас прокапали і відпустили додому. Годувала доньку з ложечки, блендером усе збивала. Але блювота у дитини не переставала. Вночі вставала і просто слиною блювала.

Знову в лікарні два тижні капали, кололи. Подивилися ендоскопом. Стравохід був, як із пергаментного паперу, тоненький такий, хімія проїла. Могла виникнути перфорація (прорив). У животик вставили спеціальну трубочку — гастростому, через неї й годували. (Гастростомою також називають отвір через стінку живота до шлунка).

Три місяці пролежали в лікарні. Тепер приїжджаємо на бужування — розширення стравоходу за допомогою спеціальних паличок (бужів).

Спочатку їздили щотижня, потім раз у два тижні, раз у три. Зараз раз у чотири тижні приїздимо. Було, що й п'ять, і шість тижнів витримували. А потім усе одно рубці стягуються, грубішають, і дівчинка не може їсти, навіть перетерту їжу.

Гастростома у животику раз на рік міняється, — продовжує мама. — Її нам прислали з Америки. У Москві така коштувала 298 доларів. Вона американського виробництва. Тож я попросила знайомих купити в Америці. Придбали три гастростоми по ціні однієї в Москві. Гроші я передала. Переслали одну трубочку, яку ми вже Владі поставили. А дві у травні привезуть. За пересилку 15 доларів заплатила. Є ще морська пошта через океан, там трошки дешевше, але чекати треба кілька місяців.

Чим агресивніша речовина, тим сильніший опік

— Було, що дитина випила засіб для чищення чанів у ковбасному цеху, — наводить приклад лікар. — Дуже агресивна речовина, називається детонал. Дитина отримала сильний хімічний опік рота — я таких ще не бачив, уся ротова порожнина була чорна. Не могла ні пити, ні ковтати, язик величезний, слизова розбухла.

Інколи куштують отруту зовсім не малюки. 14-річна дівчинка, ми її виписали недавно, була у гостях, пішла пограти на комп'ютері. А на столі стояв електроліт. Дівчинка випила його, бо хотіла пити. Слава Богу, цей електроліт був несвіжий, його вже злили з акумулятора. Відбулася легким переляком.

Чим агресивніша речовина, тим сильніший опік. Якщо це кислота, вона відразу викликає коагуляцію (згортання), цим самим створює щільний струп стравоходу, і далі не потрапляє. Луги, навпаки, роз'їдають слизову оболонку і проникають у глибину стравоходу.

Засоби побутової хімії зараз комбіновані, у складі є і кислоти, і луги. Ці речовини знищують усі жирні сполуки. А захисна оболонка клітини на 80 відсотків складається з жиру. Чим глибший опік, тим глибші ЗМІНИ утворюються. Виникає запальний процес, виразка, на її фоні утворюється рубець, сполучна тканина.

Найчастіше страждає стравохід. Його функція дуже проста. Це орган, який проводить їжу з ротової порожнини до шлунка. По суті, це труба. Опік стравоходу циркулярний, по колу. Рубчик, який виникає внаслідок опіку, звужує просвіт, їжа у шлунок потрапляти не може.

Але буває, що страждає не стравохід, а шлунок. Речовина для про-чистки труб «Кріт» діє тільки там, де є перепона. «Кріт» вільно проникає по стравоходу до переходу із шлунка в тонкий кишківник і найбільшу шкоду завдає саме в цьому місці.

У дитинки, яка випила «Кріт», шлунок розтягнувся на весь живіт, до самих кісток малого таза, — лікар показує рентгенівський знімок. — Ось знімки після операції. Бачимо форму нормального шлунка. Зробили операцію, використавши спеціальну пластику. Прохідність відновилася. Дитина оперована років два тому, і, слава Богу, все добре.

Зонд — під наркозом

— Відразу промити стравохід та шлунок великою кількістю рідини, — радить Олександр Риженко. — Якщо кислота, краще промити лужним розчином/Або молока дати дитині. Якщо випила лужний розчин, можна дати лимонної кислоти. Вони один одного нейтралізують. Але, як правило, ми не знаємо складу речовини, яку ковтнула дитина. Тому краще промивати просто водою, великою кількістю рідини. Чим краще вимиємо, тим більше зменшимо контакт речовини зі слизовою. Випити — і викликати блювоту.

Якомога швидше потрібно звернутися до лікарів, — продовжує. — У лікарні робимо спеціальне промивання шлунка та ендоскопічне дослідження. Дивимося, наскільки уражені внутрішні органи.

— Ендоскопія — це дослідження за допомогою зонда. Як дитинка його ковтає?
— Під наркозом. Ми не можемо тримати дитинку і насильно пхати зонд. Це робиться під загальним знеболюванням. Дитина засинає, для цього їй дається поверховий наркоз, вона розслабляється. Ендоскопом дивимось ротову порожнину, стравохід, шлунок, дванадцятипалу кишку. Оцінюємо, наскільки сильне ураження, в залежності від цього визначається тактика лікування. Антибіотики, гормональні препарати, місцева терапія. Через 7-10 днів повторюємо ендоскопічне дослідження, оцінюємо, наскільки сильне ураження залишилося.

Бужування — це розширення

— Намагаємося зберегти власний стравохід, — говорить хірург. — Дуже часто проводиться його бужування (під наркозом), тобто розширення за допомогою введення спеціальних інструментів — бужів. Дитина засинає, за неї дихає апарат.

— Чому у діток, яким роблять бужування, на обличчі ниточка? Проходить від вушка, через щічку, заходить у носик і зникає всередині.
— Ниточка проникає у стравохід і доходить до гастростоми. Це провідничок. Щоб уникнути розривів стравоходу. Якщо стравохід заростає, дірочка може бути дуже маленька і розташовуватися не в центрі, а під якоюсь складочкою. Якщо ми будемо всліпу розширяти, то стравохід може розірватися.
Буж засовуємо у ротову порожнину, протягуємо по стравоходу аж до гастростоми. Буж розширює стравохід по своєму шляху. Всередині перебуває три-п'ять хвилин. . Бужі є різних розмірів. Зроблені зі спеціальної пластмаси. Перед тим як провести процедуру, вони нагріваються, замочуються у спеціальний антисептик, стають гнучкими, еластичними.
Якщо бужування не дає результату, виконуються операції пластики, заміни стравоходу. Для цього беруть частину тонкого або товстого кишківника.

— Не придумали чогось на кшталт протезу стравоходу?
— Є розробки. Дуже багато. Робиться стент за формою стравоходу, його вставляють всередину.

—- У відділенні обласної дитячої лікарні надається максимальний обсяг медичних послуг чи інколи потрібно їхати в інші заклади?
— Іноді направляємо дітей в «Охматдит» — Київську дитячу багатопрофільну лікарню. Або в 17-у Київську міську клінічну лікарню, де є торакальний центр (спеціалізація на грудній клітці).
Але не всі хімічні опіки закінчуються стенозом. Не всі призводять до утворення виразок і рубців. У більшості випадків опіки першого-другого ступеня загоюються самостійно. Ми призначаємо комплексне лікування — протизапальне, обволікуюче, протисекреторне. І ці дітки благополучно поправляються, без наслідків.

— За останні роки опіків стало більше?
— Більше. Я дитячим хірургом працюю з 2003 року, з 2006-го займаюся ендоскопією. Якщо раніше були ушкодження стравоходу марганцівкою, кислотою, лугами, то тепер на першому місці — засоби для чищення.

Вдихають і ковтають

В ендоскопічному кабінеті хірургічного відділення №2 — незвичайна колекція. Сторонні тіла стравоходу та бронхів, видалені у дітей лікарями Анатолієм Воротченком та Олександром Риженком. Заколки для волосся, ковпачок від ручки, ключ, хрестик-розп'яття, великі ґудзики, паличка від цукерки «Чупа-чупс», батарейка, «хвостик» від ялинкової прикраси, зуб (!), голка від швейної машинки, цукерка в обгортці, 25 монет, розстебнута шпилька. Нічого собі!


Колекція

— Розкрита шпилька (англійська булавка) минула стравохід, шлунок і зупинилася у повороті дванадцятипалої кишки, — розповідає Олександр Риженко. — Уявіть, скільки пройшла шляху! Важко було ендоскопічно забрати. Треба було завести зонд дуже глибоко і обережно щипчиками, не розвертаючи шпильку, щоб не травмувати слизову, витягти. Дитині було півтора року.

— Жовта заколка? Значок з Леніним?
— Із стравоходу.

— Голка для машинного шиття?
— Анатолій Миколайович діставав. Із бронхів. Дитина вдихнула голку. Якщо тримає річ у роті, а коли хтось підійшов, закричала, заплакала, зробила швидкий подих — усе, предмет потрапляє у дихальні шляхи. А будь-яке, навіть найдрібніше, стороннє тіло у гортані, трахеї, бронхах — це вже біда і катастрофа. Це життєво загрозливий стан.

— Монета закордонна? — придивляюся.
— Ці п'ять копійок довго стояли у шлунку. Стали матовими — поверхневий захисний нікелевий шар повністю розчинився, його роз'їв шлунковий сік.є
Магніти ще є, дістали з живота, — додає Олександр Риженко.

Підготувала Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №19 (1513)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.