Чому про це пишу?
Бо по-перше, вже майже нема кому про це писати, а тема цікава. По-друге, працював там від першого дня до останнього (точніше, до останньої ночі). Та й знав близько багатьох хто там працював.
Проте, якщо ви зможете мене виправляти, вносити корективи, буду тільки вдячний. Я не можу все знати, інколи писатиму виключно імена персоналій без прізвищ, бо на 55-році пам’ять вже інколи тойво…як його…
Отже, друга половина 90-х років.Тих самих, дев’яностих.
Володимир Дуплік (медійник з елементами непередбачуваності))), креативщик – крейзі та взагалі дуже яскрава особистість на той час) та Віктор Воловник (сувора постать та головний фінансист ) опісля вдалого їх проекту першої рекламної газети міста «З перших рук» вирішили створити і перше повноцінно працююче чернігівське радіо.
Для розуміння:
- Як тоді, так і до сьогодні повністю чернігівських радіостанцій не було й немає. Декілька годин на мали «Новий Чернігів» та місцеве радіо, але їх обмеженість в часі трансляції (не кажучи за інколи консерватизм подачі матеріалу) не надавала їм успіху та популярності;
- Ніхто взагалі не знав, як робити це радіо. От ніхто! Бо FM тільки починалися. Інтернету фактично не було. Поняття «формат» теж тільки зароджувалося.
Людей набирали за принципом «гарний знайомий та ще , може, в чомусь кумекає». Першим директором був , здається, Юрій Степанов. Мене запросили на посаду)) «директора продакшн-студії», тобто людини, яка б створювала рекламу на основі ідей Аркадія , бо я теж був «знайомий», а ще в мене була крута для тих часів самограйка «Yamaha» (згодом придбали «Gem – 76», ох і крутезні клавіші були…..).
«Тєкучка» на радіо була шалена. Було , що і я тиждень був директором усього, так і не зрозумів навіщо). Не знаю, чи був влаштований офіційно. Втім, й податкова в країні тоді робила лише перші кроки. Але зі мною поруч в продакшн-студії постійно працював класний звукооператор Сергій Сорокін. Думаю, ми ледь не єдині, хто там протримався практично весь час.
Ага: комп’ютерів ще не було! Тобто реклама робилася шляхом запису-перезапису на міні-дискових програвачах, а я додавав клавіші «зверху». Ніяких фонограм. Ніяких лупів й так далі. Все виконувалося виключно наживо. Тільки наприкінці існування радіо з’явилися перші ПК.
Записи в ефір (етер) йшли з компакт-дисків або міні-дисків.
Формату, як писав, не існувало. В залежності від музичних уподобань ді-джеїв це міг бути «King Crimson» або техно. Але це точно не було те, що крутив, наприклад «Промінь» чи УТ-1.
Працювати й виходити в ефір міг практично будь-хто! Аби сподобався Дупліку)). Деякі ведучі були популярні, мали свої ніки – нажаль, точно не згадаю.
Але «Сівер – радіо» було однозначно інноваційним на ті часи. Тільки воно за це не знало)). Це був ПРОРИВ в ефірі.
Наприклад, там вперше в спеціальній програмі Івана Матвєєва та Сергія Кабацького почала звучати українська музика!
Якщо хтось думає, що тоді на інших станціях крутили «рідне», то помиляється. Пишу, як було: в ті часи українська музика на радіо майже не звучала! До неї просто ніхто серйозно не ставився (та й не було особливо до чого, чесно кажучи, вибір був вкрай невеликий). Або російське, або закордонне. Респект Івану та Сергію, які інколи навіть крутили щось чернігівське.
На «Сівер-радіо» можливо, вперше в Україні зазвучав «шансон». Той, який блатний). Ді-джей Чепушило (він же фронтмен гурту «Лівий фронт») вмикав це й отримав на горіхи від В. Дуплика,бо це було «дном» й програму від Чепушили швидко прикрили. Хто знав, що за декілька років з’явиться радіо «Шансон», яке поб’є усі рейтинги? Символічно, що в Чернігові радіо «Шансон» транслювалося на хвилі вже неіснуючого «Сівер», а сам Чепушило, за переказами, потрапить до тюрми й згодом загине?
Були ді-джеї, які крутили виключно ультрамодну клубну музику. Спочатку окремими вставками, бо радіо відпочатку працювало з 6 ранку до 00.00, а потім вночі, коли перейшли на цілодобову трансляцію.
Саме під опікою «Сівер-радіо» в Чернігові пройшли, можливо, найяскравіші рок-фестивалі «Братина». Повні зали Літнього театру (ну, тоді в Чернігові ще слухали –рок-музику, а попсовиків ніхто не поважав). Пиво «Чернігівське» - рікою!



Також «Сівер-радіо» бул головним рушієм появи в Чернігів «Шоу довгоносиків», яке приїхало за підтримки В. Дупліка. Оскільки я буквально пліч-о-пліч був з ними , а з Віктором Андрієнко навіть виконував пісню Преслі на сцені Літнього театру, то скажу відверто: головною і єдиною фігурою, яка тримала ВСЕ цьому шоу був саме Андрієнко. Інші лише створювали фон. До речі, голос «головного довгоносика» зазвучав в рекламі «Сівер-радіо». Віктор створював все за лічені секунди. Агонь-людина!
Нескромно напишу ще за себе, що окрім створення реклами, доволі довго вів онлайн-конкурсні передачі, найбільш популярна з яких була присвячена Чернігову , де в ефірі ставилися питання з історії міста і пробитися було важкувато та програму «Сам собі поет». Тоді ще не вимикали телефонні дзвінки)), не знали, що «так можна було»)).
Ще декілька фактів:
- ФМ-радіо в Чернігові тільки з’являлися. Конкурували між собою (лише в ефірі, а так між собою всі були друзяки) «Дизель – ФМ» та «Наше радіо». Там теж створювався власний контент , але в цілому це були ретрансляторні проекти;
- у директорів Дупліка та Воловника я побачив перші мобільні телефони)) вони були в дуже крутому обрамленні «під дерево»)). А мені видали пейджер. Ох і пишався я цим… Тоді це треба було носити так, аби всі бачили!
- моя улюблена програма була «ЖЗЛ» ( за мотивами серії «Жизнь замечательных людей»), куди Чепушило запрошував не політиків)), не митців)), а … алконавтів, або, наприклад, відомого тоді Колю-тролейбусного та інших місцевих фриків)). Ви таке можете уявити собі в ефірі? Здається, в мене зберіглася касета з деякими фрагментами інтерв’ю…. знайти б. Це унікально, повірте)).
Але…. Все почало занепадати. Не стану давати оцінку або наводити свої версії, чому так сталося.
Поступово почали щезати рекламодавці. А це єдине джерело надходження грошей на радіо. Директори почали брати кредити на покриття заборгованості з заробітної плати. Втім, надовго не вистачило. Затримка зарплати сягнула 7-8 місяців! Мені, до речі, та і не виплатили )).
Віктор Воловник почав виставляти на продаж свою нерухомість і ми пчали щосб розуміти, але ж надія не вмирала.
Аж до того ранку, коли ми прийшли на роботу (будівля старої типографії) , а там -……… нічого. Голі стіни. За ніч все вивезли.
Так все й завершилося. Казали, що хтось судився та зміг забрати свої гроші. Але багато хто не став, бо був ще той «романтизм» та й «Володя - він же свій, як можна».
А що було далі?
Та майже нічого. Віктор Воловник (знову за переказами, я нічого не стверджую) виїхав до Південної Америки, де став таксистом. Володимир Дуплік на початку повномасштабної війни закрив свій активний акаунт на ФБ , де до цього крив матом рашистів та виїхав до Швецарії. Зараз, кажуть, знову в Чернігові.
В мережі інформації про «Сівер-радіо» нема. Хіба про за газету «Чернігівський полудень» ( та сама організація, сусідні кабінети), але то зовсім інша історія.
Фото в мене нема, хіба що викладаю декілька пов’язаних з «Братиною».
Нове чернігівське радіо так і не з’явилося.
Андрій Терещенко.