Час купувати маленьких поросят, щоб на Різдво мати свіжину. Яку породу вибрати, щоб добре їло і м'яса було побільше? Порадити може хіба що господиня, яка викохала добренне порося.
Таку хазяйку знайшла в селі Ільмівка Городнянського району, Оксану Нітченко.
— Всяких свиней у нас було, — розповідає Оксана, — та велетень попався вперше. В червні 2009 року ми з чоловіком поїхали у Київ, на проспект Глушкова, на виставку в Експоцентр України (колишня ВДНГ). Чоловік придивлявся до техніки, я — до хазяйства. Там і корови, і вівці, і свині породисті. Все найкраще з України, Білорусі, Франції, Голландії.
Увагу привернули здоровенні свиноматки з поросятами. На одній клітці було написано: «Свиня велика біла (Донецьк)». Ми хотіли зразу купити місячного кабанчика. Та нам відмовили. Сказали, через три дні виставка закінчиться, тоді і приходьте. Залишили завдаток. Після закінчення виставки заплатили решту. Кабанчик обійшовся у 900 гривень. Він їв з апетитом, ріс як на дріжджах. За рік набрав ваги більше ніж півтора центнера. Високий на ніжках, міцний. Свиней приводили до нього парувати. Та ні білі, ні чорні, ні рябі його не витримували — здоровань. Уже, як на другий рік звернуло, їв по чотири відра мішанки на день. За рік і сім місяців виріс до трьох центнерів.
Перед новим 2011 роком вирішили його заколоти. Та як підступитися до такого кабанюри? Чоловік взяв карабін «Сайга», двічі вистрелив у голову кабану, а він іде. Тільки третя куля його звалила. М'яса було чимало. Сало товщиною десь на 3-4 пальці. Хороший, не сальний.
— І кнуром не відгонило?
— Аніскілечки. Головне, коли закололи (застрелили) кабана, відразу перев'язати сім'яники.
Валентина Тимошко, тижневик «Вісник Ч» №12 (1298)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: свині, м'ясо, «Вісник Ч», Валентина Тимошко