Без цукру не залишимося

Цукру в Україні до нового врожаю вистачить. Якщо потужні цукробарони, прізвища яких ми неодноразово називали, не будуть нагнітати паніку. А вони вже роблять це через підконтрольні ЗМІ. Зокрема, 10 травня в багатьох ЗМІ пройшла інформація про прихід до Одеси першого судна з Бразилії з цукром-сирцем. Висновок — наш цукор закінчується, а значить ціни підуть вгору. Як із гречкою.

Насправді ці твердження — свідоцтво некомпетентності, а в даному випадку і спроба зчинити паніку і підняти ціни. Так, власного цукру в нас небагато, але після закінчення сезону переробки пройшло лише шість місяців. На місяць використовується 150-160 тис. т. Отже, ще є цукру на 4-5 місяців. А імпорт цукру з Бразилії — річ запланована. Бо Україна при вступі до СОТ зобов’язалася за пільговим митним тарифом імпортувати щорічно 267,8 тис. т сирцю. Й імпорт із Бразилії — це перша половина зобов’язання — 130 тис. т. Їх буде переробляти Володимир-Волинський цукровий завод, що належить корпорації «Техно-Центр» (брати Володимир та Юрій Келестини), має впливове лобі в Києві, й останніми роками саме це підприємство переробляло левову частку імпорту. Але «бразильський цукор» покриває лише половину квоти. Бразильці могли б відгрузити й іншу половину, але не вистачає потужностей портів. Тож є альтернатива — цукор із Таїланду. Ціна аналогічна.

Можливо, що займатися імпортом треба було на місяць-півтора раніше, але й зараз не пізно. Тому лякати нас і піднімати ціни не треба. Без цукру не залишимося.

Аркадій Стежеринський, тижневик «Чернігівські відомості» №125

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.