Чи буде область з хлібом?

Чи буде область з хлібом?

Не простим був цей рік для хліборобів. Польові роботи проходили у складних умовах -  як погодних, так і фінансових. На сторонню допомогу аграрії не сподівалися – розраховували лише на власні сили. І от жнива завершуються. Який врожай зібрала Чернігівщина? Чи позначилась економічна і політична криза на ціні та якості продукції? Хто заробить на зерні: виробники, держава чи зернотрейдери? На ці та інші запитання в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту «Чернігівщини» відповів начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Максак. 

- Анатолію Миколайовичу, як тривають цьогорічні жнива? Скільки і чого зібрано?
- За оперативними даними управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій, в області звершується збір зернових (без кукурудзи). Вже намолочено 1,234 мільйона тонн зерна ранніх зернових та зернобобових культур, що майже на 100 тисяч тонн менше минулорічного показника. Триває обмолот пізніх зернових – гречки та проса. За прогнозами, аграрії зберуть майже 16 тисяч тонн пізніх зернових. Вже розпочато збирання кукурудзи на зерно, питома вага якої у загальному валовому зборі зерна щорічно, починаючи з 2003 року, перевищує третину. В поточному році прогнозуємо отримати понад 700 тисяч тонн зерна цієї культури.
Загалом цього року прогнозуємо зібрати близько 2 мільйонів тонн всіх зернових культур, що  менше минулорічного (до речі, рекордного) для нашої області врожаю десь на 200 тисяч тонн. Незважаючи на те, що в 2009 році урожайність є нижчою, ніж була в 2008,  в історії області це буде другий за величиною врожай після торішнього.
Для подолання цього року двомільйонної позначки по зернових необхідно, щоб вал зерна кукурудзи не був меншим минулорічного, і це при 15% зменшенні посівних площ під нею. Щодо якості зерна, то вона на 10-14% краща, ніж минулого року.

- Які райони області зібрали найбільший врожай зернових?
- Прилуцький (139,1 тисяч тонн), Бахмацький (128 тисяч), Носівський (112,6) та Бобровицький (106,6 ).

- Що заважає збиральним роботам?
- Найбільшу проблему аграріям створює обмеженість в коштах. На жаль, криза не оминула сільське господарство. Основні її прояви: обмеженість кредитно-фінансового забезпечення агропромислового комплексу, дискримінація цін на сільгосппродукцію та криза збуту, скорочення інвестиційних надходжень, спад доходів господарств усіх форм власності, зокрема, через цінову ситуацію, подальше зниження престижу життя та праці на селі і загострення проблеми трудових резервів у сільгоспвиробництві. Все це завдало аграріям потужних фінансових ударів. Через брак вільних обігових коштів деякі господарства своєчасно не змогли придбати паливно-мастильні матеріали (до речі, за час проведення жнив їх вартість зросла на 16%) та запасні частини на відновлення комбайнів, що вийшли з ладу у жнива, замовити більшу кількість потужних зернокомбайнів із-за меж області.
Щодо погодних умов, то, на відміну від сухої весни та надто вологого літа, в другій половині жнив вони були сприятливими.
                   
- Як триває реалізація зерна нового врожаю, чи влаштовують виробників ціни?
- Після періоду затишшя на ринку зерна намітилось незначне пожвавлення. Зростає попит на продовольчу та фуражну пшеницю, на ячмінь. Проте існуюча ситуація вкрай не задовольняє аграріїв. На сьогодні для більшості сільгоспвиробників області основною проблемою на зерновому ринку є реалізація жита. Попит на нього відсутній, закупівельна ціна залишається низькою (500-530 гривень за тонну). З початку жнив за межі області не реалізовано практично жодної тонни. На сьогодні цієї культури є в наявності 242,2 тисячі тонн. Лише на сертифікованих зерноскладах жита державного продовольчого резерву (тобто, Аграрного фонду) зберігається 144,5 тисячі тонн. З них 70,3 тисячі тонн  - це врожай минулих років.
За січень-серпень реалізовано по всіх напрямках 772,4 тисячі тонн зерна, а за останні два місяця (липень-серпень) — 159,5 тисяч тонн (15% до наявного). Із загального обсягу на експорт та в порти відправлено 20,8 тисяч тонн або 13% реалізованого зерна.
Користуючись своїм монопольним становищем, зернотрейдери продовжують пропонувати ціни, які є значно нижчими за об’єктивні. Наприклад, продовольчу пшеницю всіх класів вони купують по ціні на 250 – 200 гривень за тонну нижчою від цін, які встановлені на об’єктах державного цінового регулювання (Аграрний фонд: пшениця 2 класу – 1 418,32 гривень за тонну, 3 класу – 1 251,43 гривень за тонну, 4 класу – 1 134,61 гривень за тонну). Ця проблема неодноразово піднімалася аграріями на найвищих рівнях, але й до цього часу результатів немає.
- Чи допомагає аграріям держава?
- На 1 вересня минулого року агропромисловий сектор області отримав по бюджетних програмах 86,6 мільйона гривень, а цього року - лише 32,6 мільйона гривень.
На поточний рік не передбачені бюджетні кошти на дотацію за посів озимих зернових культур (в минулому році на ці цілі було виділено 21,2 мільйонів гривень або 15% від загальної суми підтримки);  на фінансову підтримку господарств, які знаходяться в особливо складних кліматичних умовах (11,8 мільйонів гривень або 8% від загальної суми підтримки); за рахунок скорочення переліку дотаційних культур на 13,8 мільйонів гривень зменшена підтримка на дотацію за посів ярих зернових; не передбачені бюджетні кошти на часткове здешевлення вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва та  страхових платежів.
На даний час реально фінансуються лише п’ять напрямків. Це - спеціальна бюджетна дотація за поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності (отримано 2,6 мільйонів гривень); дотація за приріст корів та за придбані корови і нетелі (6,8 мільйонів гривень); селекція в первинному насінництві (2,1 мільйонів гривень); селекція в тваринництві (0,4 мільйонів гривень); розвиток садівництва (0,3 мільйонів гривень).

- Діяльність Аграрного фонду…
- Цього року Аграрним фондом закуплено лише 6,6% урожаю від загального обсягу намолоченого зерна. А товаровиробники області мають можливість продати тільки продовольчого зерна близько 300 тисяч тонн. Якщо взяти його середню ціну (по 750 гривень за тонну), то аграрії мали б заробити близько 225 мільйонів гривень.
З урожаю 2009 року регіональним відділенням Аграрного фонду по спотовим контрактам продовольчого зерна законтрактовано 8 954,7 тонн (завдання 36 тисяч тонн), вартістю 12,3 мільйонів гривень. Проте по даному напрямку Аграрний фонд тимчасово призупинив закупівлю продовольчого зерна.
По операціям з державних заставних закупівель (завдання 61,4 тисяч тонн) – оформлено 47 заявок на 57,1 тисяч тонн (84% до завдання), на загальну суму 35,9 мільйонів гривень, із яких оплачено 46,1 тисячі тонн і отримано державної позики на суму 32,9 мільйонів гривень.

- Чи будемо з хлібом?
- Так, будемо. Вже сформовано регіональне замовлення продовольчого зерна для хлібопечення на 2009-2010 роки в кількості 65,9 тисяч тонн зерна. Цього обсягу пшениці й жита буде достатньо для того, щоб у повному обсязі забезпечувати населення Чернігівщини соціальними видами хліба упродовж наступних дванадцяти місяців.
Підстав для зростання цін на борошно, яке використовується хлібопекарськими підприємствами для виготовлення хліба сортів масового вжитку, на сьогодні немає. Хлібороби дали дешеву сировину.

Від автора:

Хліб на столі, зерно в державі – це ознака добробуту сім`ї та міцності країни. Минулого року Чернігівщина зібрала рекордний врожай. Але сільгоспвиробники не можуть похвалитися тим, що продали зерно за справедливими цінами, на які розраховували. Цього року також хліба вистачить всім, а от до хліба перепаде не державній скарбниці і хліборобам, а - зернотрейдерам. Якщо ж враховувати минулорічний курс долара і нинішній, то, виявляється, за рік ціна на сільгосппродукцію впала удвічі, а вартість добрив, хімікатів та запчастин навпаки - вдвічі зросла.
Що ж врятує вітчизняного сільгоспвиробника? Можновладці радять аграріям… переорієнтуватись. Тобто, враховувати існуючі потреби ринку сільгосппродукції і сіяти не лише жито та пшеницю, а й ці культури, на які нині є попит. Наприклад, кукурудзу, картоплю, люпин, бобові культури.
Щодо існуючих проблем ринку зерна, то фахівці впевнені, - розв’язати їх можна, але на це потрібна політична воля керманичів держави. «На моє переконання, ідеальним варіантом було б те, якби держава стала головним трейдером на ринку зерна», - сказав Анатолій Максак. Але чи стане? Чи й надалі українські хлібороби житимуть за принципом: малий урожай, то біда, а великий – катастрофа?

Анатолій Максак

Валентина Федусь

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.