Понеділок, 6 червня 2011 09:25 | Переглядів: 1121
Рятувати - є сутністю професії міліціонера. Він рятує людей від посягань злочинців, суспільство - від безладу. А оперативнику служби боротьби з незаконним обігом наркотиків Городянського райвідділу внутрішніх справ Чернігівської області довелося ще й рятувати життя потопаючої жінки.
Як розповідає Денис (прізвище не вказуємо з міркувань службової доцільності), того вечора він разом з колегами виїхав до одного з приміських сіл для перевірки щойно отриманої оперативної інформації. Та від'їхати від райвідділу міліції вони встигли заледве з півкілометра. У затишній і мальовничій частині райцентру, на мосту через річку Чибріж, яка навскіс перетинає невеличке місто, увагу оперативників привернули двоє малих дітей, які кричали і плакали. Дорослих поруч не було. «Трапилося якесь лихо,» - миттю промайнула думка.
Водій різко загальмував, правоохоронці вистрибнули з машини. Сяк-так вдалося допитатися в малечі, що сталося. «Там, там... Мама...» - і сльози. Придивившись, побачили у темряві, як метрів за двадцять від мосту у воді слабко борсається людина. Денис першим кинувся туди. Каже, як біг, так і стрибнув у річку - із посвідченням, обома мобільними телефонами в кишенях. Жінка саме пішла під воду, він пірнув слідом. Ухопив, почав тягти на поверхню. Поки піднімав, устиг пригадати всі застереження для випадкових рятувальників: буває, що напівпритомний потерпілий, несвідомо хапаючись за все підряд, топить свого рятівника. На щастя, Денисові вистачило вправності й потопаючу дотягти до берега, і самому не залишитись у темній чибрізькій воді.
Весь процес тривав щонайбільше дві-три хвилини. Та вони видалися лейтенанту міліції годинами. Нарешті, ось і берег. Міцні руки товаришів підхопили врятовану жінку, допомогли піднятися на слизький берег Денисові. Потерпілій довелося надавати першу допомогу, бо в її дихальні шляхи потрапила вода. На щастя, жінка швидко прийшла до тями. Сіла, озирнулася, поступово усвідомлюючи, що з нею трапилося.
Виявляється, того вечора вона з дітьми поверталася додому з прогулянки. Малеча трохи загралася в гостях у друзів сімейства, але Наталія не підганяла: вранці саме відлунав останній дзвоник, у малих школяриків Насті й Данилка почалися літні канікули, до того ж назавтра була субота, поспішати вранці нікуди не треба. Досиділись до сутінок. Зрештою, і діти потомилися, і хатні справи чекали, тож рушили додому. А як перетинали по мосту Чибріж, Наталія відчула, що носом іде кров. «Таке, - каже, - в мене трапляється нерідко: проблеми з тиском». Вона веліла малечі зачекати на неї біля мосту, а сама зійшла до річки, аби змити кров і охолодити водою обличчя. Та берег виявився підступним: тоненький шар мокрого мулу, мов ковзанка, хутко доправив жінку на глибину. Адже, як з'ясувалося, вже на двометровій відстані від берегової лінії там приблизно стільки ж - і «по вертикалі». І все це сталося з людиною, яка практично зовсім не вміє плавати. До того ж жінка ще й розгубилася від несподіванки, від чого ще більше злякалася. Неважко передбачити подальший розвиток подій, якби поруч не опинилися міліціонери чи якби вони виявили слабкість і нерішучість, або навіть байдужість. На щастя, цього не сталося, тож інцидент не переріс у трагедію.
- Дуже приємно було дізнатися про мужній вчинок свого підлеглого, - зізнається начальник Городянського райвідділу внутрішніх справ підполковник міліції Олександр Буй. - А от особливого подиву, чесно скажу, не відчув. Бо в Денисових людських якостях та рівні його фізичної підготовки якось і не сумнівався. Цей юнак працює у райвідділі вже майже два роки, і встиг зарекомендувати себе як сумлінний, кмітливий і наполегливий співробітник. Після навчання у відомчому виші він прийшов до нас у службу дільничних інспекторів міліції. Зумів навести порядок на дільниці, заслужив повагу громадян. Мав доволі високі показники з адміністративної практики, розкрив ряд майнових злочинів. Тому його бажання перейти на вищу посаду - старшого оперуповноваженого служби боротьби з незаконним обігом наркотиків - не зустріло заперечень. І тут лейтенант міліції також показав себе з найкращого боку. На його рахунку вже є навіть перекритий (певна річ, у взаємодії з колегами) міжнародний канал постачання наркотичних засобів, адже Городнянщина - район прикордонний, за три десятки кілометрів від райцентру вже лежить Білорусь.
Якісній роботі сприяють і спортивні уподобання Дениса: хлопець давно і натхненно займається рукопашним боєм. Причому, вміючи сам, навчає інших, має громадське навантаження спортінструктора райвідділу з цієї дисципліни. Невисокий і дуже худорлявий на вигляд, лейтенант має чималу фізичну силу та спритність. Це неабияк допомогло йому впоратись із порятунком жінки, що має більший зріст і доволі міцну статуру.
...Потерпіла вже практично зовсім оговталась, змогла самостійно підвестися. Від виклику медичних працівників вона відмовилася, сказала, що почувається вже добре і зможе без проблем дістатися домівки, до якої зовсім недалечко. Якось розгублено подякувала своєму рятівникові та його колегам і, міцно стиснувши долоні вже заспокоєних дітлахів, почимчикувала у темряву. А Денис, на хвильку заскочивши додому - перевдягнутися в сухе - повернувся до виконання службового завдання.
УМВС України в Чернігівській області
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.