Начальник поліції - білявка в амуніції...

Вона керує трьома десятками чоловіків. Не має жодного заступника. У неї своя методика покарання. У відпустку ходить лише на папері. Здається, мова піде про жінку, яка більше схожа на чоловіка? Зовсім ні! Ця розповідь про симпатичну струнку білявку з ідеальною поставою та милою усмішкою. Із чоловічого у неї лише професія, а точніше - посада і... прізвище.



Ірина Вова - перша і поки що єдина жінка-начальник райвідділу поліції в нашій області. Та й для інших це, здається, скоріше виняток, аніж правило.

«Мама бачила мене у формі»

Ірина Григорівна не з тих людей, що випадково потрапили на тепле місце, якщо його взагалі можна так назвати. Ця жінка пройшла всі підрозділи. Спочатку оформляла ДТП, потім стала старшим слідчим, згодом її призначили начальником слідства. Важко повірити, але вона віддала органам 22 роки свого життя. Очолити носівську поліцію їй запропонували майже рік тому.

... До райвідділу ми завітали без жодного попередження. Черговий знизав плечима, мовляв, начальниця у відпустці.

«Хоча, можливо, вас і прийме, але в неї люди...», - посміхнувся поліцейський. Пані Ірина люб’язно запросила до свого кабінету, де у відвертій розмові повідала про будні та вихідні жінки-поліцейського.

«В дитинстві я мріяла стати вчителем молодших класів, але мама дуже хотіла, щоб я вступила до Національної академії внутрішніх справ, - поринає в спогади жінка. - її брат був поліцейським, і їй взагалі дуже подобалися люди у формі. Зв’язків ніяких не було. Півроку їздила на курси. Коли мої однолітки ходили на дискотеку, я сідала в електричку і їхала до Києва. Всі вихідні вчилася. Мене теж почала вабити ця перспектива, і я поставила собі за мету стати студенткою цього престижного вишу. Жінок тоді у формі було дуже мало. У Носівці жодної не пам’ятаю...».

Не подобається -пишіть рапорт

Успішно закінчивши навчання, білявка повернулася до рідного містечка, бо прагнула навести в ньому порядок. Пройшла шлях від слідчого, де сім років вела лінію ДТП, до начальника. Зізнається, що було нелегко. Адже звикла сумлінно виконувати свою роботу. Ненормований графік, нічні виїзди і найрезонанс-ніші справи, які саме їй довіряло начальство.

«Коли сказали, що начальника слідства викликають у ГУНП, я подумала, що десь хтось із підлеглих «проштрафився». Хвилювалася... І тут, як сніг на голову, кажуть, що хочуть мене бачити начальником райвідділу. Засумнівалась, але не могла відмовитися. Якщо люди мені довіряють, не можу їх підвести. Перші місяці було досить важко: плітки, невдоволення, не завжди розуміння з боку колег-чоловіків, мовляв, як це жінка-начальник? Але я всім сказала: кому не подобається - пишіть рапорти».

З першого дня на посаді Ірина Григорівна зарекомендувала себе як вимогливий начальник. Дехто дивувався, мовляв, ми думали, під твоїм керівництвом буде набагато простіше працювати.

«Якщо дати слабинку - тобі на голову сядуть. Це очевидно. У мене інша методика: на перший раз проступок можу пробачити. Іншого такого разу не буде. За лінощі теж караю. Мені байдужі звання і посади. Був випадок, коли на восьму ранку я оголосила нараду і не приїхали три керівники підрозділів, - пригадує Ірина Григорівна. - Я їх поставила в патруль. Спочатку був шок: як це так, два майори і підполковник патрулюють місто? Нічого страшного тут нема. Ми всі прийшли працювати, а не показувати, хто на якій посаді і які в кого звання».

Ще один дієвий метод покарання, за словами моєї співбесідниці, - конвоювання. Річ у тім, що в Носівці немає ізолятора тимчасового тримання. Тому час від часу доводиться супроводжувати злочинців до Ніжина або в область. Для цього є спеціально підготовані кадри.

«Якщо знехтував моїм розпорядженням - ставлю в конвой. Дієвий метод. Конвоювання - це непросто. Відповідальність за арештовану людину. А вони різні бувають. Може щось і заподіяти собі чи оточуючим».

Не батогом єдиним

Але в носівській поліції вирішують все не лише за допомогою батога. Є й пряники. Якщо жінка-начальник бачить перспективного поліцейського, який серйозно і наполегливо виконує свою роботу, тоді мова піде про підвищення.

«Яка різниця, що йому двадцять років або він не має належного звання? Головне, що хлопець тямущий. Ладен день і ніч працювати, аби належно виконати завдання. То навіщо йому ходити у дільничних -нехай іде у карний розшук. А взагалі з кадрами у нас туго, - зізнається Ірина Григорівна. - Має бути 45 працівників, а їх лише 32. Немає начальника слідства. А це мозок поліції. Я десять місяців на посаді, а в мене жодного заступника. Носівських хлопців лише відсотків десять, решта з Козельця, Ніжина, Борзни, Коропа і навіть із Чернігова. Дуже хотілося б підібрати штат з місцевих. Гадаю, місцевому, який виїде на виклик і сяк-так розгляне ситуацію чи поставиться до неї халатно, буде соромно дивитися в очі землякам».



Колеги Ірини Вови розповідають, що начальниця у них вимоглива, але справедлива. Може серед ночі перевірити, хто як виконує свої обов’язки. Сама без вагань їде на резонансні справи, щоб по гарячих слідах встигнути розкрити злочин. Кулаком по столу може стукнути, а може зробити тобі вихідний, знаючи, що у твого сина чи доньки день народження.

«Вдома керує чоловік - я лише правильно його спрямовую»

Влучні слова мудрої жінки. Головне навчитися правильно керувати чоловіком і вміло видавати свої рішення за його, переконана моя співбесідниця. Коли пані поліцейська говорить про родину, одразу змінюється навіть вираз обличчя.

«Вдома я звичайна жінка: дружина й щаслива мати двох дітей. Я варю борщі, читаю казки... У мене гарний чоловік, який мене розуміє і підтримує. Якщо на роботі я сувора, то у вихованні дітей зовсім навпаки. Завжди даю їм можливіть самим зробити вибір. Нічого не забороняю, лише підказую. І мені здається, що цей метод найдієвіший. Вони прислухаються до моєї думки. Максим у нас вже дорослий - йому шістнадцять років, Анастасії - сім. Вони обоє бачать, як я працюю, тому допомагають вдома у всьому. Цікаво те, що син також хоче піти моєю стежкою. Чесно кажучи, я б не дуже цього хотіла. Бо бажаю своїм дітям спокійнішого життя. Щоб вони мали час на відпочинок. І відпустки проводили десь на морі, а не як я - на роботі», - з чарівною усмішкою завершила свою розповідь начальник Носівського райвідділу поліції Ірина Вова.

Сніжана Божок, "Чернігівщина" №19 (628) від 11 травня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.