З ким або чим ви боретеся? Кого мрієте перемогти?

Мертве пливе за течією. Живе, життєздатне — борсається, крутиться, пручається — бореться. Доки живий, треба боротися, не падати духом. Найтемніший час — перед світанком. Отож ми звернулися з запитаннячком: з ким (чим) ви боретеся і хотіли б перемогти?

Віктор Євхименко, заступник начальника відділу підтримання державного звинувачення в судах прокуратури Чернігівської області:
— Я підтримую державне звинувачення в судах по кримінальних справах. Досить часто — у справах про отримання хабара посадовими особами. Я підтримував обвинувачення у справі Анатолія Шаповала, колишнього начальника управління МНС області, Володимира Француза, колишнього голови Козелецької райдержадміністрації, Юрія Пальори, начальника обласного відділу земресурсів. Усі отримали реальні строки, нині відбувають покарання за ґратами. Артема Стаха, начальника Чернігівського міського управління торгівлі, виправдали. Нині я підтримую звинувачення у справі Михайла Приходька, ніжинського міського голови. Справа на стадії судового слідства: допити свідків, допити підсудних. Отож, чим вона закінчиться, говорити ще зарано.
Хотів би перемогти корупцію. Та це дуже важко. Це так, якби ви задали питання: переможемо ми злочинність чи ні? На жаль, як тільки людство почало себе усвідомлювати, так і почалися злочини.

Олександра Крихта, тимчасово безробітна, село Кошівка Чернігівського району:
— Борюся з городом. Копаю, прибираю. Потроху перемагаю —- посадила картоплю, буряки, кабачки, квіти. Воюю з кротами. Бог знає, скільки їх розвелося. Ставлю для них залізні прутики з пляшками, щоб лякалися. Та поки що не дуже допомагає. Скоро ще й колоради будуть...
Мрію перемогти хвороби. Болячок хватає. Та хто зараз абсолютно здоровий? Мені 53. Хотіла б ще й з віком поборотися, та це ніколи ні у кого не получиться.

Олександр Федун, викладач кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету:
— Мрію перемогти жлобство. Кинув папірець на вулиці, насмітив, обізвав когось у тролейбусі — це для мене жлобство. Борюся з лінощами — як зі своїми, так і з студентськими. Буває тяжко примусити себе покопатися в земельці на дачі. Студентам доводиться ставити двійки, застосовувати жорсткі міри. Буває, це — як об стінку горохом, але іноді і спрацьовує. Вірю, що кожного можна навчити всього. Навіть ведмедя їздити на велосипеді. Хто знає, що в цьому житті знадобиться.

Олександр Пеканов, заслужений майстер спорту, триразовий чемпіон світу з богатирського багатоборства, Чернігів:
— Я тричі їздив на міжнародні змагання важкоатлетів, які влаштовує Арнольд Шварценеггер у Америці, «Арнольд-шоу». У 2008 році встановив світовий рекорд, який було занесено до Книги рекордів Гіннесса. Підняв від землі штангу вагою 471 з половиною кілограма, так звана станова тяга. Зараз я хочу побороти свій власний рекорд — перевищити 500 кілограмів. І одного разу на тренуванні мені вдалося підняти більше 510 кілограмів. Сподіваюся наступного року знову взяти участь у змаганнях і встановити новий світовий рекорд.

Ніна Петровська, бібліотекар Остерського коледжу будівництва і дизайну:
— Найбільша моя перемога — діти. Особливо пишаюся молодшою донькою Валерією. Вона з золотою медаллю закінчила школу, вступила на бюджетне навчання в Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій і праці. Нині працює державним виконавцем у облуправлінні юстиції.

Євген Блохін, менеджер СТО Чернігівського відділення Українського автомобільного холдингу:
— Вже два роки як я переміг у собі шкідливу звичку — куріння. До того курив п'ять років. А потім набридло смалити, вирішив перевірити себе.— зможу чи ні. Кинув і, на диво, не тягло. Можна сказати, перемога далась безболісно.

Ієродиякон Іоіль (в миру — чернігівець Ігор Хрикін) з Домницького монастиря Пресвятої Богородиці (Менський район):
— Я нікого не хочу перемогти. І себе перемогти теж не хочу. Це неможливо. Але можна постаратися зрозуміти себе. Як вдумаєшся, який ти... Усвідомлення дуже болісне. Щодня намагаюся стати кращим, борюся з тим поганим, що є в мені.
Живу в монастирі майже десять років. Працюємо: копаємо землю, садимо, пишемо ікони. Без жінок не важко. А от без дітей — погано, діти — це світло.

Ольга Макуха, Аліна Сіренко, Марина Забіян, Валентина Тимошко, Геннадій Гнип, Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №19 (1305)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.