Побилися за мужика

40-річна Тетяна Покорм’яхо та 45-річна Олена Худак із Солонівки Городнянського району живуть в одному дворі. Та й чоловік у них спільний. Для Тетяни він колишній, для Олени — новий. Тетяна більше 23 років прожила з 45-річним Боцманом. Це так його по селу називають. А за паспортом — Віктор Покорм'яхо. Останні десять років жили з Тетяною у цивільному шлюбі. А минулого року до двору прийшла нова хазяйка. Віктор поселився разом з нею у свинарнику. Господарство з Танею поділили і зажили. Більш-менш мирно. До 27 липня.


На фото зліва направо: Тетяна Покорм'яхо (колишня дружина), Віктор Покорм'яхо та Олена Худак (нова дружина Віктора). Олена стоїть біля свинарника, котрий вони з Віктором майже перебудували у нову хату для себе. А поряд живе Тетяна. У дворі дві корови, одну гонить Тетяна, іншу - Олена

«Тою палкою, що корову гнала...»

— Була субота, — витирає сльозу Тетяна. — Ми з Леною проганяли корів. Кожна свою. Лена ще біля корів почала до мене досікуватися. Розсердилася за курей. Їй помішали мої куренята, що ідуть до їхнього сараю. А як я можу птицю втримати? Паркана ж нема серед двору. її качки ходять біля моєї хати, я ж їм нічого не кажу. Лена почала мене обзивати. У мене були операції по-жіночому, так вона на мене кричала: «Ти гнила вся всередині!». А тоді тою палкою, що корову гнала, почала мене бити по голові. Я кричу, що піду до Виті, хай заступається. А вона не пускає. Так побила, що під волоссям ґуля була, і око червоне. На крик вийшов Витя. Почав за неї заступатися. Це перша бійка була. Раніше вона тільки обзивала мене. Москалькою, бо я з Росії.
Я у міліцію не звернулась. Не знала, що дільничний у селі був. Думала, що в Городню треба за ним їхати. А тепер уже не хочу.
Тетяна з Вітею нажили п'ять дітей: 21-річного Павла, 20-річного Олександра, 19-річного Володимира, 15-річного Олексія та 13-річну Катю. Старші діти так і залишилися в селі. Тетяна була вагітна ще й шостою, дівчинкою, та не судилося її народити.
— Спочатку жили нормально, — пригадує жінка. — Тоді став більше пити, руки розпускати, і навіть підрізав, як шостою дитиною вагітна була. Тижнів два до пологів лишалося. Я потрапила в лікарню, дитинка померла. Тоді його мати мене відговорила заяву в міліцію писати. Виставили все так, наче я сама впала і порізалася. Для матері ж синок найкращий. Все одно Витю трохи пізніше посадили. За крадіжку. Пив безбожно. А років п'ять назад закодували ми його. Як закодувався, то трохи перестав бити. Кодували за мої гроші. Битися — то у роду в нього таке. Старших хлопців дуже бив. Я заступалася — так він мене тоді. Люди кажуть, що і Лену б'є, та я не бачила.

«Вона спочатку дня три з сараю не виходила»

У жовтні минулого року Віктор привів у двір іншу жінку.
— Не попереджав, що Лену приведе, — обурюється Тетяна. — Я працюю у Бутівці в коморі, на зерноскладі. Іду на роботу, прошу Витю, щоб підвіз, а він каже, що зайнятий, не може. Тільки я з хати, а він з Леною в Городню їде гулять. А то мені каже, що їде на полювання чи на риболовлю, а сам до неї на ніч. Це мені люди підказали. Як узнала, то перестала гроші давати йому. Раніше всю зарплату віддавала. Як привів Витя Лену, я на роботі була. Вона спочатку дня три з сараю не виходила. Тоді вже почала хазяйнувати. Ще й мене гудить постійно. А вона ж така свята! Офіційно не розведена. По хатах у самотніх чоловіків жила місяцями. Витя її забирав звідти. Пила безбожно. Це зараз наче не п'є.
Як привів Олену у двір, трактор, який складали за дитячі гроші (купували запчастини), Віктор забрав собі.
— Тепер як сини техніку просять, він їх шантажує, — розповідає Таня. — Каже, щоб деталь якусь купили: «Не купите стартер — не дам трактора». А ще город наш коло хати Витя собі забрав. Прийшлось Сашкові дім купить. Біля синового будинку й садимо.

Стосунки між дітьми та батьком такі собі.
— Сини з ним спілкуються, але за мене завжди заступаються. Хлопці помагають хату строїть їм зі свинарника. Коли старші мої тверезі, і Витя, і Лена нормально з ними. А коли вип'ють, то ідуть до батька поговорити. Вона скандалить. Раз Лена викликала ментів. Протокол на моїх хлопців склали. Штраф заплатили. А то якось Витя рушницю собі купив. Погрожував нею. Так я дільничному поскаржилася — зброю забрали.
Витя розкодувався. Це знов тиждень п'є. Дивлюся — готовий ходить. Просила, щоб Катю до Городні відвіз, вона на море їде, так напився. Наймала машину. 100 гривень заплатила.

«Ну, я й забрала Боцмана»

— Ми з нею взагалі не спілкуємося, — стоїть на своєму Олена Худак. — А тоді я тільки обізвалася за куренят. На вулиці. А вона на мене пішла з матом. Я шмигнула у хвіртку. Вона за мною. Тоді схватила дубець і давай за мною бігти. У дворі догнала і почала мене бить. Я ж стоять також не буду. Розвернулася і вдарила її по обличчю. Рукою. Кажу їй: «Таня, іди. Бо я ж сильніша». Витя з Танею десять років як розведені. Я вже тут дев'ять місяців живу. Аби не її подруги, то ми б і не побилися. А то подруги її настроюють. Вона, поки ми з Витьою не жили, дзвонила мені щодня: «Тобі треба Боцман? Забирай». І подруги поряд шепочуть, що говорити мені у слухавку. А я ж усе чую. А хіба Витя річ яка? Ну, я й забрала Боцмана. Тоді почала дітей проти нас налаштовувати. Вони нам вікна повибивали, двері вирубали. Я її попереджала, що міліцію викличу.
Мій он колишній чоловік-алкоголік нам хату помагає строїть. Нормально розійшлися з ним і все. І Танька непогана. Спокійна по характеру. Мовчала б, сопіла собі у дві дірки, і все.
Олена також має дочку. 22-річна Юлія у школі вчителькою працює. У селі говорять, що Віктор, як є гроші, помагає прийомній дочці.

«Ось уже тиждень випиваю»

— Я був кінчений алкан, — долучається до розмови Віктор.
— Тоді подумав і закодувався. Тричі. Бо зривався. Тепер тільки пиво. Правда, як зап'ю, то надовго. Ось уже тиждень випиваю. Але ж я не буйний. Кричати — кричу. Але не б'юся. Що підрізав — було. Це ми вже розведені були. Таня на останньому місяці вагітності. Різали порося. Я взяв шмат і продав. Не продав, а на горілку проміняв. А тоді прийшов додому і ріжу собі поїсти свіжини. Таня мені: «Ти вже своє пропив». Я й психонув! Підрізав. Вона тоді на мене заяву не написала. А як мене посадили за вкрадені в колгоспітруби, то вона швиденько розвелася зі мною. Подруги порадили. Ще й хотіли, щоб я з хати виписався. Не погодився.
Віктор з Оленою думають, що Тетяна на їхній сарай зазіхає. Отой свинарник, який вони перебудовують у хату.
— Усе майно на мене записано, — говорить Віктор. — Трактор, хата, в якій живе Таня з дітьми, 2 корови. Що нам ділить, якщо Тані тут нічого не світить. Ми до юриста їздили. І сина найстаршого, Павла, з собою возили. Юрист усе синові пояснив. Так той обурився.
— Прийшов з братами до нас вночі битися! Ми так перелякалися, — говорить Олена.
— Я не боявся, бо рушниця тоді ще стояла в хаті, — заперечує Боцман.
— Та, ну, що ти мелеш, хто б у дітей стріляв! — притишує його співмешканка.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №32 (1422)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.