Приятелів, яких на мопеді збила машина, в обласній лікарні 5 годин збирали докупи

57-річному Миколі Михайлову та 56-річному Віктору Якубу із Нових Яриловичів Ріпкинського району треба заново вчитися ходити. Приятелів, які їхали на мопеді «Дельта» по гриби, у рідному селі на вулиці Миру збила машина. Автомобіль із Росії, за кермом якого був 32-річний Антон Шеренбов, наїхав ззаду.

Нещастя сталося 10 вересня о п'ятій ранку. Чоловіки потрапили до обласної лікарні з важкими політравмами. Переломами, забоями... Обидва перенесли складні операції. Микола Пилипович лежав у лікарні місяць і 12 днів. Його приятель — місяць.
— Потроху ходжу на милицях. Ступаю тільки на одну ногу. На другій — апарат Ілізарова (конструкція для фіксації кісток), — каже 26 жовтня по телефону Микола Пилипович. — Віктор Якуб ще не ходить, але вже піднімається на ліжку, сидить.
У лікарні ліжка Миколи Михайлова та Віктора Якуба були поряд.

— Як було? Іскри в очах, та й лежиш, — розповідав Микола Михайлов у перші дні лікування.— Машину не побачили. Що водій перевищував швидкість, це явно. їхав не 60, а 100, не менше... Тепер голова болить і плече. І ззаду таз побитий весь. Що там говорить... Біль весь у нозі. Там осколків кісток знаєте скільки? Великі кості склали докупи, а маленькі так і залишилися у тканинах...
— Головою бах! І нічого не пам'ятаю, — розказує Віктор Якуб. — А тепер і ключиця болить, і нога.

10 вересня, у день аварії, після обстежень та інтенсивної терапії, чоловіків п'ять годин поспіль збирали докупи.
З 17 по 22 годину в операційній працювала бригада — хірурги-травматологи В'ячеслав Павленко, Олександр Несін, судинний хірург Валерій Прченко, анестезіолог Микола Власенко, операційна сестра Наталія Коворотна.
— Усе зробили так, як треба, — говорить завідувач травматолого-ортопедичного відділення обласної лікарні Олександр Ігнатенко.

У Миколи Михайлова були відкриті переломи лівої гомілки, травмована підколінна артерія.
— Дуже складні переломи. Причому, коли відкриті, — велика небезпека нагноєння. До того ж у Михайлова виявили пошкодження однієї із великогомілкових артерій. Зробили ангіографію (рентген) кровоносних судин. Артерія пошкоджена під коліном. Провели ревізію рани і перев'язали судину, яка давала кровотечі. Зробили первинку хірургічну обробку ран антисептиками. Поставили дренажі для відводу зайвої рідини. Фіксували переломи апаратами зовнішньої фіксації, щоб уламки кісток поставити на місце, — розповідає хірург В'ячеслав Павленко про надану допомогу.

У Віктора Якуба схожа ситуація.
— Трошки краще, бо судини збережені. Але складні переломи стегнової кістки та кісток гомілки. Ще й перелом ключиці. На стегно на гомілку наклали апарати зовнішньої фіксації. В обох пацієнтів шлях до одужання складний,— говорить В'ячеслав Павленко.

* * *

Чоловіки думали назбирати грибів та продати. І Микола Михайлов, і Віктор Якуб живуть із домашнього господарства та з лісу!
— Назбираєш ягід чи грибів, продаси — ото усе, увесь заробіток, — каже Віктор Миколайович.
У Миколи Михайлова є дружина і син. У Віктора Якуба дружина, з якою живуть на віру.
І тому, й іншому чоловіку допомогли у лікуванні родичі. Миколі Пилиповичу, з його слів, довелося в Києві купувати спиці та стержні для апарата Ілізарова. Коштують вони близько трьох з половиною тисяч гривень. Віктор Якуб купував дорогі пластини-фіксатори, необхідні при лікуванні переломів. Добре, що з грошима допомогли сестри.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №46 (1384)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.