GOROD.cn.ua

Сильна дівчина не вибирає легкий шлях

 

У 19 років вона увійшла у двадцятку кращих на кулінарному шоу "Майстер-шеф", при цьому не маючи ні спеціальної освіти, ні професійного досвіду! Це дало їй можливість працювати кухарем у Чернігівському кафе "Велюров" - заклад, який увійшов у топ-100 кращих ресторанів України. Два рази дівчина працювала на складі брендового одягу у Польщі. Була класоводом у Конятинській школі. На разі дівчина працює вихователем у Сосницькому дитсадку "Сонечко". А ще вона веде постійну рубрику "Рецепт тижня" на Чернігівському каналі "Суспільне" (Ранкові пташки). Вона займається в тренажерному залі у м.Мена. А ось нещодавно її запросили до ансамблю "Криниці", бо дівчина змалку, як солістка, перебувала на сцені. Крім всього цього, закінчила Чернігівський педуніверситет, а нині проходить онлайн курси з психології.



22-річна Дарина Рубан, про яку піде розповідь, не уявляє себе без постійного активного руху, вона має амбітні плани, не вибирає легкий шлях, і безперечно все у неї вийде, адже у рішучих, впевнених у собі особистостей інакше не буває.

КУХНЯ – ЇЇ СТИХІЯ


З 10 років Дарина не пропускала жодного випуску програми кулінарного шоу «Майстер-шеф» на каналі СТБ. Звідти вона черпала для себе багато новинок – як рецептів різних страв, так і кухонних секретів. Сама ж обожнювала готувати святкові страви, особливо м’ясні. Її друзі часто обсипали компліментами, мовляв, дуже смачно все виходить, і це ще більше штовхало дівчину до нових кулінарських шедеврів.

– Коли дивилась кулінарне шоу, завжди уявляла себе на місці учасників. Я постійно хотіла потрапити на шоу. У 16 вже дещо соромилась, щось мене стримувало. Та гору брала допитливість, дуже хотілось спробувати. І одного разу з підтримки мами, я просто заповнила анкету. В ній я намагалась писати все дещо в іронічній формі. Я описала реалії сільського життя, наприклад, щоб приготувати салат з шампіньйонів, потрібно добиратись до райцентру. Щоб потрапити на кастинг, Дарина мала пройти передкастинг. Була зима. Вона з мамою виїхали до Києва о 4 ранку. Снігу було стільки, що маршрутка загрузла в заметі, рятували МНС-ки. Упродовж дня довелося стояти в заметі, а час минав, не залишаючи надії на те, щоб прибути вчасно. Зневірившись, Дарина пішла на заднє сидіння і заснула міцним сном, дякуючи, що нікого з пасажирів більше не було.

– Відкриваю очі, зупинка Лісова (в Києві). Подивилась на годинник і зрозуміла, що шанс є, – пригадує Дарина.
З дому молода куховарка везла розріз із свинини із сливово-смородиновим соусом. Мріяла, що красиво наріже на велику тарілку, прикрасить. Але, як виявилось, шмат свинини довелось класти на одноразову малесеньку тарілочку. Інші учасниці було видно, що подавали приготовлене в ресторанних упаковках і за 15-20 хвилин повертались від журі. Коли настала черга Дарини, вона перевдяглася, придбарался і з упевненістю зайшла до кімнати.

– Там працювали журналісти, режисери, сценаристи. Як пізніше я дізналась, було 32 камери, – каже дівчина. Сільська дівчина намагалась розповідати про себе українською мовою. Як вона їздила на заробітки до Польщі, про своє навчання у виші і навіть про кавалера.

А ще співала, не відчуваючи ніякого страху, адже з дитинства її стихією була сцена. Не зчулась, як перейшла на змітнівський суржик, звідки родом. Та то було тільки на користь, для колориту, підтримуючи казала журналістка. А в кінці дівчина видала фразу, мовляв, я вам дуже потрібна на шоу. Знайомство із майбутньою учасницею шоу затягнулось аж на півтори години.

Після цього всі роз’їхались по домівках й іноді Дарині телефонували друзі, які постійно жартома вітали її з перемогою і запрошували на кастинг. А коли врешті-решт 20 травня з незнайомого номера почула «Ви в сотні», не повірила, думала знову жарти. Та все ж оператор почала запрошувати до столиці, розповідаючи про подальші дії. Хвилювання переповнювало груди. Вже блюдо потрібно буде готувати на місці. І ось знову дорога. У Броварах зайшли всі учасники до сільпо, скупили необхідні продукти, з дому нічого не можна було брати. До програми я подала одне блюдо, а коли почала скуповувати продукти, вирішила, що хочу готувати інше – черовну рибу зі спаржею та соусом на основі вершків та шампанського. До цього я не готувала такого, але чомусь була впевнена, що все вийде. Адже рибу смажила мільйон разів, соус знала який на смак, але не робила. Врахувавши, що вершки це така річ, з якою треба обережно працювати, не перегріти, не перезбивати і щоб вони не відслоїлися, коли наливатиметься шампанське, але і вершків, і шампанського достатньо для декількох порцій, Дарина прийнялась до роботи. Та соус, як передбачала дівчина, не виходив. Перероблювала три рази, доки добилась справжнього смаку. На цьому зйомка не закінчилась. Ектор почав задавати Дарині різні каверзні запитання. Приміром, на малюнку були зображені морепродукти та екзотичні фрукти і їх треба було назвати.

– Я звісно, всіх не куштувала, але назвала майже всі.



Мені навіть не повірили, що я сільська дівчина, – пригадала Дарина. – Було ще одне спецзавдання з приготуваня іншого блюда, з яким я теж справилась, наспівуючи пісню Винника «Зорі, прозорі вночі…». І мені вручили фартух, я пройшла у 50-ку кращих.

Потім була 40, 30-ка. Десять днів знімали одну сотку. І нарешті після місячної перерви була двадцятка.
Як розповіла Дарина, проживали учасники в пансіонаті в Броварах безкоштовно, були гарні умови, але фізично було важко. Залишали зйомочний павільйон о 4-ій, а вже о 6-7-ій годині мали повертатись, а коли будуть вихідні, теж не знали. Було багато позакадрових моментів, про які згідно договору дівчина розповідати не може 5 років. А був один випуск, в якому Дарини зовсім не показали, відповіли, що вона тоді сильно кашляла і це створювало брак по звуку. Звісно, за це учасники грошей не отримували. Їм казали, що зараз вони працюють на шоу, а тоді шоу спрацює на їх. Насправді, для переможців шоу спрацювало: вони мали можливість навчатися у Франції.

Для змітнівчанки Дарини Рубан, яка увійшла у 20-ку із 17 тисяч учасників, – прекрасний результат. Це шоу стало для мене новим етапом у житті. Це класний досвід, емоції, драйв. Мені було дуже цікаво все, починаючи від процесу зйомки, як працювали гримери, я розпитувала журналістів про їхню роботу. За нами мало не ходила охорона, як у казці. Я вважаю, що були і слабші, які залишились після мене. Я не шкодую, що взяла участь. Участь у шоу дала мені шанс працювати у ресторані «Велюров» у Чернігові, який увійшов у топ-100 кращих ресторанів України. Я ще більше закохалась у кухню, більше дізналась тонкощів. Після 2,5-місячних зйомок ти вже розглядаєш кухню, як об’єкт високої кар’єри.

ВИСОКІ АМБІЦІЇ

Повернувшись у село, Дарина тішилась літнім сонцем, готувалась до здачі чергової навчальної сесії і потай мріяла про роботу на каналі СТБ з нового року. Аж раптом перед 1 вересня, а точніше 29 серпня, до Дарини зателефонувала директор Конятинської школи і запропонувала роботу класовода (Дарина закінчувала Чернігівський педуніверситет за спеціальністю іноземна мова). Звісно, всі радили школу, адже це синиця в руках, а СТБ – то журавель у небі. Не сумнівалась і Дарина, кавалер працював там.

Дарині подобалось працювати з конятинськими третьокласниками. Але амбіції настільки зашкалювали, що у селі було тісно. Вона, як успішна людина, добре знала, що доля – це всього лише результат прийнятих рішень і зроблених кроків. Вона не хотіла миритися з реальністю і покірно опустити голову і руки. Їй хотілося висоти. До таких різких кардинальних змін її наштовхнув нежданий телефонний дзвінок. Їй запропонували роботу в ресторані «Велюров». Найбільш незручно, соромно було перед директоркою школи. Та обговоривши все по суті, керівниця настільки з розумінням поставилась до підлеглої, що у Дарини спав з душі тягар, і вона поїхала на співбесіду.
Оглядала кухню, спілкувалась з колегами, бачила атмосферу, затишок, який панував у ресторані, і все більше рвалася до улюбленої справи.
1 січня 2019 року був її перший робочий день у ресторані. Спочатку призначили помічником кухаря, а пізніше вже стала кухарем на холодному процесі. Працювала не тільки у свої зміни, хотілось набратись більше досвіду, бо планувала пов’язати з цим своє життя. Але чим далі працювала, тим скоріш приходило розчарування.

– Колектив був дуже гарний. Зарплата теж нормальна, хоч і менша, ніж у Польщі. Найбільше виснажувала робота на швидкість, шум, кіптява, особливо влітку. Постійно біжить стрічка замовлень, а я, ніби робот, виконую їх. Я розуміла, що не про те я мріяла. Я хотіла одержувати насолоду від створення нових рецептів. Раніше під час приготування страв я заспокоювалась, набиралась позитиву. Після такої роботи Дарина не хотіла нічого готувати вдома. Зник потяг до чогось екзотичного. Бабуся, до якої внучка, приїжджаючи, завжди готувала смаколики, не впізнавала її. «Я буду їсти розсольник», – казала внучка, хоча ніколи його не любила.

Заочну форму навчання дівчина вибрала через те, що хотіла бути самостійною, заробляти гроші. До того ж вона спробувала студентського життя. Після закінчення школи вона вступила до Ніжинського педуніверситету на держзамовлення. Тоді і в Чернігів поступила. Але однолітки їхали до Ніжина, всі хотіли відчути себе справжніми студентами, переконали і Дарину. Не сподобалось бігати за сумками-передачками. До того ж хотілося більше суто іноземної мови. І через рік Дарина, склавши академрізницю, стала студенткою заочницею Чернігівського вишу. Щоб літо не гаяти, вона вирішила їхати на заробітки до Польщі. Тоді їй щойно виповнилося 18.
– Все було добре. Але тепер (Дарині 22) я розумію, що то був не договір. Дома я запевнила всіх, що все домовлено. В мене була одна ціль – заробити грошей. Треба 200 разів обдумати, перш ніж вирушати за кордон, – радить Дарина.

Насправді в неї все склалося непогано. Доля їй посміхнулася. Працювала на складі брендового одягу пакувальницею по 12 годин. Спочатку було важко не стільки фізично, як морально, сумувала.

ДО ПОЛЬЩІ

Щойно звільнившись з роботи, Дарина поїхала знову до Польщі. Їхала на нову роботу, а довелось розшукати знайомих із попередньої і повернутись туди, на склад. Цікаво, що дівчина зустріла там знайомих і українців, і поляків. Спортивний одяг, в який переважно вдягалась дівчина на роботу, бо плаття категорично заборонялось, здавався їй найкращим вбранням після ресторанного. Після трьохмісячних заробітків, Дарина повернулась додому в надії, що незабаром знову повернеться до Польщі.

ТЕПЕРІШНЄ ЇЇ «СОНЕЧКО»

Літо добігало кінця. І знову їй запропонували роботу у Сосницькому дитсадку «Сонечко». Спочатку на одну посаду, а потім на іншу – вихователем.
– У дитсадку подобається найбільше, що вже вдалося спробувати, – каже Дарина. Діти дуже відкриті, щирі, такі всі безпосередні. Єдине, що зарплата не дуже радує.



Про Дарину згадали і журналісти каналу «Суспільний Чернігів», пропонуючи вести рубрику «Рецепт тижня», адже думали, що дівчина досі працює кухарем у ресторані «Велюров». Та зміна роботи не стала перешкодою, Дарина з великим бажанням погодилась на таку пропозицію. І тепер вона коли їй зручно поспішає на зйомки до Чернігова. За один день можуть записати 7 випусків. Дарина відкрита до всього нового. Вважає, краще спробувати, ніж шкодувати. Не квапливо вона повертається до своєї стихії – куховарство.

Українське радіо: Чернігів · Омлет "Пуляр" | Рецепт тижня



На фото - омлет "Пуляр"

Але найбільше її приваблює творчість, культура, сцена. Колись вона була вокалісткою вокально інструментального ансамблю «Юність», що діяв при Сосницькій дитячій музичній школі (керівник – Євген Григорук). А 4 роки тому вона представляла місто Чернігів на пісенному конкурсі у Карпатах. Досвід згодився нині, адже дівчина залюбки веде різні заходи: весілля, дні народження і може підспівувати, якщо є музична апаратура. Останнім часом ретельно готувалась до весілля подружки, яке відбудеться 6 березня в Чернігові, яка, знаючи Дарину, довірила їй таку відповідальну місію. А тут ще одна пропозиція, якій Дарина дуже зраділа, – бути учасником ансамблю «Криниці» для неї дуже почесно. Двадцятидвохрічна Дарина Рубан спробувала себе в різних сферах. Вона сильна і рішуча, а головне впевнена в собі, в свої сили, вона завжди вірить у свій успіх. Вона ніколи і нікому не дозволить загасити вогнище віри в її серці. Щасти тобі!

Джерело: Газета "Вісті Сосниччини", №10/10087 від 06.03.2021, Олена Кузьменко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Рубан, Майстер-шеф, Велюров, куховарство, рецепти