Правила поведінки у блогах Всі автори

Блог Inn_ol

• Подарок - дело тонкое + 9'R

  9 березня 2013 15:11 8 4402
  Добрый день, панове блогеры!
  
  Не так давно поднимали животрепещущий вопрос - что подарить даме к 8 Марта? Чем обрадовать? И согласились - вниманием и исполнением ее желаний.
  В этом году мне есть чем похвастаться.  Подарком от самого большого декупажного сайта России. Он опубливовал вернисаж моих работ - то, чем я жила последние два года.
  
  Буду рада, если заглянете в гости. 
  
  //dcpg.ru/photos/134/
  
  
  
  ...
  
  Мітки: подарок, 8 марта, творчество

• Синий-синий иней + 3'R

  28 травня 2012 08:46 2 4128
  Давным-давно, когда деревья были большими, сосульки — сладкими, а в сугробах помещался целый дом с печкой, сгущались над городом лиловые сумерки. Папа забирал меня домой из садика, и я старалась ступать ему в след, чтобы не мять лишний раз чистый снежок.
  
  Дома отец сразу же брал лопату — за день дорожки совсем заметало. А мы с собачкой Машкой радовались свободе и вовсю путались под ногами. Машка была призвана охранять дом, но уволена по причине неисправимой доброты. Всех гостей она встречала прыжками на задних лапах и задорным лаем.
  
  Потом в доме включали свет, и мы, вооружившись ножом, шли в огород. Там рос старый куст смородины. Он казался мне огромным и даже немножко страшным со своими острыми рогами-ветками.
  
  Папа срезал молодые веточки смородины. Мы заносили их в дом, как торжественный букет, и заваривали ароматный чай. Это был самый вкусный чай на свете!
  
  И было тепло и уютно. Все были живы и здоровы. Впереди &m ...
  
  Мітки: творчество, вдохновение

• Нове зі старого і навпаки + 1'R

  11 серпня 2011 09:34 9 4976
  Світ – страшенно цікава річ хоча б тому, що зайве для одних стає вкрай необхідним іншим. Це я про старі речі.
  
  У вихідні вперше за багато часу побувала на Ниві. І дуже здивувалася, побачивши, наскільки розрослася "барахолка". Я такого не бачила з часів голодних 90-х! Якщо буквально рік тому "блошиний ринок" займав 1-2 доріжки, то тепер люди сидять один на одному. То було книжки продавали кілька постійних господарів. А зараз, судячи з усього, народ знову виносить бібліотеки, інструменти і все, що має більш-менш непорепаний вигляд.
  
  Сумно! Сумніваюсь в економічній доцільності таких продажів, але впевнена – люди пішли на ринок не від гарного життя.
  
  Тріщини – наше все!
  
  Отож, поки одні стурбовані тим, як старе продати за нове, у моїй шаленій голові крутилися протилежні думки. В усьому світі модним стало захоплення декупажем, тобто декоруванням предметів. Часто-густо – під старовину.
  ...
  
  Мітки:

• Миколчина індустріалізація 0'R

  23 травня 2011 09:37 1 4484
  Свого батька Миколка не пам’ятав. Той пішов на війну, коли малому було всього 4 рочки. Провоював три тижні і був розчавлений у криваве місиво десь під Києвом – якийсь великий дядько будь-що наказав звільнити українську столицю до 7 листопада. А люди – що люди – такого добра у нас як тарганів. Розмножуються, знову ж таки. Он у Миколки аж троє тарганчиків підростає – дві старші і він.
  
  А ще мама – вдова у 29 років. Нічого, витримає, жилувата, як коняка. Правда, на вигляд руденька крихітка, ручки як тростинки. Тими ніби дитячими долоньками вона ворочала з ранку до пізньої ночі, а коли засинала – руки мимоволі продовжували вертітися і підстрибувати.
  
  Так само скакав на ліжку і Миколка. Його гнав голод. Все своє куценьке життя Миколка мріяв одного разу наїстися од пуза.
  
  Поки був зовсім малим – його піддурювали дорослі хлопці. Казали – оно, дивися, ото солодка травичка. І Миколка накидався, як к ...
  
  Мітки: голод, індустріалізація

• Про туризм. Враження за 9 днів 0'R

  7 лютого 2011 12:17 16 5861
  Почитала пост пана Ярослава про туризм у Чернігові. І не втримуюсь – дуже хочеться розповісти про враження від літньої сімейної подорожі Україною.
  Умови задачі такі: на початку серпня, у жахливу спеку дві сім’ї (всього 5 чоловік, включаючи 7-річну дитину) виїжджають машиною на захід. За 9 днів вони планують проїхати близько 2,5 тисяч км і побачити дуже-дуже багато цікавого.
  Основна мета подорожі – пізнавальна. Тобто нас цікавили перш за все історичні цінності, екскурсії і красиві місця. Потрібні зручності – ночівля у пристойному чистенькому і недорогому готелі, харчування у таких же нормальних недорогих кафе.
  
  Отже, ми типові українські туристи без зайвих грошей і великих потреб. А ставлення до туристів усюди кардинально різне.
  
  Відзначу одразу - ми були ідеальними екскурсантами. Не дурні, молоді, ноги не стомлювалися і увага не згасала. По дорозі до кожної зупинки читали заздалегідь заготовлені матеріали про місце, куд ...
  
  Мітки: туризм, враження

• Чернігів – місто без роботи? 0'R

  11 січня 2011 11:14 30 4883
  Часом складається враження, що у нашому славетному Чернігові ніхто або майже ніхто не працює навіть до 17 години. Чому я так думаю?
  
  Моя дитина ходить до 2 класу. Обоє з чоловіком працюємо, тому донька відвідує групу подовженого дня. А оскільки дорога додому полягає через Бєлова із досить інтенсивним рухом – то сама її поки що не переходить, чекає нас у школі.
  
  І що мене щоразу дивує – уже о 17 годині вона лишається одна-однісінька з вчителькою! І так не лише у нашому класі. Коли о 17.20 я влітаю до школи, там уже нікого немає, крім прибиральниці.
  
  Щоразу мені співчувають – ой-ой, як же важко, що вам доводиться ТАК довго працювати!
  
  Даруйте, але куди ж менше?
  
  Ну, припустимо, третина дітей може розходитися додому сама (дорогу переходити не треба). Ще третину – забирають бабусі-дідусі.
  
  Але інші? Де можна працювати до 15, максимум до 16 години? На базарі? Чи сидіти вдома?
  ...
  
  Мітки: школа, робота

• Голод наступає? А ми котлети не їмо 0'R

  18 листопада 2010 12:33 19 5634
  Минулого тижня у класі моєї доньки проходили батьківські збори. Як завжди, обговорили поведінку, обкладинки для підручників і тому подібне.
  Дійшли до проблем їдальні.
  
  Учителька скаржилася, що дітей важко примусити їсти. У кожного – свій список "фе". І що, як ви думаєте, не люблять? В основному – м’ясні страви! Хтось терпіти не може м’ясних котлет, хтось – печінкових. Дехто не їсть пельменів, інші – омлетів. Що вже казати про вареники з картоплею – це в абсолютному ігнорі.
  
  Ай-яй, які ж бідні та нещасні сучасні діти – подумалося.
  
  І чомусь згадалася така анекдотична ситуація. Було це десь років 15 тому, коли зарплати не давали по кілька місяців. Напередодні Нового року у одній зі шкіл Чернігова вчителька загубила цілий стос зошитів для контрольних робіт.
  Точно пам’ятала, що зі школи брала, додому принесла – і нема. Все обшукала…
  Якось викрутилася, ...
  
  Мітки: голод, 90-і роки

• Секонд хенди - нива для творчості! 0'R

  29 вересня 2010 09:27 29 5506
  Хто як, а я небайдуже сприймаю новину про можливе закриття секондів. Тому що для мене ці магазини - джерело дешевого матеріалу для творчості.
  Ну буває ж так, що хочеться повчитися новому. Наприклад, нарешті пошити знамениту іграшку-тільду. Але купувати для цього дорогу тканину і боятися її зіпсувати... Навіщо? Якщо можна піти у секонд, купити за гривню-дві шарф і за вечір зробити ось такого котика.
  
  
  Уже два місяці, як котик Мотя став улюбленою іграшкою доньки.
  А вчора народився ще один котик (також шарф із секонда).
  
  
  Він поїде у подарунок доя Дня вчителя.
  А ще у секонді можна купити задешево італійську чи німецьку пряжу. І зв"язати наприклад такі топотусі для маленького хресника
  
  Чи кофтинку і ковдрочку на осінь...
  
  Тож хто як - а я проти закриття такого чудового джерела натхнення.
  А ви? ...
  
  Мітки: секонд

• За битого двох небитих дають? 0'R

  17 вересня 2010 08:23 15 5193
  Вона була схожа на велетенську тропічну хижу квітку. Така ж зубаста, м’ясиста і… смердюча.
  Вона ще тільки підходила до класу, а запах уже летів попереду коридором. Ні, вона була чистоплотна і певно що слідкувала за собою. Тільки тепер я розумію, що від неї пахло молодою недолюбленою жінкою. Так пахнуть підлітки, у яких буяють гормони.
  
  Казали – чоловіка у неї немає, а донечка часто хворіє. Тому нібито вона і зла.
  Але нам у наші 10 років було байдуже до її особистих проблем. Власне, коли ми її бачили, нам уже ставало все байдуже, усі почуття глушив страх.
  
  Школярі часів перебудови, ми не знали фільмів про монстрів. Якщо снилося щось жахливе – то була саме вона, наша вчителька математики.
  
  Її звали Катерина, проте одразу перейменували у Катюшу. "Катюша" – то було не "виходила на берег", то страшна радянська зброя.
  
  Катюша була висока, з могутніми плечима і грудьми. З ...
  
  Мітки: школа, учителі

• У Чернігівській школі ввели посаду… стукача 0'R

  16 вересня 2010 08:59 34 3666
  Історія ця відбулася у школі Чернігова, яка вважається однією з престижних – третій.
  Діти перейшли до 5-го класу і, відповідно, отримали нового класного керівника.
  Вона одразу ж почала з розподілу посад серед дітей, як у старі добрі часи. Той – відповідає за полив квітів, той – слідкує за підручниками і так далі.
  
  Все б нічого, але вчителька підійшла до підбору обов’язків учнів дуже креативно.
  Вона ввела посаду, яка називається "Ябеда-корябеда". Обраний нею хлопчик мав доносити їй, хто погано поводиться на уроці, хто списує, а хто й уроки зриває.
  Як вам такий креатив?
  
  Батьки хлопчика, які й розповіли мені цю веселу історію, того ж дня порадили дитині відмовитися від "почесної посади" і провели вдома виховну бесіду.
  Але ж обов’язки стукача у класі залишилися, і хтось із дітей, на думку класного керівника, повинен їх виконувати.
  
  І найцікавіше. Думаєте, таку по ...
  
  Мітки: школа