Які вони – козаки ХХІ століття

Одного весняного дня у лісі, поблизу Корюківки, лунали постріли. То козаки стріляли з гармати. Кожен залп викликав хвилю емоцій та радісних вигуків. На галявині зібралося чимало люду: козаки з Донеччини, Закарпаття, Кременчуччини, Київщини, Сумщини, Харківщини і, звичайно, Чернігівщини, а також - представники місцевої влади та духовенства. З'їхалися вони на Велику козацьку раду. Про що радилися козаки, дізнавалася кореспондент.

За всіма канонами

Цього разу на Велику козацьку раду Вільного козацтва були запрошені й гості - реєстрові козаки.
Усе відбувалося, як і за давніх часів. Після молитви та освячення ради почалася дискусія. Вона тривала за всіма канонами козацької демократії, яка панувала кілька століть тому. Розмова була нелегкою, палкою та тривалою, адже кожен отаман мав власну думку та пропозиції. Козаки радилися, як зберегти історичні та культурні традиції українського народу, яку роботу проводити з підростаючим поколінням, як об'єднати усі діючі козацькі організації в єдину потужну силу для спільної праці на благо та процвітання України. Неодноразово звучали думки, що давно назрілий «Закон про козацтво» нарешті має бути прийнятий, бо він потрібен і козацтву, і державі. Говорили й про потребу створення Ради старійшин, рішеннями якої керувалися б усі козацькі організації. «Рада старійшин формуватиметься з поважних козаків, які мають заслуги перед козацтвом та добре знають історичні традиції», - зазначив гетьман Всеукраїнського об'єднання вільних козаків В'ячеслав Гузій.

«Козаки - справжні патріоти, яким не байдужа доля держави. Козацькі фундації мають об'єднатися в єдину спільноту заради служіння Україні та українському народові», - цитати з виступів отаманів.
Дискусія не вщухала близько двох годин.

Час нагород

Після обговорення нагальних проблем - час нагород. За внесок у справу відродження та розвитку українського козацтва було відзначено чимало отаманів. З рук гетьмана подяку також отримав Корюківський міський голова Ігор Матюха. Він один з тих посадовців, які активно підтримують козацький рух.
- А чом би й ні! Козацтво дає людям певний напрям у житті. Якщо це на користь суспільству й державі, я - «за»! - переконаний міський голова. - Сучасна система виховання не охоплює всіх дітей. І добре, що за цю справу взялися козаки. Крім того, корюківські козаки навели лад у міському парку, який довгий час був занедбаний, і нині доглядають за ним. Облаштували й відновили роботу танцмайданчика. Там для дітей та молоді влаштовують безкоштовні дискотеки і стежать за порядком.



Посвячення

І ось - урочиста мить посвячення у козаки. Обряд проводив гетьман Всеукраїнського об'єднання вільних козаків В'ячеслав Гузій.
Юнаки помітно хвилювалися, адже посвячення у козаки відбувається один раз і - назавжди! Кожен склав присягу на вірність Богові, народові, козацтву. Потім хлопці ставали на коліно і цілували прапор. Гетьман та отаман, торкаючись їхнього плеча шаблею, промовляли: «Поважай старших! Захищай Україну! Віруй у Бога!». Юнаки цілували шаблю.
Наприкінці церемонії батюшка благословив усіх Хрестом та окропив святою водою.
На запитання: «Чому вирішив стати козаком?», харків'янин Володимир Спіцин відповів: «Хочу бути, як батько: таким же рішучим, сміливим, сильним і корисним суспільству».

- Мета козацького виховання - сформувати всебічно і гармонійно розвинуту особистість, для якої були б характерні національна самосвідомість, патріотизм, соціальна активність, мужність, християнська моральність, - наголосив гетьман.
На тому й зійшлися козаки, і зі спокійним серцем, помолившись, всілися за столом.
Скуштувавши куліш, вони й чарчину випили, вітаючи з днем народження Корюківського отамана Всеукраїнського об'єднання вільних козаків Анатолія Короткова...

Чесно кажучи, мені, простоявши понад три години на холоді (хоча було й сонячно), гарячий куліш видався райською смакотою та справжнім порятунком від переохолодження. До речі, кажуть, що секрет приготування справжнього кулішу відомий лише козакам. Обов'язкова умова: страва готується на вогні під відкритим небом.
Після ситного обіду козаки ще довго говорили про життя-буття своїх славетних пращурів і сучасних козаків. А потім стомлені, але задоволені, роз'їхалися по домівках, щоб потім зустрітися знову.

Довідка

Козацькі ради почали збиратися з кінця XV століття, з часу виникнення і формування українського козацтва. На раді обговорювали та вирішували питання внутрішньої і зовнішньої політики, адміністративні, судові, військові справи, обирали та скидали гетьманів та козацьку старшину. На Запорозькій Січі козацькі ради вважалася найвищим органом влади. Під час народних повстань проти феодального і національного гніту упродовж кінця XVI і першої половини XVII століття козацькі ради набули загальноукраїнського значення.



Валентина Федусь, тижневик «Деснянська Правда – вільна» №54 (28033)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.