GOROD.cn.ua

Губернатор оцінив діяльність «Землі і волі» як соціальну відповідальність бізнесу

Леонід Яковишин (ліворуч), Володимир Хоменко та Анатолій Мельник
13 липня у TOB «Земля і воля» (м. Бобровиця) відбулася обласна науково-практична конференція з питань застосування новітніх технологій в агропромисловому виробництві.
Саме «Земля і воля» є одним із найпотужніших сільгосппідприємств та одним із найбільших виробників зернових в Україні. У рослинництві воно спеціалізується на вирощуванні зернової кукурудзи, у тваринництві - на свинарстві. Має великий власний сушильний комплекс, елеваторне господарство, комбікормовий завод.

Отже, це господарство учасники конференції обрали не випадково. А серед них - губернатор Володимир Хоменко, голова обласної ради Анатолій Мельник, генеральний директор TOB «Земля і воля» Леонід Яковишин, голови районних державних адміністрацій та районних рад, керівники обласних управлінь, підприємств та організацій, начальники управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій.
Зустріч з учасниками заходу генеральний директор господарства Леонід Яковишин розпочав з ознайомлення із системою машин та обладнання для внесення безводного аміаку. Адже саме про цю технологію удобрення і йшла мова під час конференції. Далі гості відвідали поле і побачили на власні очі, як росте і розвивається основна культура господарства. До практичної частини конференції входив і огляд елеваторного господарства та заводу з переробки кукурудзи.

Україна має бути зерновим кошиком Европи

Леонід Григорович поділився з присутніми секретами створення, а найголовніше - утримання, як то кажуть, на плаву такого масштабного господарства: «За своє життя я побував у багатьох країнах світу, і що найцікавіше: щоразу переконувався, що в Україні, без перебільшення, є потенціал для того, аби стати основним зерновим кошиком Європи. Я знав, що нашому господарству треба ще багато чого зробити, бо без копіткої праці не буде належних показників. Тому протягом останніх п'ятнадцяти років ми постійно підтягуємо насінництво, створюємо потужну матеріально-технічну базу, відроджуємо систему зрошення, налагоджуємо постачання добрив. І поступово йдемо до найвищих показників в Україні. Але зупинятися на досягнутому не збираємося. Нині ми впроваджуємо нову технологію удобрення - внесення безводного аміаку, її, щоправда, використовували ще у радянські часи. Україна в 1990 році мала 678 складів аміаку, а на сьогодні їх лишилося три. Тепер нам доводиться із надзвичайними потугами застосовувати цю технологію удобрення в своєму господарстві. Адже не секрет, що це найголовніший засіб для підвищення врожайності кукурудзи. Так робить уся Америка. Вони щороку закуповують два мільйона тонн безводного аміаку на нашому Одеському припортовому заводі! А українським господарникам туди пробитися дуже важко, майже неможливо. Бо все йде на експорт. Це говорить про те, що потрібна державна програма підтримки вітчизняного сільгоспвиробника, якої в нашій країні досі немає».

«Передові технології «Землі і волі» слід поширювати по всій області»

У зв'язку з тим, що потужне господарство «Земля і воля» повертається до дуже ефективної радянської технології удобрення, доктор сільськогосподарських наук, професор
Інституту агрохімії та ґрунтознавства імені Соколовського Національної академії аграрних наук України Анатолій Фадєєв, який також був присутній на конференції, запропонував Леоніду Григоровичу співробітництво та інформаційний супровід у напрямку вивчення впливу аміаку на ґрунт та сільськогосподарські культури.
Голова облдержадміністрації Володимир Хоменко, в свою чергу, зауважив, що безводний аміак має використовувався не лише у TOB «Земля і воля», айв інших господарствах. Для цього треба відпрацювати схеми об'єднання сільськогосподарських товариств щодо використання спеціальної техніки, а також докласти спільних зусиль для розповсюдження передових технологій TOB «Земля і воля» в області.

Леонід Яковишин також розповів присутнім, що у його господарстві до зерна підходять не лише як до продовольчого і кормового продукту.
«Сьогодні в світі зерно, а особливо кукурудза, - це насамперед технічна культура. Бразилія і США є нині світовими лідерами з вирощування кукурудзи для виробництва біоетанолу. Це і наше майбутнє. Бо нафта от-от скінчиться, у найближчі п'ятдесят років уже не буде чого качати. Тому Америка нині виробляє 340-360 мільйонів тонн кукурудзи, з них - 60% йде на виробництво палива. Ми-цю тему вивчали, для нас американська фірма розробила бізнесові розрахунки і техніко-економічне обґрунтування, було складено відповідну програму, за якою ми будемо працювати, - зізнається аграрник. - Нині ми плануємо вийти на високі показники. Я не піду на пенсію, доки із ЗО тисяч гектарів не отримаю 300 тисяч тонн зерна. Я не прошу допомоги в держави, прошу лише мені не заважати. Наразі ми будуємо елеватори. Всі роботи виконуємо самі - і будівельні, і монтажні, і пусконалагоджувальні. Нещодавно збудували елеватор на 60 тисяч тонн і зекономили, завдяки відмові від посередників, п'ять мільйонів доларів. Розумієте, якби я не економив, то ніколи в житті не знайшов би таких грошей».

Рослинництво процвітає, та й тваринництво живо

У ході конференції господарник поділився ще багатьма прийомами сучасного аграрного виробництва, окремо зупинився і на питанні тваринництва.
Адже коли господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, тут сам по собі напрошується розвиток м'ясної галузі - свинарства. Бо багато лишається зернових відходів.
«У 2010 році ми досягли відмітки у 50 тисяч голів і взяли курс на 100 тисяч, адже обсяги виробництва зерна у нас збільшуються. Але водночас ми зіштовхнулися із системою. У Чернігові м'ясокомбінат закрили, у Києві - також. Із найближчих залишився Глобинський, який з нами уклав договір. Але йому не потрібно стільки сировини. Тому я почав максимально скидати поголів'я. Але зрозумів, що поспішив із висновками. У наступному році ми плануємо знову вийти на середній показник - 20 тисяч свиней. Далі будемо дивитися по потребах. База у нас залишилася. Якщо буде потрібно, ми протягом двох років знову можемо збільшити поголів'я до 50 тисяч. Я добре розумію, що селу потрібна робота. Бо одна справа економіка, інша - людський фактор. Що то за село, яке не має свого поголів'я...».
Наприкінці свого виступу Леонід Григорович ще раз наголосив, що ніколи не треба сидіти склавши руки. «Ось мені вже 73 роки. І скільки ще буду дихати, стільки працюватиму», - наголосив Герой України Леонід Яковишин.

Влада має співпрацювати з аграрним бізнесом

На думку голови обласної адміністрації Володимира Хоменка, господарство «Земля і воля» є одним із кращих сільськогосподарських підприємств не лише Чернігівщини, а й країни загалом.
«Леонід Яковишин уже давно використовує передові аграрні технологу на землях, які орендує у людей. Тут вирощують кращі сорти сільськогосподарських культур, застосовується найсучасніша техніка, працює понад тисяча робітників. Стратегія підприємства: сталий розвиток, впровадження позитивного досвіду зарубіжних сільськогосподарських керівників та підтримка соціальної інфраструктури регіону. Діяльність «Землі і волі» - яскравий приклад соціальної відповідальності бізнесу за розвиток території, який треба обов'язково впроваджувати на теренах області, - наголосив губернатор. - Адже за сприяння TOB «Земля і воля» зводяться будинки, ремонтуються дороги, виділяються кошти на утримання закладів освіти, культури, здійснюється благоустрій району».
Голова облдержадміністрації зазначив, що на прикладі цього господарства потрібно поєднати досвід авангардних господарств та адаптувати його до тих, що поки що відстають.

Наприкінці науково-практичної конференції губернатор підкреслив, що влада має співпрацювати та знаходити порозуміння з аграрним бізнесом стосовно його соціальної відповідальності на взаємовигідних умовах.

Сніжана Божок, тижневик «Чернігівщина» №29 (357)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Володимир Хоменко, TOB «Земля і воля», «Чернігівщина», Сніжана Божок