Коли мешканцям Веприка повернуть їхнє майно?
У лабіринтах судів
...Петро Гайдук, який звернувся до газети «Чернігівщина», понад двадцять років був головою колгоспу «40 років Перемоги». А у 2007 році його звільнили з посади і призначили на цю посаду Василя Шкурка, якому також не довго судилося керувати.
- На початку березня 2011 року рішенням загальних зборів СВК «40 років Перемоги», законність якого потім підтвердив Бобровицький районний суд (від 18.11.2011) та Апеляційний суд Чернігівської області (від 17.01.2012), Василя Шкурка було звільнено з посади голови СВК,- розповідає пан Гайдук. - Натомість, керівником кооперативу було обрано Василя Лося. Проте, незважаючи на все це, пан Шкурко продовжує незаконно користуватися печаткою, штампом, документацією СВК та іншим майном, яке Головне управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації оцінило майже у два з половиною мільйони (точна сума -2 млн. 333 тис. 53 грн. - Авт.).
За словами членів кооперативу, після обшуку у господарстві громадянина Шкурка, проведеного представниками правоохоронних органів, ані документації, ні печатки та статуту знайти не вдалося. Терпець селянам увірвався - і ті вирішили силоміць забрати хоча б сільськогосподарський інвентар та транспортні засоби, що належать кооперативу, які на той час знаходилися на приватному подвір’ї пана Шкурка.
- Шкурко тоді розіграв виставу, мовляв, під трактора ляже, - запевняє Петро Костянтинович Гайдук. -Ну, не буду ж я брати на себе таку відповідальність, тим більше підставляти інших людей.
Селяни почали шукати правди в судах, подавши позови.
- Ми знову тоді поїхали в райцентр. Бобровицький суд своїм рішенням ( від 03.08.2012) зобов’язує Шкурка повернути кооперативу перераховане майно, - долучається до розмови Василь Лось. - Це не подобається Василю Івановичу, і він «у пошуках справедливості» звертається до Апеляційного суду, який, у свою чергу, постановляє скасувати рішення суду першої інстанції з приводу передачі статуту СВК «40 років Перемоги». Все інше залишає без змін. Пану Шкурку і це не подобається. Він пише касаційну скаргу, яку колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (від 22.01.2013) відхиляє і залишає без змін рішення Бобровицького районного суду.
Чий душу в нас неправда відбере?
Здавалося, члени кооперативу мали б вже святкувати перемогу, та, натомість, вони не знають, що робити далі. Керівник у кооперативу є, проте самого СВК «40 років Перемоги» за великим рахунком не існує... Точніше існує, але неформально, бо ані печатки, ні штампу, ні жодних документів колишній голова так і не повернув своєму правонаступнику.
- Просто не вистачає сил уже, крутить нами, як заманеться. Скільки ми уже судів цих пройшли, скільки грошей, сил вивозили, - жаліється Тетяна Коханівська. - Та нашому «вельмишановному» Шкурку, здається, все «до лампочки». Він не реагує ні на суди, ні на міліцію... Живе за своїми законами. Техніку позабирав собі, користується нею, гроші заробляє, а ми біля «корита розбитого» сидимо. Знаєте, ми уже на межі! Не можемо мовчати. Хоч він нам і погрожує, і репліки такі закидає, що страшно з двору виходити, та скільки це триватиме?! Невже врешті-решт не знайдуть на нього управи?
- Задурив нам голову, сам колгосп розвалив, розтягнув усе, привласнив, а те, що ми там усе життя проробили, його не хвилює, - приєднується до розмови літня жінка Наталія Чайка. -Хто він такий, що для нього рішення суду не є указом?!
- Поки був Гайдук, такого не було, а ми взяли його і «підставили», а тепер самі за свої помилки розраховуємося, - бідкається член кооперативу Михайло Шиян. - Повірили красивим балачкам пана Шкурка, мовляв, самі на себе працювати будемо, господарство процвітатиме. От і допроцвіта-лися... У нас з-під носа все забрали, а ми й досі на порядність і виконання законів сподіваємося.
Відчайдушні жителі Веприка вже й до прокуратури дійшли: і в район, і в область зверталися. Звідти їм 5 березня 2013 року надійшов лист. Цитую: «Ваше звернення щодо неповернення майна СВК «40 років Перемоги», невиконання судового рішення та інших питань розглянуто. Судове рішення перебуває на виконанні у відділі ДВС Бобровицького районного управління юстиції за поданням якого 20.02.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України» («Невиконання рішення суду» - Авт.).
Та яким було здивування селян, коли з відділу Державної виконавчої служби, про яку йшлося вище, вони отримали постанову про виконання провадження, де чорним по білому написано: «Виконати рішення без участі боржника неможливо...».
Люди ж дивляться на все те і думають: якщо служби такого рівня, які мають стояти на сторожі законності і правопорядку, нічого не можуть вдіяти, то що чекати від інших?!
Василь Шкурко, на жаль, з нами поспілкуватися не захотів, як і передбачали селяни. На подвір’я до господаря навіть потрапити важко, бо там двоє великих псів розгулюють. Але мені назустріч вийшов молодик, який повідомив, що Василя Івановича вдома немає і буде він невідомо коли. На прохання дати телефонний номер мені відмовили. Тож я лишила свій і, пояснивши ситуацію, попросила, щоб останній мені зателефонував. Чекала на дзвінок майже два тижні. Але телефон підступно мовчав.
Спробувала поспілкуватися із Яною Сугай, яка при головуванні пана Шкурка бухгалтером працювала. Бо селяни запевняли, що це начебто його спільниця. Але пані Яна відповіла навідріз: «Я до цієї справи ніяким боком не відношусь. Сказати мені нічого».
Ось так тяжко тепер знайти, звідки коріння росте. Більш того, як добитися справедливості, якщо коло державних інстанцій пройдено, але воно... замкнене?!. Невже повертатися на старт? Чи варто? Що тут скажеш, якщо закони не те що не виконуються, вони, схоже, взагалі не мають ніякої сили. Назріває питання: для чого ж тоді ми платимо податки на утримання потужної армії правоохоронних і судових структур, якщо вони не можуть захистити людей від свавілля деяких осіб, від халатності і байдужості влади, від беззаконня? Коли в державі розуміють тільки мову пікетів і лежачих страйків під колесами бульдозерів - то кому служить така держава і яке в неї майбутнє?
Сніжана Божок, газета "Чернігівщина" №16 (396) від 18 квітня 2013
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.