Майже Ода Олександру Щербі

Блоговий запис «Идеи реформ» мав би викликати захоплення. Особливо, коли порівнюєш прагнення молодої людини проаналізувати стан справ та реформувати їх в бік покращення з всілякими запліснявілими скигликами по щасливих сталінських часах.

Але!

Історія перша.
Пам’ятаю як багато років тому в приміщенні Чернігівської мерії виступав Олег Соскін і декілька годин розповідав про те, що повинен зробити Уряд, щоб всім нам зажилося щасливо. По закінченню, після чисельних подяк від вдячних чернігівців, я спитав у пана Олега, як зробити так, щоб українці обрали такий чудовий Уряд, котрий оте все робитиме? У відповідь я почув «невнятное мычание» на тему того, що це дуже складне питання… Здається, своїм питанням я докорінно зіпсував Соскіну настрій.

Історія друга.
Після обрання Януковича Олег Рибачук та Юрій Макаров зібрали в Українському домі "Нових громадян", запросили експертів та Януковича і зібралися давати останньому поради. Серед експертів запам’ятався Сергій Квіт, брати Капранови і багато інших авторитетних людей. Янукович, само собою, не з’явився, і тому замість нього поставили картонного Яника, котрому й почали давати поради. Я спробував було пояснити ведучому Макарову, що краще б їм було просто вживу поспілкуватися з молоддю в залі, а не ганьбитися спілкування з картонкою, але розуміння з боку останнього не знайшов. Який був сенс щось радити картонці чи навіть самому Януковичу, а не виборцям, до цього часу не розумію.

Історія третя, радянська.
Вивантажили в степу декілька ешелонів ув’язнених і почали будівництво концтабору. Начальник табору оголосив конкурс на столяра. Всі претенденти по одному заходили до нього і він питав, з чого вони почнуть. Багатьох, хто називав двері, вікна та інше, відправив на загальні роботи – так тоді це називалося. А залишив столяром одного, котрий відповів – почну з того, що зроблю собі інструмент.

Історія четверта, дуже давня.
До алхіміка (хіміків тоді ще не було), прийшов винахідник і похвалився, що винайшов речовину, котра абсолютно все розчиняє. Після питання, у чому ж він її тримає, винахідник пішов, і більше не повертався.

Бажаю Вам, пане Олександре, плідної роботи під час Зимової студреспубліки. Сподіваюся, Ви повернетесь не тільки з купою ідей щодо того, що потрібно зробити, а і конкретними планами як те зробити, хто і у відповідності до якої мотивації здійснюватиме заплановане Вами.
Ну, а потім я вдячно напишу присвячену Вам Оду!