Пожежа могла знищити півсела

Те, що сталося 6 липня в селі Количівка Чернігівського району, мабуть, ще довго буде нагадувати про себе подружжю Шевченків у страшних снах — згоріло все, що вони заробили за життя. Постраждапі в усьому звинувачують Чернігівобленерго.



ДО ТРАГЕДІЇ

Тетяна Шевченко працювала касиром у Чернігівському відділі міліції в службі охорони, а після скорочення пішла до центру зайнятості, де закінчила курси підприємців. Отримавши гроші на розвиток бізнесу, почала займатися торгівлею. Згодом до не? приєднався і чоловік Анатолій. Вісімнадцять років вони будувались. Збудували будинок на вісім кімнат, сарай, гараж, купили побутову техніку, дві машини. Видали доньку заміж, дочекалися онука. Здавалося б, живи й насолоджуйся. Та життя розпорядилося по-іншому.

КУЗЯ

Ввечері 5 липня, після роботи, Тетяна заходилася біля плити. Побачивши, що в холодильнику немає яєць, жінка пішла до курника. А коли поверталася назад, поміж ногами до хати вскочив кіт Кузя. Він почав бігати слідом за жінкою і верещати.

— Чого тебе бере, дурна тварино? — розізлилася Тетяна і викинула Кузю на вулицю. Чоловік повернувся після дев'ятої.

— Наш Кузя сьогодні так кричав, наче на пожар... — поділилася з ним Тетяна.

— Та то він, мабуть, їсти у тебе просив, — сказав Анатолій і пішов спати. Тетяна й сама за день набігалась, хотілося відпочити, але телевізора не подивишся — надворі сильний вітер, он як дроти хитає, аж іскри сиплються на всі боки, ще згорить, не дай, Боже, телевізор. Он на Тракторній вулиці у квітні в усіх, у кого була ввімкнена, техніка погоріла. Краще лягти спати, а завтра, коли негода вщухне, і подивиться телевізор.

ПОЖЕЖА

Близько шостої ранку подружжя прокинулося від криків сусідів на вулиці:

— У вас сарай горить!..

Тетяна підхопилася й кинулася до вікна: на перекритті між будинком і сараєм, під яким стояв мікроавтобус, уже лопався шифер, а сам сарай був охоплений полум'ям. Тетяна вискочила у двір в чому була. Слідом вибіг і чоловік.

— Пожежників викликали?! — спитав у сусідки.

— Та викликали вже...

— Пожежники приїхали лише за півгодини — з дірявими шлангами і далеко не поєною цистерною. Вода била з усіх щілин шлангу, сусіди все бачили... — розповідає Тетяна Шевченко. — Коли зробили зауваження пожежникам, вони огризнулися, але прикрили шланги залізом, щоб не було видно, як втрачається вода. За десять хвилин вода закінчилася, вони поїхали набирати її на Десну і викликали підкріплення, мабуть, зрозуміли, що одній машині з такою великою пожежею не справитись. Підкріплення прибуло лише за годину, коли гасити вже не було чого. Сусіди вкотре зробили зауваження, а у відповідь почули: „Ви не розумієте специфіки нашої роботи..."



Наступного дня після пожежі до нас прийшов інспектор Володимир Кремльов, який приніс папір, де було написано, що пожежа сталася через підпал. А це неправда, тому що якби хтось хотів це зробити, то загавкав хоча б один собака (у нас їх було три, одна, шестимісячна німецька вівчарка, згоріла живцем). До того ж усі сусіди знають і підтверджують, що усьому виною електрика.

Через пожежу у нас не залишилось нічого, окрім тієї шуби, яку я встигла вхопити, коли вискакувала з хати, і залізного посуду. А в акті було написано, що згоріли лише гараж та автомобілі і частково пошкоджено дах будинку. Зараз ми живемо у моєї матері і мені доводиться носити одяг моєї доньки, добре, що у нас розмір один...

ЕЛЕКТРИКИ НЕ ВИКОНУЮТЬ СВОЄЇ РОБОТИ?

Сёляни ж в тому, що сталося, одностайно звинувачували Чернігівобленерго.

Любов Накагутова розповіла, що в їхньому селі дуже часто вибиває електрику, а фахівці тільки відмахуються, мовляв, селяни самі винні. Взагалі, стосунки між ко-личівцями та енергетиками дуже напружені.

— Навесні у Количівці згорів сімнадцятирічний хлопець. Він хотів прилаштувати колесо на стовпа, щоб лелеки звили гніздо. Ми думали, що стовп знеструмлений. Енергетики ж у своїх висновках написали, що хлопчина крав дроти. А нещодавно на вулиці Тракторній через негоду погоріла побутова техніка — холодильники, телевізори, пральні машини тощо.

І навпроти Таниного двору дроти теж провисають, коли ж здійнявся сильний вітер, вони торкались один одного, сипалися іскри. І, мабуть, якась із них потрапила на солому, що лежала неподалік від Таниного сараю.

Про те, що електричні дроти провисають майже по всьому селу, говорила і Тетяна Верещагіна:

— Після того як у мене згорів холодильник, я наполегливо просила працівників Обленерго натягти дроти, які провисли у мене над двором. А вони лише посміхались: „Тобі треба, то сама лізь на стовп і натягуй дроти, а в нас роботи вистачає. .." Натягли лише тоді, коли я пригрозила, що якщо вони не виконають своєї роботи, то попроколюю їм шини і тоді вони залишаться у селі надовго...

Енергетики ж звинувачують у всьому селян. Володимир Ярош, заступник директора енергосбуту РЕМ:

— Селяни накупили собі усілякої побутової техніки, не порадившись із фахівцями, чи можна використовувати її у селі, чи дозволяють потужності? Тепер же, коли усі разом вмикають холодильники, телевізори, пральні машини, техніка горить...

А щодо пожежі в будинку Шевченків, томи навіть не знали, що вона була, нам ніхто не повідомив, хоча б мали викликати фахівців, щоб відключити електрику... Чому цього не зробили, спитайте у пожежників. Але наша служба має намір серйозно розібратися у цій ситуації, і фахівці Чер-нігівобленерго вже займаються цією справою. ~3а нашими даними, це все-таки був підпал.

Зараз поки що не встановлено, хто винен у цій ситуації, як і деякі її деталі та нюанси: чи був то підпал, чи електрика підвела, залишимо розбиратись компетентним органам.

* * *



Що ж до пожежників. то Андрій Хожаїнов, помічник начальника Головного управління зв’язків з громадськістю, пояснив ситуацію навколо количівськоТ пожежі, так:

— Сигнал надійшов до нас о 5-57. Через десять хвилин машина вже була на місці. Але проблема в тому, що, коли виникає пожежа, люди перебувають у шоковому стані і не можуть пояснити її масштабів. Так сталося і цього разу. Нам повідомили, що горять дах сараю та мікроавтобус. Ось ми і вислали лише одну машину. Коли пожежники прибули на місце і побачили, що вогонь вже перекинувся на будинок, відразу ж викликали підкріплення. Вони вимкнули струм, бо якби ми чекали, поки під'їдуть електрики, то вигоріло б півсела, тому дати треба було швидко... Машина розрахована на дві з половиною тонни. Сила напору — три з половиною літри за секунду з одного рукава, на гасіння було подано два пожежних рукава, тому вода закінчилася за десять хвилин, І наші люди були змушені їхати до річки її набирати. За цей час пожежа поширилась. Щодо того, що у рукавах були дірки, то свищі утворюються від великого тиску. А те, що прийняли за залізо, — рукавний зажим, який швидко закриває свищ.

Ольга Мусій, «Гарт» №29 (2313) від 20 липня 2007

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.