18-річний хлопець витягнув із обіймів смерті маленьку дитину

У минулому номері «Чернігівщини» ми вже повідомляли про пожежу в Носівці. Велике лихо прийшло до родини Ліскевичів - серед ночі через коротке замикання електромережі загорілася їхня оселя. Якраз у той день у господарів гостювала чотирирічна онучка Віка. Всі спали, коли вогонь підкрався до помешкання. Андрій Петрович та Галина Михайлівна, почувши запах диму, одразу вибігли на вулицю, та отямившись, згадали, що у будинку лишилася Віка. Дідусь, не зволікаючи, кинувся у полум'я. І не повернувся...

Сусіди згадують ту страшну ніч зі сльозами на очах. Кажуть, то була прекрасна родина, яку так нещадно спіткало лихо. Покійний Андрій Ліскевич, якому було 57 років, і його дружина - постраждала Галина, такого ж віку, були привітними людьми, які завжди допомагали сусідам, рідним і просто знайомим людям. «Щирі, гостинні, усміхнені... - розповідають про Ліскевичів жителі вулиці Жовтневої. - За що їм таке горе? Ми всі в ту ніч вибігли зі своїх хат, тільки-но побачивши пожежу. Метушилися, набирали в колодязі воду" гасили... Але одна справа будинок, а інша... життя, якого вже не повернути. Дякувати Богові, вдалося врятувати маленьку Віку. Не перевелися ще в нас герої. Тільки подумати, 18-річний хлопчина кинувся у вікно, звідки вже визирали підступні язики вогню, і буквально за пару хвилин витягнув звідти дитину».

...Його звати Женя. Він не любить вихвалятися своїми вчинками. Тим паче, після пожежі і того горя, на яке надивився молодий хлопчина, йому нині не до того. Тому про все, що сталося тієї ночі, нам розповіла його мати Галина Сергійчик.
«Того вечора Женя із товаришами гуляли на вулиці. Десь близько опівночі я йому зателефонувала, щоб вже йшов додому, і трішки задрімала. Розбудив мене телефонний дзвінок від сина. На годиннику було без п'яти хвилин перша. «Мамо, швидко викликай пожежників, Ліскевичі горять», - все, що сказав мені Женя. Я почала набирати з мобільного - не відповідають. Побігла на вулицю, ще одним сусідам сказала, щоб телефонували. Але безрезультатно... Тоді ми набрали міліцію і попросили, щоб вони якось сповістили своїм колегам. Пройшло ще хвилин п'ять - ми знову телефонуємо в пожежну, а там кажуть, що виклик уже зафіксували, «...хвилин через п'ять будемо». Ми глянули на годинники - уже було пів на другу. Коли підбігли до будинку Ліскевичів, то побачили, що дах уже повністю обвалився всередину і горіли перекриття. Тоді люди мені сказали, що мій Женя врятував дитині життя».

Про свого сина мати Галина розповідає неохоче, каже: «Ну навіщо тут вихвалятися...». На її думку, кожен би так зробив у такому випадку.
«Коли я у Жені спитала, як він наважився на такий крок, він мені тихо відповів: «Мамо, тьотя Галя так кричала і благала допомогти її онуці, що там би і мертвий встав і зробив так, як я».

Уже потім очевидці і сам рятівник розповіли більш детально про випадок. Виявляється, якраз у той час товариші поверталися додому і побачили дим із помешкання Ліскевичів. Почали бігти і кликати на допомогу. Господарі якраз вибігли із будинку, і Галина кричала, що в хаті Віка. Андрій Петрович одразу повернув назад. Хоча Женя намагався його не пускати, бо вогонь уже дістався веранди, а на самому господарі горіло волосся і тлів одяг, проте чоловік відштовхнув хлопця і повернувся за онукою.
«Пройшло кілька хвилин, - продовжує пані Галина. - 3 будинку ніхто не виходив, і Галина Михайлівна почала благати, щоб врятували її дівчинку. Коли жінка вказала на вікно спальні Віки, Женя чимдуж кинувся туди. Розбив скло і у задимленій кімнаті почав шукати дівча. На щастя, Віку вдалося намацати, і вона заплакала».
Вже за хвилину Женя подав перелякану дитину через вікно своєму товаришеві Антону і тільки-но перекинув ноги через підвіконня - завалилася стеля.
Усі присутні тоді казали, що обоє народилися в сорочці. Дівчинка взагалі не травмована, а у Жені трохи волосся обгоріло і ногу склом порізав.
Якраз у цей час приїхала пожежна.

За словами очевидців, води у рятувальників вистачило на п'ять хвилин. Бо у районному управлінні лише одна машина. Проте вдалося викликати ще підмогу із хлібоприймальні - там у них своя машина. І знову той самий герой Женя допомагав пожежникам гасити полум'я. їздив понад десять разів до річки, набирав воду. Люди також не зволікали - носили відрами. Два колодязі спустошили. Але від будинку лишилися тільки цегляні стіни. Вдалося врятувати сарай із худобою та автомобіль, який стояв біля хати. А от господаря Андрія Петровича, тіло якого зазнало значного термічного впливу, вже ніщо, на жаль, не врятує.
У носівській пожежній нас запевнили, що зробили все, що було у їхніх силах. Кажуть, не їхня вина у тому, що працівників мало і автомобіль лише один. Побільше б їм таких мужніх та безстрашних рятівників, як Євгеній. До речі, на рахунку цього молодого хлопця, за словами носівчан, уже не один героїчний вчинок. Колись він так само, не зволікаючи, витягнув із річки потопаючого, чим врятував іще одне життя.


Галина Сергійчик

Сніжана Божок, тижневик «Чернігівщина» №26 (354)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.