Як працює селекційно-дослідна станція з віковим стажем?

У цьому році Носівська селекційно-дослідна станція святкує своє сторіччя. Це одна з найстаріших наукових установ України, яка за роки існування вивела цілу низку сортів пшениці та овочевих культур. А починали ж фактично з нуля... Завдяки працям академіка Гедройца, професорів Кулжинського, Германова, Саваренського та інших відомих вчених, які в різні роки працювали на станції, вона стала однією з передових в Україні.

«За час свого існування Носівська селекційно-дослідна станція декілька разів реорганізовувалася, - розповідає виконуючий обов'язки директора, кандидат сільськогосподарських наук Микола Сардак. -З 1922 року, коли на посаді завідувача агрохімічним відділом почав працювати академік Гедройц, для Чернігівської області відкрилася нова сторінка вивчення її агрономічних особливостей. А вже з 1934 року звичайна дослідна станція стала Державною селекційно-дослідною. Таким чином, вона змінила характер і обсяг всієї роботи. З того часу і донині провідне місце тут за відділом селекції. Збільшилось виробництво насіння елітних зернових культур, конюшини. До початку Великої Вітчизняної війни станція мала 5 автомашин, 11 тракторів та один комбайн, працювало 150 штатних і 120 сезонних робітників».

- Миколо Олексійовичу, які найбільші досягнення?
- Нині це єдина в Україні селекційна установа, де ведуться дослідження зі створення голозерних сортів вівса. Крім того, вона є лідером за деякими іншими зерновими культурами. За період роботи на Носівській селекційно-дослідній станції створено і районовано близько 70 сортів різних сільськогосподарських культур. На 2011 рік до Реєстру занесено 42 сорти. Серед них - пшениця, жито, ячмінь, овес, конюшина, цибуля, огірки та інші.

- Чернігівщина закуповує насіння у Носівці чи все ж таки віддає перевагу іноземному виробнику?
- Поля нашої області нині наполовину засіяні носівськими сортами озимого жита, на 80% — сортами вівса, а в межах України - на 70%. Має попит насіння сортів інших культур. Щорічно вирощуємо 200-300 тонн оригінального та 600-800 тонн елітного насіння, яке надходить у більшість областей України. Наприклад, у 2010-2011 роках насіння озимого жита та тритикале, вирощене в Носівській СДС поширене в 12 областях, вівса — у 18, ярого ячменю — в 7, конюшини та люцерни в 5 областях.

- Тобто, працюєте на всі 100%... Чи все ж таки є проблеми?
- Економічна криза після розпаду Радянського Союзу негативно позначилася на роботі установи. Погіршилися наслідки господарювання у виробництві, а разом з тим і умови роботи селекціонерів. Але і за тяжкої скрути станція залишалася лідером в районі щодо показників урожайності сільськогосподарських культур.

Схожа ситуація повторилася і шість-сім років тому. З кадрами є проблеми. Заробітна плата невелика, а роботи чимало. Люди, які тривалий час працюють, уже в пенсійному віці. Молоді не дуже хочуть до нас йти. Бо поруч Київ. Легше поїхати там заробити.
Між тим, і зернові, і овочеві культури потребують регулярного сортооновлення. А це - гроші! Ми постійно намагаємося шукати шляхи розвитку і перспективи для нормального буття. На щастя, у нас немає боргів ні перед працівниками, ні перед жодною установою. Заробітна плата виплачується регулярно. Нині ремонтуємо лабораторний корпус. Купуємо помаленьку техніку, якось рухаємося вперед. Думаю, що станція працюватиме й надалі, і продовжуватиме ті гарні традиції, які заклали наші знані науковці-академіки.

Сніжана Божок, тижневик «Чернігівщина» №51 (326)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.