Той, хто в одній упряжці з хаскі

Сніжна весна дає ще один шанс любителям зимових видів спорту. Хтось стає на лижі, дехто на сноуборди, а чернігівські екстремали пересідають на їздових собак і прямують на зимову ночівлю в ліс. Хуртовина та заметіль для них не перешкода, адже вправні сибірські хаскі тягнуть нарти, навантажені рюкзаками та наметами, навіть за найгірших погодних умов, а вночі зігрівають своїх господарів.

Змайстрував нарти із труб та лиж

Сибірські хаскі – найшвидші та найвитриваліші їздові собаки в світі. Професійні гонщики порівнюють їх із автомобілями «Формули 1». Намагаючись вивести найшвидшого та найвитривалішого собаку, люди експериментували, схрещуючи, на перший погляд, несумісні породи, і отримали унікального собаку – незамінного помічника людини на далекій і засніженій Півночі. Кажуть, що успішна еміграція через Берингову протоку була б неможливою без їздових собак цієї породи.
В Україні, зокрема в Чернігові, хаскі набувають усе більшої популярності. В обласному центрі власники цієї породи торік навіть створили клуб любителів хаскі. Власне, наші герої, про яких йтиме мова, – хлопці з екстремально-туристичного клубу «Семаргл». Нині вони чи не єдині в Чернігові, хто утримує хаскі саме як їздових собак.

Максим Шевченко із задоволенням розповідає про те, як захопився хаскі.
– Це без перебільшення унікальна порода, – каже екстремал. – Одначе в Чернігові більшість людей купують хаскі через їхній урівноважений характер та красу, але не застосовують собак за призначенням. Тому я вирішив змайструвати нарти. Сани зробив із поліпропіленових труб та гірських лиж. Їхня вага не перевищує 13 кілограмів.
Втім, на одній собаці далеко не заїдеш. Максим запрягає в упряжку зі своїм Нануком (з ескімоського – повелитель ведмедів) молодшого, але не менш сильного Кая (з тюркського – міцний), власником якого є його близький товариш і соратник, один із засновників екстремального клубу Олександр Михайлов.

Для хлопців уже стало доброю традицією ходити в походи зі своїми улюбленцями. Приміром, на минулих вихідних у хурделицю екстремали помандрували за 25 кілометрів від Чернігова і ночували в лісі.
– На собаках їздимо по черзі, – розповідає Олександр. – На нарти вантажимо рюкзаки та намети. Один із нас їде вслід за упряжкою на лижах, потім міняємося.
Ночівля в лісі хлопців не лякає, адже намети вони обкладають сніговими брилами, а коли стає холодно, собаки притуляються до своїх господарів і зігрівають їх своїм теплом.

Хаскі – природжені бігуни



До речі, навчити їздових собак вправлятися в упряжці не так уже і складно. За словами екстремалів, у хаскі це закладено генетично.
– Найскладніше навчити їх робити повороти, – зізнається Олександр. – Із цим у нас поки що проблеми.
– Раніше я думав, що собаки – це просто, – розповідає Максим, – сів і поїхав. Аж ні! По-перше, не сів, а став! Адже на спортивних нартах потрібно стояти (якщо, звичайно, встоїш). По-друге, собача упряжка розвиває швидкість до 40 кілометрів на годину. Навіть для міського автомобіля це непогана швидкість, тільки в упряжці немає сидіння, керма і зчеплення, – посміхається він.
За словами екстремалів, основна вимога до дресирування собак –повний контроль за їхніми діями. Це створює велику довіру між людиною і тваринами. Собаки чудово розуміють, хто керує упряжкою, тому потрібно повністю довіряти одне одному.
– Загалом дресирування і підготовка хаскі мають стати приємним дозвіллям, – каже Олександр Михайлов. – Їздові собаки люблять бігати, вони насолоджуються гонками і відчувають настрій погонича. Тож якщо ви пригнічені або погано себе почуваєте, те саме буде і з вашими улюбленцями: собаки відчують ваш стан і «працюватимуть» гірше.
Але на поганий настрій у чернігівських екстремалів просто не вистачає часу. Між стрибками з мосту на мотузці (роуп-джамнігом), альпінізмом та походами вони знаходять час майструвати літні нарти, аби їхні хвостаті вихованці і надалі отримували задоволення від бігу в упряжці.

Віталій Назаренко, фото Михайла Проніна, газета «Деснянка вільна» №26 (429) 30 березня 2013

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.