Є професії, котрі не надто популярні серед нинішньої молоді, але мають неабиякий попит на ринку праці. Буває, що за кваліфіковану роботу хорошого токаря чи слюсаря роботодавець ладен платити більше, ніж скажімо, економісту чи турагенту.

за робочим верстатом токар Іван Товтуха
Така тенденція пов’язана з величезним дефіцитом робітничих кадрів, оскільки в нашому суспільстві більшість молоді обирають собі в чомусь, може, й справді легший та комфортніший шлях «офісного планктону», а не стають за верстати чи йдуть працювати у виробничі цехи. Утім, ми знаємо одне місцеве підприємство, на якому й сьогодні працюють висококваліфіковані фахівці багатьох затребуваних робітничих професій — токарі, слюсарі механоскладальних робіт, інструментальники, електрозварювальники, штампувальники, словом, усі, хто пов’язав свою долю з інструментальним виробництвом. Це — науково-виробниче комерційне підприємство «Прес». Не зважаючи на свою географічну належність українській аграрній глибинці, вже понад чверть віку тут займаються виробництвом різноманітного обладнання для конвеєрних ліній, машин та механізмів для вугільних шахт та гірничо-добувних кар’єрів. І роблять це доволі успішно, на противагу іншим місцевим виробничим підрозділам, котрі поступово сходили з дистанції, не в змозі опиратися розхристаним вітрам дикого ринку, що в різні роки лихоманили й продовжують лихоманити нашу вітчизняну економіку. Ці буревії свого часу добряче потріпали й «Прес», змусивши його генерального директора, кандидата технічних наук та доктора будівництва Григорія Волошина відмовитися від багатьох своїх амбітних бізнес-планів, утім, й достатньо загартували, щоб залишатися на плаву за будь-яких, у тому числі й не завжди сприятливих для підприємницької діяльності, обставин...

директор ТОВ НВКЦ «Прес» Євген Волошин та водій Олександр Івахно
Сім років війни у шахтарському краї, на який від самого початку була налаштована основна продукція «Пресу», глибока криза, у якій вже не перший рік перебуває вітчизняна вугільна промисловість, а на додачу ще й пандемія коронавірусу — все це не могло не позначитися на ефективності діяльності НВКЦ. Утім, «за жодних обставин не опускати рук» — цей головний по життю принцип Григорія Мусійовича ставав йому в нагоді під час вирішення багатьох побутових та виробничих питань. Отож, мусив спрацювати й цього разу. Так, поступово вузькоспеціалізована продукція «Пресу» — конвеєрні ролики й роликоопори, барабани, штампи, пресформи, пильники тощо — почала торувати стежину на підприємства інших господарських галузей. Зокрема, нею зацікавилися кам’янорудні та гірничоз-багачувальні комбінати, переробні й навіть сільськогосподарські підприємства, котрі у своїй діяльності використовують конвеєри й транспортери. До речі, хороші партнерські взаємини у носівських машинобудівників останнім часом склалися з Полтавським гірничозба-гачувальним комбінатом — найбільшим українським експортером залізорудних котунів до Європи, запчастинами та механізмами до конвеєрів зацікавилися цукровари Новооржицького цукрового заводу. І в генерального директора НВКЦ «Прес», й у виконавчого, а ним наразі є син Григорія Мусійовича, Євген Григорович Волошин, вже є певні домовленості про постачання носівської продукції на хлібоприймальні підприємства південних та центральних регіонів тощо. Та Григорію Мусійовичу ще дуже б хотілося співпрацювати й з місцевими аграріями. Адже будь-які вузли та механізми, запчастини, які робляться з металу, теоретично можна виготовляти в цехах цього науково-виробничого комерційного підприємства. До речі, аби партнерство було продуктивним та взаємовигідним, фахівці конструкторської групи НВКЦ «Прес» разом з виробничниками не проти б розширити асортимент продукції чи налагодити випуск супутніх товарів для потреб, у тому числі, й аграрної галузі. Головне, зробити перші кроки назустріч одне одному й визначитися з пріоритетами. Сумніватися ж у високій кваліфікації співробітників ТОВ НВКЦ «Прес» не доводиться. Як, власне, й у великому бажанні самого підприємства розвиватися далі...

фрезерувальник Леонід Богдан
Джерело: районна газета "Носівські вісті" №35 (9737) від 2 вересня 2021, Катерина Михайленко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.