Королівський птах на вашому подвір’ї: практичні поради майбутнім фазановодам

Колись фазани вважалися виключно королівською дичиною, прикрасою імператорських садів та ознакою розкоші. Сьогодні ж ці птахи з неймовірним «вогняним» пір’ям все частіше стають мешканцями звичайних домашніх господарств. Розведення фазанів – це не просто птахівництво, це справжнє естетичне задоволення. Коли по вашому подвір’ю поважно ходить золотистий або королівський фазан, звичайне господарство перетворюється на живу казку. Але чи легко приборкати цю дику красу в домашніх умовах? Давайте крок за кроком розберемо, як створити ідеальні умови для фазанів на власному обійсті, а в цьому нам допоможе Юрій Карпенко, кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології, географії та природокористування НУ «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.

Родина фазанових: від перепелів до павичів

– Родина фазанових (Phasianidae) – найбільша з усіх родин ряду куроподібних. Окрім, власне, фазанів, вона включає перепелів, куріпок, кекликів, уларів, аргусів, павичів та диких курей, – розповідає Юрій Олександрович. – Різні види фазанів поширені майже по всій земній кулі, їх можна зустріти всюди, за винятком найвищих широт Північної півкулі, Антарктиди та деяких океанічних островів. Останнім часом фазани активно одомашнюються, ведеться активна селекційна робота з виведення нових порід цих екзотичних птахів.

Дім для королівського птаха: секрети облаштування фазанарію

– Якщо ви вирішили завести фазанів, насамперед потрібно підготувати просторий вольєр із невеликим пташником та ділянкою для вигулу. Вольєр складається з дерев’яного або металевого каркаса, обтягнутого металевою сіткою. Зверху також натягують сітку, але не металеву, а капронову або нитяну, – радить науковець. – Фазани – птахи полохливі, вони болісно реагують на будь-який різкий звук, «свічкою» злітають угору і можуть поранитися об металеву сітку. Над частиною вольєра можна зробити навіс, де птахи зможуть сховатися від прямих променів сонця та дощу.

Типи й розміри вольєра різняться залежно від мети утримання фазанів та їхньої кількості. Для хорошого росту на одну особину потрібно 1,5–2 квадратних метра, а для пари в період розмноження необхідно 9,3 квадратних метра. Фазанів утримують зграями, моногамних – парами. Для пар вольєр іноді ділять на секції. Молодняк зазвичай тримають окремо від дорослих птахів. Розміщують вольєр на сухому, бажано піщаному місці з глибоким заляганням ґрунтових вод. Якщо ділянка під вольєром має глинистий ґрунт, необхідно замінити його верхній шар (30–40 см) річковим піском або дрібним гравієм.

Найчастіше в присадибних господарствах розводять мисливських, королівських, алмазних та срібних фазанів. Ці птахи добре переносять навіть сильні морози, тому для них не потрібно будувати приміщення з додатковим обігрівом. Однак подбайте, щоб у них був чистий, сухий, добре вентильований пташник із теплою сухою підстилкою. Утеплений сарай із додатковим обігрівом обладнують лише для теплолюбних декоративних видів. Його будують із подвійного шару дощок, проклавши між ними теплоізоляційний шар. Такий самий шар розміщують між дахом та стелею. Сарай має бути не нижчим за вольєр. У ньому встановлюють опалювальні прилади та проводять електроосвітлення. Взимку в сонячну погоду навіть теплолюбних фазанів можна випускати у вольєр, але двері до сарая при цьому мають бути відчинені – птах сам обирає, де йому перебувати.

У кожному вольєрі потрібно обладнати пісочну ванну, яка складається з дерев’яного ящика розміром 100×80×15 см, наповненого сумішшю попелу та піску (5 відер піску та 2 відра попелу). У пісочній ванні фазани періодично охоче «купаються», звільняючись від зовнішніх паразитів. Недекоративні види фазанів для відпочинку надають перевагу драбинам, сідалам, корчам або просто кущам, і вони обов’язково мають бути у вольєрі. Сідала можна зробити з брусків м’яких порід дерева такого діаметра, щоб птах міг повністю охопити його лапами. Сідала встановлюють у такій кількості, щоб усі фазани, які перебувають у вольєрі, могли одночасно на них розміститися. Якщо верх вольєра сітчастий, то навіси треба встановити над годівницями (щоб уникнути потрапляння води під час дощу) та біля задньої стінки вольєра (щоб фазани могли сховатися від негоди).

Раціон для здоров’я та краси: чим годувати фазанів

Для того щоб фазани не хворіли, швидко набирали вагу та не втрачали несучості, необхідно правильно організувати процес годівлі. Найоптимальніший варіант – застосування сухого типу годівлі спеціалізованими повнораціонними комбікормами у вигляді гранул. Останнім часом відомі виробники комбікормів почали випускати спеціалізовані корми для різних вікових груп фазанів (крупка-старт для 1–6 тижня, продуктивний – з 7 тижня, для дорослих тварин, фініш, для несучок тощо), які насичені всіма необхідними поживними елементами та добавками, що забезпечують фазанам повноцінне раціональне харчування.

«Дорослій птиці в осінньо-зимовий період дають 75 г комбікорму на добу, у період розмноження маточному поголів’ю добову норму споживання комбікорму збільшують до 105 грамів. У літній період птиця також охоче поїдає зелені та соковиті корми (траву, ягоди, коренеплоди). Прикорм потрібно вводити в раціон поступово, починаючи з мінімальних доз», – радить Юрій Карпенко.

При утриманні фазанів у домашніх умовах багато птахівників застосовують змішане харчування. Молодняк годують спеціалізованим комбікормом, а дорослих птахів – зерновими сумішами та мішанками. Вранці дають вологі мішанки. Вони мають бути свіжоприготованими й підігрітими. Основу раціону повинні складати зернові корми (пшениця, кукурудза в подрібненому вигляді, пшеничні висівки, вівсяне борошно, сорго, зернобобові).

При змішаній годівлі до раціону фазанів у достатній кількості входять зелені корми – джерело вітамінів та корисних мінеральних речовин. Фазани із задоволенням їдять кропиву, конюшину, зелень гороху, люцерну, ягоди, овочі та фрукти. Перед годуванням зелень подрібнюють і додають до вологої мішанки або кладуть в окрему годівницю для зеленого корму. Взимку фазанам дають трав’яне борошно, його розпарюють і підмішують у мішанку. Готують мішанки на основі вареної картоплі, тертої моркви, додають у корм листя капусти, яблука, ягоди горобини та інші овочі й фрукти як у вареному, так і в сирому вигляді.

При змішаній годівлі обов’язково додають корми тваринного походження: сир, м’ясокісткове та рибне борошно, дрібно посічені рибні та м’ясні продукти. Також фазанам можна давати личинок шовкопряда, лялечок із личинками шкідливих садових комах, личинок травневого жука або бджіл. Личинки – чудове джерело білка. Корисно давати фазанам макуху олійних культур (соняшник, соя). У ній багато фосфору, калію, білка та рослинного жиру. Деякі птахівники додають у мішанки невелику кількість соняшникової олії. Як вітамінні добавки використовують дріжджі, риб’ячий жир, спеціальні вітамінні комплекси, до складу яких входять вітаміни, макро та мікроелементи, що забезпечують ріст і життєдіяльність птиці. В окремій годівниці постійно має бути або дрібна фракція гравію, або дрібно подрібнений вапняк чи черепашник, або крупнозернистий пісок. Ці мінеральні добавки необхідні для перетирання їжі в м’язовому шлунку птиці.

Стратегія розведення фазанів: як отримати здорове поголів’я

Багато видів фазанів здавна розводять у неволі. Маточне поголів’я формують із молодих здорових птахів: самок у віці 8–18 місяців, самців у віці 1–2,5 року. Бажано обирати для племені фазанів великого розміру, доброї статури, отриманих від найбільш несучих самок. Активність батьківського стада, як правило, обмежується 2–3 роками, після чого птахів вибраковують і замінюють молодшими.

Фазанів розміщують у вольєрах зазвичай у співвідношенні: 1 самець на 2–3 самки (крім стабільно моногамних видів, які потрібно селити парами). Через 14–20 днів після початку токування самки фазанів починають нести яйця. Розміри яєць та їхня кількість у різних видів відрізняються. Наприклад, у самки фазана звичайного у кладці зазвичай буває 8–18 яєць, у королівського – 6–8, у сріблястого – 9–15, у алмазного – 6–12. Несучість фазанок від початку кладки швидко підвищується й до кінця травня – початку червня досягає максимуму, а потім починає поступово знижуватися. Закінчується яйцекладка у червні–липні. Від однієї самки можна отримати близько 50 яєць.

– Фазанки – не надто дбайливі матусі. Тому яйця у них забирають і виводять пташенят в інкубаторі або ж підкладають курям-бентамкам чи індичкам, – підкреслює науковець. – Фазанят із квочкою (бентамкою або індичкою) під час вирощування тримають у гніздовому садку – дерев’яному ящику, передня (суцільна) стінка якого може зніматися і замінюватися решіткою, що вільно пропускає фазанят із садка, але не випускає квочку. До 15-денного віку фазанят із квочкою краще тримати в закритому приміщенні, а пізніше – переводити на присадибну ділянку під відкрите небо.

Чистота та тепло – запорука здоров’я фазанят

При купівлі інкубаторних пташенят слід заздалегідь подбати про приміщення, обладнане додатковим джерелом обігріву. Приміщення, призначене для вирощування фазанят, необхідно завчасно продезінфікувати. Для цього використовують розчини кальцинованої соди (5%), свіжогашеного вапна (20%), їдкого натру (2%) або формальдегіду (3%). У приміщенні має бути підстилка завтовшки не менше 5 см із дрібно нарізаної соломи, стружки листяних порід дерев або сухого розжареного піску.

У перші сім днів життя пташенят температура в пташнику має бути 33–35 градусів, у наступні сім днів її знижують до 28–32 градусів. Для 15–21-денних пташенят потрібна температура 23–27 градусів. У місячному віці пташенята при температурі 20 градусів уже спокійно гуляють у відкритому вольєрі.

Годівля пташенят у домашніх умовах

Існує безліч схем годівлі молодняку в домашніх умовах. Тому наведемо кілька найпоширеніших і вже перевірених досвідом.

У перші дні годуємо дрібно посіченим курячим яйцем, якщо є можливість – додаємо до раціону дрібних борошняних черв’яків. Випоюємо фазанят свіжим кисляком. З п’ятого дня можна включати в раціон зварену на молоці пшоняну кашу та подрібнену зелень. У віці 6–7 тижнів фазанята вже вільно літають, тож їжа для них має бути різноманітнішою: корми тваринного походження (знежирене молоко, свіжий некислий сир, живі комахи та їхні личинки), м’які (трава та овочі) та зернові (просо, вівсянка, подрібнена кукурудза, ячмінна січка). У перші два тижні життя молодняк годують 10 разів на день, до двомісячного віку – 7 разів, до тримісячного – 4–5 разів, пізніше – 3 рази на день. Дорослих фазанів годують двічі на добу.

Має право на життя й інша схема годівлі: у перший день життя пташенят годують білком круто звареного курячого яйця та кисляком. На другий–третій день дають мурашині яйця, подрібнену зелену цибулю та кропиву. З четвертого дня в раціон вводять пшоняну кашу, подрібнену конюшину та шпинат, товчену шкаралупу яєць. З шостого дня в кашу додають по 0,02 г солі та крейди з розрахунку на кожне пташеня. На восьмий день разом із кашею дають пшеничні висівки (0,3 г) та кісткове борошно (0,05 г). З 12-го дня вводять просо. Місячним пташенятам у раціон додають вівсянку та подрібнену пшеницю, а у двомісячному віці – цільне зерно та велику кількість зелених кормів.

При цьому пташенятам необхідно давати вітамінні комплекси та добавки. У птиці завжди має бути вода. Вона має бути чистою, свіжою та трохи підігрітою. Можна використовувати чашкові, жолобкові або проточні напувалки.

Шлях до гармонії та успіху

Звісно, фазани не такі прості в утриманні, як звичайна домашня птиця, проте саме в цьому полягає азарт справжнього господаря. Дотримуючись правил гігієни, збалансованого раціону та температурного режиму, ви зможете перетворити екзотичне хобі на успішну справу. Пам’ятайте, що кожен досвідчений фазановод починав із першого вольєра та першої вдалої інкубації. Головне – почати з правильних знань і щирої цікавості до справи. Успіхів вам на цьому цікавому шляху!

Джерело: газета «Трудова слава», Олена Березкіна

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.