Скільки можна гратися в "робінзонів"?

У минулому номері «Чернігівщина» повідомляла про те, що три села на Новгород-Сіверщині втратили пряме сполучення з райцентром. Сталося це через повінь і, відповідно, розведення наплавного мосту. Села Бирине, Прокопівка і Підгірне лишилися по той бік Десни. Люди бідкаються, мовляв, коли вже врешті-решт можновладці почують про страждання понад 800 сільських жителів, які двічі на рік лишаються, як кажуть, за бортом. На місце події виїхала кореспондент «Чернігівщини»...

Пригоди Биринського мосту

Сіверяни про «пригоди» свого мосту розповідають з посмішкою крізь сльози, бо він у них аж надто непередбачуваний: то вільно гуляє Десною, то не витримує ваги шкільного автобуса, то зникає вночі, а вдень знову повертається... Словом, пильнувати треба, аби не потрапити в біду. «Тимчасове» (так тоді обіцяли!) сполучення через Десну, організоване у роки Другої Світової війни, і досі існує попри вік у сім десятків років.

За цей час з мостом чого тільки не траплялося, але він, «нагулявшись» у сезон, мов відданий пес повертається на своє місце. У минулому році цей багатостраждальний міст «відірвало» льодом і віднесло аж за 25 кілометрів, до села Пирогівка Шосткинського району Сумської області.

«Ми тоді жили наче на якомусь півострові - покинуті і нікому не потрібні,- розповідає жителька села Бирине, яка просить не називати її прізвища. - Продукти нам підвозили з Шостки, щоб ми з голоду не повмирали, а «швидка» з райцентру під’їжджала лише до берега Десни, де зупинялася і чекала, доки хворого через кригу перевезуть легковиком чи то на санках. Словом, ризикували, хто як міг. А як розтанула крига, людей і речі почали переправляти човном. А ми все чекали...».

І міст таки «зглянувся»!.. Через чотири місяці фахівці рятувальної служби повернули міст на законне місце.

«Потім прийшов час виборів - час «золотих» обіцянок, - долучається до розмови чоловік, який взагалі навідріз відмовляється називати себе (мовляв, сьогодні ви напишете, а завтра я без роботи залишуся, - пояснює свою позицію). - Минулої осені кандидат у народні депутати Ігор Рибаков запевняв селян, що міст буде - справжній, а не тимчасовий. Люди повірили, проголосували, але вже квітень на дворі, а про строки початку робіт, чи, бодай, виготовлення проектної документації, ми не чули».

До речі, такі обіцянки - вже давно не новина для жителів «відрізаних» сіл. Вони звикли, що їх так агітують напередодні будь-яких виборів: і парламентських, і президентських. Проте інколи также хочеться комусь повірити...

Дві перешкоди на одному шляху

...Прийшла весна - міст знову то є, то його немає. Вдень є, а вночі - ні, інколи, буває, і навпаки. Попереджати про це ніхто нікого не поспішає. Хоча вже був випадок, коли шкільний автобус зависав над водою через те, що припоромок не витримав і конструкції розійшлися.

Та, здається, навіть це не змусило посадовців звернути увагу на актуальну й болісну проблему сіверців.

- Як не крути, але ми змушені розводити міст і пропускати льодохід, - неначе аж виправдовується робітник наплавного мосту Юрій Висоцький. - Інколи двічі, а то й тричі на сезон, в залежності від погодних умов. Бо буде як минуло року: зима вирувала на повну силу, на календарі було 18 січня, а крига зірвала міст і понесла течією. Намучилися тоді всі.

Ось так страждають люди з року в рік, а кому ж хочеться об’їжджати зайві понад сімдесят кілометрів через Шостку, щоб потрапити до сусіднього з Бириним Новгорода-Сіверського. А там же і щоденна робота, й невідкладні справи...

На чесному слові тримається і понтонна переправа на притоці Десни (організована також у далекі повоєнні роки), вона взагалі в аварійному стані. Така ситуація є ще однією перешкодою для жителів трьох сіл Биринської сільської ради на шляху до райцентру.

Які ще аргументи потрібні чиновникам і, особливо, депутатам, щоб ті почали серйозно думати про потреби простих людей, виконуючи передвиборні обіцянки-цяцянки?

Від редактора

Справді, що потрібно отим «слугам народу»? Невже не розуміють, що оті вісім сотень «робінзонів», яких на кілька місяців відрізає від «великої землі», час від часу стають не просто людьми, а ЕЛЕКТОРАТОМ! Але, з іншого боку, якщо цей електорат досі вірив в обіцянки кандидатів і робив їх депутатами, тоді навіщо щось робити? Досить і просто пообіцяти...

А може, і мосту ніякого не треба? Мо, щоб доїхати до райцентру. треба не міст будувати, а... райцентр поміняти. Взяти й «порізати» кордони областей - Чернігівської і Сумської - і по-новому «перемалювати», «перекинувши» села Биринської сільради до Сумщини. Якщо, звісно, чиновникам і депутатам не шкода?

Олександр Супрунюк

Сніжана Божок, газета "Чернігівщина" №16 (396) від 18 квітня 2013

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.