35-річна Ольга Карета створює букети альтернативні пластиковим

Щороку перед Радоницею з’являється багато звернень із проханням не нести на кладовища штучні квіти.

— Під впливом сонця і дощу вони виділяють токсичні речовини, а з часом перетворюються на купи сміття, адже, на відміну від пластикових пляшок, їх не переробляють. Закопувати ці квіти в землю немає сенсу, бо вони не перегнивають, а розкладаються впродовж десятків років, забруднюючи ґрунт довкола. При спалюванні пластик виділяє діоксини — канцерогени, небезпечні для довкілля і здоров’я людей. Пластикові квіти і вінки — не шанобливий подарунок покійним, а отрута для живих, — пояснюють екологи, наголошуючи, що в Європі приходять на могили дорогих людей тільки з натуральними квітами.

— Для Бога немає померлих. Тож і квіти треба обирати живі. Жива квітка — такий же самий символ вічного життя, як і свічка. «Мертвий» пластик не несе духовної цінності. Цвинтар для нього — не місце, — переконують священники.

Не приносити пластик на могили просять у зверненнях до мешканців своїх громад і органи місцевого самоврядування. Цього року однією з перших на Чернігівщині з таким закликом звернулася до мешканців Менська міська рада.

— Ми теж робимо це постійно, — каже секретар Сновської міськради Наталія Авдієвська. — Переконуємо надавати пріоритет живим квітам. Але дослухаються, на жаль, далеко не всі.

Найкраща альтернатива пластику — створення нових екологічних традицій. Можна висадити на могилі барвінок або принести букет із безсмертника — він не в’яне після зрізання. Та це ще не носить масового характеру. І поки процес триває, деякі майстрині пропонують так званий перехідний варіант — букети з атласних стрічок.

Одна з них — 35-річна Ольга Карета. Родом вона з Покровського на Менщині. Зараз мешкає в Чернігові. Створює стрічкові букети більш ніж рік. Перший був із сумного приводу — на могилу чоловіка сестри Ірини, який загинув, захищаючи країну.

— Він був червоно-чорним. Із 70 троянд. Такі переважно замовляють на знак пам’яті про полеглих військових. Або синьо-жовті. Це — кольори для Героїв.

Усі букети Ольги — трояндові. Каже: пробувала робити інші квіти — «не зайшло». А троянди — її улюблені по життю. Тому — саме вони.

— Моя слабкість — червоні. Такі замовляють переважно на дні народження, на 8 Березня чи День закоханих.

Зізнається: почала робити стрічкові квіти не тому, що не було чим зайнятися. Ще й як було. Адже в них із чоловіком двоє дітей, яких Ольга зараз ростить сама. Артемові 14, Юрі — два з половиною. Ще й на роботу нещодавно вийшла — у магазин. Там у своїй стихії — відтоді як після закінчення школи почала працювати касиром.

— Запропонували зручний графік — з 11-ї до 18-ї. До початку роботи встигаю відвести донечку в дитсадок і трохи зайнятися квітами. Продовжую ввечері, коли вона засне. І вихідними викроюю по кілька годин. Якщо не сильно відволікатися, за день можна зробити два букети по 20 і більше троянд.

З мотка стрічки (вони завдовжки по 22–33 метри) вона ріже пелюстки — відрізки по 9 сантиметрів, краї обпалює, щоб тканина не сипалась. Потім формує квітку: поступово накручує і приклеює пелюстки. У кожній троянді їх понад 20. Готову квітку поміщає на шпажку, з’єднує з іншими — виходить букет.

Та найбільше процес підходить їй тим, що треба зосереджуватися, аби не помилитися. А значить — менше тривожних думок про чоловіка, менше себе накручувати.

Чоловік Ольги — Юрій (він на 10 років старший) — став на захист країни ще у 2014-му.

— Після АТО трохи попрацював на «швидкій» (Юра за фахом — медик). А потім — знову на фронт. З першого дня повномасштабного вторгнення. Бачимось тільки, коли буває в коротких відпустках.

— Він дарує вам квіти?

— Завжди. Мої улюблені. А коли його немає, замість живих у вазі стоять червоні троянди, які я зробила зі стрічок. І саме Юра часто першим оцінює мої вироби.

— Скільки вони можуть зберігати свіжі кольори?

— Днями телефонувала замовниця, яка розповіла: букет простояв на кладовищі рік — і як новенький. Добре витримав і дощ, і сніг, і перепади температур. А якщо помістити його в спеціальний герметичний куб, щоб захистити від бруду та пилу, може зберігати «свіжість» кілька років. Як правило, я пропоную куб і букет у комплекті.

Такі букети виглядають набагато благородніше за пластикові. І хоч стрічки для них переважно синтетичні (з поліестеру), їх не спалюють перед кожною Радоницею.

Джерело: газета «Гарт», Марія Ісаченко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.