
Важко колись було водяним створінням виходити на сушу. Але потреби і перспективи розвитку спонукували до сміливості, до героїзму. Скільки ж з них, тягаючи свої зябра по піску кляли сушу! Але призвичаїлись таки! І спробуй тепер мавпу засунути назад в болото - писку буде на весь ліс!
Сумно сьогодні дивитися на совків, котрі ніяк не знайдуть собі місця в сучасній Україні. Ох, як хочеться назад, в болото! Але ж немає його вже, самі ж і осушили своєю дурнуватою меліорацією!
Шановні жертви еволюції, подумайте хоч про потомство. Ну як їм, з успадкованими від вас зябрами та плавниками, жити в сучасному світі? Уявіть собі, що ваші боги з ЦК КПРС наказали вам еволюціонувати. І еволюціонуйте. Бо немає вже так любого вам болота, немає! І скільки б ви не вимазували грязюкою ліс та степ, нічого назад не повернете. А якщо категорично нездатні прийняти нові реалії, якщо нездатні розвиватися разом з усім світом, вчиніть гідно - тихенько так собі вимріть як еволюційний непотріб, котрий і сам не бажає розвиватися, і іншим заважає.