GOROD.cn.ua

На реалії життя в законі "Про екстрену медичну допомогу", на жаль, немає поправок

 
31 січня в Україні почав діяти закон «Про екстрену медичну допомогу», який став черговим етапом реформування медицини (так, принаймні, це називають у владних кабінетах). Згідно з ним, виклики «швидкої» відтепер поділяються на «екстрені» і «невідкладні», а час, упродовж якого бригади мають дістатися до пацієнта, скоротився до 10 хвилин у місті та 20 - у сільській місцевості. Але вже зараз є чимало нарікань на те, що дотриматися такого графіку неможливо. Чому?
***
Увага!

Телефони «гарячої Ліни» Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Чернігові 67-10-13,67-67-26
***
У грудні минулого року в Чернігові була ліквідована станція швидкої медичної допомоги, а на її базі створено Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Завданням фахівців Центру є покращення надання допомоги пацієнтам. Це перший крок до реорганізації «швидких». Щоб дізнатися про подальші кроки, кореспондент звернулася до директора Центру Ігоря Даниленка.

26 нових пунктів базування «швидких»

«Новим законом вводиться абсолютно нова система організації роботи служби. По-перше, відповідальним за службу «швидкої допомоги» стає голова обласної адміністрації, фінансування наших станцій як у Чернігові, так і по області здійснюється з обласного бюджету. По-друге, об’єднавшись у єдиний Центр, керувати бригадами «швидкої» буде спільна оперативно-диспетчерська служба», - розповідає Ігор Валентинович.

«Центральна оперативно-диспетчерська служба буде створена цього року, думаю, ближче дО літа, і базуватиметься в Чернігові. Всі виклики з будь-якої точки області надходи-тимуть саме туди. Диспетчер прийматиме інформацію, оброблятиме і повідомлятиме туди, де знаходиться найближчий від місця подї автомобіль «швидкої». Рішення про те, визнати виклик «екстреним» чи «невідкладним», буде приймати саме диспетчер (якраз від того, яку бригаду дйспетчер відправить до пацієнта, інколи залежатиме перебіг лікування, адже у найближчому пункті невідкладної допомоги може не виявитися спеціалістів потрібного профілю і фаху, тоді пацієнта повезуть в іншу лікарню, а час буде втрачено. - Авт.).

Для того щоб забезпечити прибуття екстреної допомоги до пацієнта в умовах села за 20 хвилин, планується розширення мережі пунктів постійного базування бригад. Крім уже діючих (зараз їх 46), додатково буде створено ще 26 пунктів постійного базування, які розташуються в сільській місцевості на базах сільських амбулаторій та лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів - тобто в такому радіусі, щоб забезпечити 20-30-хвилинний доїзд до пацієнтів».

Подайте «швидкій» на... машину

Автори закону і чиновники вважають (так, принаймні, запевняють), що зміни позитивно позначаться на роботі всієї служби. Адже запланована реорганізація нібито дозволить зняти з медиків екстреної'допомоги зайві функції: приводити алкоголіків до тями, їздити до хронічно хворих пацієнтів і т. ін.. Усе це стане «парафією» невідкладної допомоги, що має дозволити бригадам саме екстреної) прибувати на критичні виклики вчасно.

Так кажуть, але...

Але більшість працівників самої «швидкої» вважають, що до реформи нічого не готове, а нові нормативи для екстреної допомоги називають абсолютно нереальними навіть у містах, а про села взагалі мови нема. Вважають, але якраз на камери і диктофони журналістам не розповідають, чим вельми відрізняються від чиновників.

Доїхати за 10 хвилин, як регламентує новий закон, бригади можуть (і будуть!) не встигати. Дороги неякісні, перевантажені транспортом, а зараз, взимку, ще й не прибрані від снігу та криги. А ще ж карету «швидкої» на дорозі у нас можуть не пропускати (всіляких «мажорів» і просто «блатних», які й на елементарні правила дорожнього руху не зважають, там повно). Все це реалії життя, на які нема поправок у законі. Та й автопарк «швидкої» давно слід оновити.

«Звичайно, наш теперішній технічний парк автомобілів потребує оновлення. Взагалі на сьогоднішній день в Україні слід оновити 1200 автомобілів «швидкої». Чернігівській області для належного функціонування не вистачає 93», - розповідає доктор Даниленко. І додає: «Є й проблеми з кадрами. Зараз в обласному центрі забезпечення лікарями складає трохи більше 50%. З них більша частина - люди пенсійного віку. А про умови в сільських місцевостях я взагалі мовчу. Ми не в змозі забезпечити лікарями сільські бригади, тому там будуть працювати фельдшери. Наразі в Чернігові працює 21 бригада. Кожного дня до нас надходить близько 200 викликів, на одну бригаду на день припадає більше 10 виїздів. А з області загалом за день надходить більше 700 викликів. До речі, за січень (станом на 24.01) в Області було зафіксовано 14579 викликів «швидкої».

Зміни поки невлиикі

«Поки що працюємо, як працювали раніше, - говорить Ігор Даниленко. - Зараз у нас є норматив прибуття «швидкої» по місту, проте за 10 хвилин встигаємо не завжди. Загалом 15% від усіх викликів - екстрені. А неекстрені виклики, згідно з нормативом, ми можемо виконати за годину. Та якщо є вільна бригада, то на неекстрений виклик вона виїжджає, як на екстрений.


Психологічно погано впливає на наших лікарів і фельдшерів, коли їх зустрічають із секундоміром у руках. Людина мусить розуміти, що після дзвінка до диспетчерської служби інформація ще обробляється і вирішується, яка саме бригада поїде. За нормативами, на це відводиться 4 хвилини, тобто якщо взяти час від того, як бригада від’їхала до хворого, то це і є ті 10 хвилин. Також у законі є поправка (додаткові 10 хвилин як у місті, так і в сільській місцевості) на стан доріг і на стан погодних умов.

Марія Савіна, газета "Чернігівщина" №5 (385) від 31.01.2013

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Ігор Даниленко, закон «Про екстрену медичну допомогу», Марія Савіна, газета "Чернігівщина"