Дівчина-наркоманка розповіла від чого гинуть діти впливових чернігівців

В очередь за Солнцем на холодном углу.
Я сяду на колёса, ты сядешь на иглу.
(Летов)

Точних даних про рівень наркотизації суспільства в Україні немає. Кожна офіційна установа, як то Міністерство охорони здоров’я, МВС, міжнародні і громадські організації наводять свої дані.  Згідно них, кількість осіб, які вживають наркотики, в Україні становить від 150 до 300 тис. осіб. Незалежні експерти називають зовсім інші цифри. Півтора мільйони чоловік в Україні вживають наркотики, і цифра ця зростає щорічно в середньому на 8%, в основному за рахунок молоді. Україна, згідно даних ООН – європейський лідер з темпів росту вживання наркотиків і за рівнем смертності від їх вживання. Півтора мільйони здорового працездатного населення, адже діти і пенсіонери зазвичай не присутні в цьому списку. Хоча про дітей – окрема тема.

Моя сьогоднішня співрозмовниця – 17-річна дівчина. Я познайомився з нею випадково, і бачив лише один раз. Вона красива, розумна, з тією безпосередньою енергією юності, яка заражає весь простір навколо, спонукаючи розпрямлятися і сприймати світ яскравіше. Вона займалася спортом, співала, ходила по подіуму. Але чомусь вирішила, що все це їй не потрібно. Варто глянути пильніше їй в очі — і розумієш, що там зовсім не все так безтурботно. В них щось важке, щось відсторонене, якийсь осад, який заважає сягнути глибини, і тому його хочеться вихопити і вирвати звідти, давши шлях погляду. Дівчинка приймає наркотики з 12 років. У 16 років мало не померла від передозування. У зв'язку з цим припинила їх вживати майже на рік. Нещодавно повернулася до коноплі, яку знайшла просто на вулиці біля будинку. Щось важче поки пробувати бажання не має.
   
Я, звичайно ж, бачив, як хлопці в общазі курили коноплі. Для них це було забавкою і бажанням нового відчуття. Наскільки мені відомо, це ніяк не вплинуло негативно на їх життя, ніхто з них наркоманом не став, здоров'я не підірвав, та і взагалі, маю тверду впевненість — регулярне вживання легальних наркотиків типу алкоголю та цигарок впливає на організм значно сильніше, ніж пара випадкових косяків. Я з великою цікавістю знайомився із відчуттями і станами наркоманів-гвинтовиків по книжках Баяна Ширянова. Там це описувалося легко і весело, хоча загальне відчуття трагічності того, що відбувалося, не полишало. Але то все, і знайомі, і книжкові персонажі — були дорослі люди, і, врешті-решт, свідомо вибирали свій спосіб самовбивства.. А тут — 12-річна дитина, яка не може розібратися у складнощах заплутаного світу, але старші вважають її достатньо дорослою, щоб дати таблетку.
Дівчина згодилася поговорити зі мною для публікації. Не називаючи свого імені, без фото. Але це і не є важливим для мене. Її слова — це розповідь про біду, яка вразила всю країну, і вони будуть актуальними безвідносно до конкретної людини.

-    Розкажи з самого початку, будь-ласка, як ти прийшла до наркотиків.
-    В нашій компанії всі були дітьми впливових батьків. Вони всі були старше за мене, років по 17, по 20. Були і молодші. Ми тусувалися разом, у мене був хлопець. І вони приймали наркотики. Мій хлопець розбився в новорічну ніч, коли їхав від мене. Він їхав на скутері, під наркотиками. І його збили. Він був ще живий, але швидка їхала дуже довго, і він загинув. Я дуже важко переживала це. Тоді я ще не вживала наркотики. А через кілька місяців у автокатастрофі загинуло багато моїх друзів. І незадовго після цього я спробувала в перший раз. 

-    Навіщо ти це зробила?
-    Не знаю. По-перше, я була в траурі, мені було дуже сумно. Ну і, мабуть, це було бажання все спробувати. Я завжди любила щось нове: стрибнути з парашутом, покататися на гірських лижах. Так і наркотики. І мені в дитинстві дуже багато що забороняли. Постійно розказували: тобі не можна те, тобі не можна це. Мабуть, це ще було намагання вирватися з-під заборон.

-    Тобто, тобі дали їх твої старші друзі?
-    Так. Я ніколи в житті за наркотики не платила. Я навіть не знаю, де вони їх брали і скільки вони коштують. У нас були різні компанії, але мене завжди пригощали.

-    І це було в порядку речей, коли дорослі хлопці 12-річній дитині приносять наркотики і дають спробувати?
-    Так. У нас в компанії це було нормально. Я дуже довго відмовлялася. Але вони знали, що коли я захочу, я спробую сама. На мене ніхто не тиснув. Просто в певний момент я прийняла рішення. Це було ЛСД. А взагалі у нас було все: трава, кокаїн, героїн, ЛСД, колеса, марки. Ми лише не кололися.

-    Скільки часу ти була в системі?
-    До 15 років я приймала наркотики регулярно. Наприклад, ЛСД діє 12 годин. Я його їла вранці, в обід і увечері. І так два тижні. Друзі дивувалися, як я не померла. Приблизно через місяць я почала пригадувати шматочками, що ж відбувалося. Потім я прикрила все це трохи. Менше стала вживати. Коли є на що відволіктися, є чим зайняти себе — на наркотики немає часу. Такий проміжок у мене був із 15 до 16 років. А у 16 років я знову почала, і у мене сталося передозування, від якого я мало не померла. Після цього я припинила приймати наркотики взагалі. Але пройшло трохи більше року, і я знову спробувала траву.

-    Можеш розказати про вплив наркотиків на твою свідомість?
-    На мене деякі наркотики не діють зараз. Не знаю, чому. На сьогодні маю алергію на алкоголь, на цигарки. Десь років із 13-и. Тобто, я багато пила і курила, і в певний час організм цього не витримав. Тепер я не можу пити і палити цигарки взагалі. І у мене ніколи не було фізичної залежності від наркотиків. На мене навіть наркоз, який в лікарні використовують, не діє. Я дуже добре знаю наркоманів, і розумію, що на мене не дуже впливає, порівняно з іншими. Тобто, я могла сидіти і просто сміятися, нормально сприймаючи реальність. А інші люди в цей час по долівці каталися. А взагалі, наркотики всі діють по-різному, плюс різні дози. Одна із особливостей - від наркотиків погіршується пам'ять. Тобто, ти не пам'ятаєш того, що було вчора. Або таке відчуття, наче це відбувалося не вчора, а тиждень тому. Ти можеш губитися в часі. Тобто, ідеш по вулиці опівночі і думаєш, що ще, наприклад, лише сьома вечора. Або час може летіти дуже швидко.

-    Ти спробувала наркотики. Тобі сподобалося. Ти продовжила їх приймати. Що вони дали тобі такого, що ти не отримувала у звичайному житті?
-   Наркотики розкривають людину, її сутність.

-    Кататися по долівці і сміятися — це сутність людини?
-    Ні. Це проходить. Але коли людина під дією наркотичного засобу — вона проявляється такою, як вона є. З неї спадає маска. Неможливо нічого приховати. Хоча не всі наркотики так діють. Розкрити може будь-який наркотик. Тільки потрібно умови і правильну дозу. Якщо людина така, з якою важко спілкуватися — вона стає більш комунікабельною. Під дією наркотиків стаєш веселим. Багато людей вживає їх з цією метою. А ще — щоб відволіктися. Розумієш — цим людям нічого не цікаво. Їм нудно. От і починають, від нудьги і нерозуміння, чим себе розважити. Хоча це і впливає на нервову систему, на пам'ять. Ну і взагалі, на весь організм.

-    Що робили ви потім, після того, як прийняли наркотики?
-    Наприклад, ми можемо сидіти в кружку, бавитись в якісь ігри, на музичних інструментах грати. Наркотики вживають, щоб розкрити творчий потенціал. Я знаю людей, які в цьому стані дуже круту музику створювали. Мені шкода людей, які можуть знаходитися поряд із тим, хто прийняв наркотики, але вони про це не знають. Адже людина може вести себе як дурна, і цьому немає ніяких зовнішніх причин. Людина може сміятися. А в наш час дуже багато похмурих облич, і людина, яка просто сміється — виділяється, і виглядає ненормальною.

-    Але я хочу більше зрозуміти про вплив наркотиків. Скажи, ти підтримуєш контакт із тими людьми, з якими ви починали? Що з ними зараз?
-    Більшість із них померли. Від наркотиків, нещасних випадків, самогубств. (В цьому місці легкий, навіть легковажний голос героїні змінився. У мене виникло відчуття, що він закам'янів).

-    Як думаєш, сьогодні багато молоді вживає наркотики? І за той час, який ти в системі, як змінилася ситуація?
-    Тоді було менше. Зараз  - дуже багато. Це зазвичай починається у підлітків у перехідному віці, коли хочеться всього нового. Якщо брати молодь років від 14 до 30 (не рахуючи дітей, які нюхають клей), я думаю, відсотків 70 із них вживає наркотики. Їх пробували всі, за рідкісними виключеннями. В основному курять. Можуть сидіти на порошках. Деякі люди вживають медичні препарати пачками: Комбіспазм, Кетанов, Тарен, Вікодін. На дорогі наркотики грошей звичайно не мають.

-    Ми з тобою довго говоримо, і в тебе такий легкий тон, навіть, можливо, життєрадісний, коли ти про все це говориш. Таке враження, що наркотики — якась приємна, весела, корисна річ.
-    Ні, я не хочу цього сказати. Це дуже шкідливо. І від цього помирають. Я б нікому не порадила вживати наркотики.  Люди втрачають зв'язок з реальністю. Я знаю хлопця, який в такому стані стрибнув з будинку, подумавши, що він стрибає в басейн. Інші люди різали собі вени. Потрапляли в ДТП. І ще, якщо на них сидіти регулярно — вони приїдаються, як і все інше.

-    Але ти знову спробувала. Ти кажеш: “У мене немає залежності.” Навіщо тоді ти почала курити?
-    Тому що мені нудно.

-    А у тебе немає занять,  хобі? Книжок не читаєш? Ти ж вчишся..
-    Це нецікаво. Але мені треба не злетіти зі стипендії, тому я стараюся вчитися. Книги читаю. Але дуже повільно. Зараз читаю Лук'яненка, “Денна варта”, “Нічна варта”.  А взагалі я читаю, коли я кудись далеко їду.

-    А тобі ніколи не приходила в голову думка, що ти щось робиш неправильно з самого початку? З того моменту, коли тобі, маленькій дівчинці, дали першу дозу? Може, ти вибрала не тих людей собі в друзі, не ту компанію, не ті заняття?
-    Ні. Мене ж ніхто силою нічого не спонукав. Я сама так вирішила. Я була в компанії спортсменів, де приймала наркотики одна я, але я не припинила. Я так хотіла.

-    А ти хочеш дітей? Якщо ти їх матимеш, що ти скажеш їм про наркотики?
-    Я хочу трьох дітей. І щоб перші були близнюки-хлопчики. Думаю, вони, якщо захочуть це спробувати, то самі спробують. Але, я  сподіваюся, що у нас з ними буде довіра, і вони мене про це спитають спершу.

У мене лишилося дуже важке відчуття після цієї розмови. Перед тим, як сідати писати статтю, я два дні перебував у роздумах. Дійсно, мені сподобалася ця розумна симпатична дівчина. Я не знайшов під час нашого спілкування нічого такого в її зовнішності і поведінці, що б свідчило про якісь зміни, викликані вживанням наркотиків. І говорила вона легко і впевнено, з долею розслабленості і безтурботності. Тільки в очах читався якийсь тягар, і голос іноді раптово важчав. Протягом розмови я кілька разів перепитував, невже наркотики — це така гарна річ, раз вона про неї з такою приємністю говорить про них. І кожне раз чув у відповідь: “Ні! Я нікому б не порадила їх вживати”.

Я думав, що ж так поламалося кардинально у нашому суспільстві, якщо більшості молоді нецікаво і нудно, якщо нікуди себе подіти і нічим себе зайняти. Я не засуджую її. Людина її віку, в оточенні якої всі старші друзі давно і впевнено в системі, навряд чи могла б поступити інакше. Першопричини цієї сартрівської безвихідної нудоти значно глибші.

Також за рамками статті залишаються питання легальних і повсюди доступних наркотиків (тютюну і алкоголю).
Я не вірю, що строгими заборонами і посиленням відповідальності можна щось змінити. Скоріше, у нашій корумпованій країні це стане лише додатковим механізмом для маніпуляцій з медпрепаратами, і способом шантажу міліцією підлітків та їхніх батьків (в свій час в інтернет нашуміли історії про людей, які виграли значну суму в лотерею, і після цього міліція стала регулярно затримувати їх сина немовби за коноплю). Я думаю, допомогти у ситуації може лише економічне зростання і викликане цим та підтримуване на державному рівні зростання культурного і освітнього рівня, а також пропаганда спорту, освіченості і здорового способу життя.
   
Я віддаю собі звіт, що загальний тон інтерв'ю вийшов легким. Але я писав максимально точно по тексту героїні, коригуючи лише лінгвістичні шорсткості, і не вважаю за потрібне додатково згущувати фарби. Кожен має оцінити статтю і зробити свої висновки сам.

Але якщо хоча б одну людину ця стаття відверне від приймання наркотиків — я вважатиму свою працю не марною.
Адже від наркотиків — помирають.
   
Олександр Хустка

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.