GOROD.cn.ua

Вісім років тюрми за те, що застрелила чоловіка з обріза і забетонувала труп в гаражі

 

Шорський районний суд дав вісім років тюрми 47-річній Руслані Бобровник з села Камки на Сновщині. За те, що застрелила з обріза чоловіка, 49-річного Сергія Бобровника, та забетонувала його. Він був багатою і знаною на Сновщині людиною, районним депутатом кількох скликань, засновником деяких фірм, очолював ПСП «Промінь» у Хотуничах.



Вирок суду першої інстанції жінка не оскаржувала, адже отримала майже по мінімуму. Санкція частини першої статті 115 Кримінального кодексу (умисне вбивство), за якою її звинуватили, передбачає від 7 до 15 років тюрми.

Руслана вбила чоловіка торік 24 серпня, на День Незалежності. Але тільки через кілька днів заявила про його зникнення. Стверджувала, що після сімейної сварки він поїхав з дому і не повернувся. А через два дні в лісі, неподалік колишнього цегляного заводу, як їхати в бік Городні, знайшли «Міцубісі Паджеро». автомобіль Бобровника. Він був замкнений. Все цінне, дев’ять тисяч гривень і документи, — на місці.

У незрозуміле зникнення не повірили сестри Бобровника. Поліцейські перевірили Руслану на детекторі брехні. З'ясувалося, вона каже неправду. Почали розкручувати, і жінка зізналася, що під час сварки вистрілила в чоловіка з обріза мисливської рушниці. Труп сховала в оглядовій ямі в гаражі і забетонувала його. Обріз закопала в сараї. Після чого один з синів відігнав авто чоловіка в ліс. Поліцейські майже 14 годин виколупували труп Бобровника з бетону. Експертиза показала, пострілів було два: в спину і в голову. Смерть настала внаслідок розтрощення черепа і руйнування головного мозку.

У суді свою вину Руслана Бобровник визнала повністю. Підтвердила обставини скоєння злочину. Проте на запитання про деталі відповідати не стала. Скористалася правом не свідчити проти себе. А ось про те, як їй жилося з Бобровником, повідала. У шлюбі вони прожили 27 років. З другого року подружнього життя чоловік її бив і ображав, принижував, часто погрожував ножем або рушницею, навіть у присутності дітей. Син Олег, будучи дитиною, просив батька не чіпати матір. Коли син був у сьомому класі, Бобровник накинувся на неї з ножем. Від смерті її врятував син, котрий сонний вискочив на крик. Тоді чоловік так і сказав: «Життям завдячуй сину». Якось вони поверталися з чоловіком з поїздки, він приставив їй до живота ножа і пригрозив, що вб'є. Тоді так злякалася, що знепритомніла і випала з машини. Отямилася, коли чоловік вже затягував її назад.

30 чврвня Сергій намагався її задушите. Вона про це розповіла сину і невістці. А коли приїхала до них, то показала синці на шиї. Чоловікові сестри, свекор, котрий вже помер, знали, що чоловік її б'є. Але не реагували. До правоохоронців вона не зверталася, бо вважала, це не дасть результату. Адже чоловік був депутатом, відомою в районі людиною. Про складну сімейну ситуацію вона нікому не розказувала. У селі друзів не мала. Якщо їй кудись треба було поїхати, чоловік відвозив і привозив. Коли сини були малі, вона не могла розлучитися з чоловіком, бо він шантажував її дітьми, погрожував, що забере їх. А коли виросли, якщо подасть на розлучення — вб’є її. Атмосфера насилля тривала роками. Це все накопичувалося. 24 серпня, на День Незалежності, став бити її кулаками, а коли впала, продовжив ногами. Вона не пам'ятає, як схопила рушницю і вистрелила. Схаменулася, коли побачила калюжу крові, як Сергій осунувся по стіні.

Син Олег теж скористався правом не свідчити проти матері. Однак розповів, що з самого дитинства вони з братом жили в постійному страху. Бачили, як батько знущавться над матір'ю. Погрожував і ножем, і сокирою. Якось взимку голою вигнав її на вулицю і приставив обріз, хотів застрелити. У батька були коханки, він про це відкрито говорив матері. Неодноразово погрожував убити або замовити вбивство, мовляв, грошей у нього вистачить. Мати потребувала операції на серці, батько сказав, що лікувати її невигідно, краще буде, якщо вона помре.

За два місяці до трагедії батьки приїздили до Олега. І він бачив у матері сліди на шиї від удушення і побоїв на спині. Мати двічі хотіла залишити батька та виїхати. Щоразу він наздоганяв маршрутку, витягував її і віз додому. Батько був заможною, впливовою людиною, і якби мати звернулася до поліції, їй би ще гірше стало.

Батькові сестри, які є потерпілими, нічого не знають про обставини сімейного життя, бо приїздили дуже рідко. Коли і бували, то, як і батько, гнобили матір.

За характером мати добра і сором’язлива. Так, вона скоїла тяжкий злочин, але, з урахуванням всіх обставин, просив призначити їй мінімальне покарання.


Син Дмитро підтвердив слова брата і про побиття, і про розповіді батька про коханок, і про те, що той не давав матері втекти, наздоганяв і повертав.

Однак сестри вбитого, Людмила Волошина та Валентина Клименко, так і не повірили у версію невістки і слідства про обставини злочину.

І розповіли на суді, що про зникнення Сергія дізналися від одного з племінників. Мовляв, посварився з матір'ю і кудись поїхав. У поліцію не заявляли, бо не пройшло трьох діб. Таке пояснення обурило
їх. Адже їх брат дав гарну освіту дітям, побудував у Чернігові стоматологічний кабінет. Кожному з синів ЗВІВ У Чернігові будинок (у елітному районі. — Авт.). Мав багато нерухомості у Сновську, Чернігові та Києві.

«Діти були під негативним впливом обвинуваченої. Нічого не досягли в житті. Жили за рахунок батька. Не хотіли набувати навиків отриманої професії стоматолога, ігнорували поради батька, і з цього приводу виникали в сім’ї конфлікти», «Невістка з племінниками знали, що Сергія немає в живих, разом з односельцями приймали участь у пошуках. При цьому цинічно посміхалась, перешіптувалась з синами»,—цитати з вироку, «...в поліції повідомили, що вбивство скоїв син, але мати взяла на себе відповідальність, бо не треба ламати молоді життя. Неякісно проведене досудове розслідування, оскільки ще потрібно розібратись, хто саме вбив брата», — зі слів однієї з сестер, рядки з вироку.

Сестри заявили позов про відшкодування кожній моральної шкоди — 300 тисяч та 150 тисяч гривень витрат на лікування. Обидві після загибелі брата потрапили на тривалий час до лікарень. Та витрати на адвокатів. Суд не задовольнив вимоги про оплату лікування. Оскільки розцінив, що деякі хвороби, вказані у виписках, є хронічними. Також сестри не підпадають під категорії осіб, які проживали з убитим однією сім’єю. Тому права на відшкодування моральної шкоди не мають. Присудив лише стягнути з Руслани Бобровник кошти на поховання (підтверджені чеками) — 10 тисяч 71 гривню. Також за послуги адвокатів — 25 тисяч та 13620 гривень. Ще Руслана Бобровник має сплатити державі за проведення експертиз у справі 11768 гривень 40 копійок.

* * *

Руслана Бобровник, коли відсидить дві третини строку, зможе розраховувати на умовне дострокове звільнення.

* * *

Була, на думку сторонніх людей, щаслива, заможна сім’я, і нема. Не треба заздрити чужим статкам, бо багаті теж плачуть.

"ВісникЧ" №40 (1847) від 7 жовтня 2021, Валентина Остерська

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: суд, вбивство