GOROD.cn.ua

«За сім років зроблено чимало» ­ пишається хлібокомбінатом його керівник Олег Стешенко

 

За ці роки на хлібокомбінаті помінялося багато чого. Зроблено ремонти, автопарк поміняли ­ пересіли з ГАЗ­53 на ГАЗелі. Розширили асортимент продукції. Ну зрозуміло, без хліба людство не може обійтися, тому й пекти цей щоденний продукт будуть постійно. У Сосниці вже багато років діє Сосницький хлібокомбінат райспоживспілки. З 2013 року керує нею 44­річний сосничанин Олег Стешенко. Зараз там працюють близько 40 людей. Випічка ведеться у цеху хлібо­булочних виробів та кондитерському. Ще ведуть торгівлю продуктами у власних магазинах та здають в оренду майно.

­

Намагаємось заробляти, ­ каже Олег Григорович. ­ Я люблю запах свіжого хліба. Радію, коли люди дають високу оцінку нашій випічці. Хліб – це вічна тема. Його купують щодня. Але в цьому бізнесі, як і скрізь, є свої підводні камені. Це насамперед висока конкуренція, короткий термін зберігання продукції і не дуже швидка окупність: націнка на хлібобулочні вироби дуже маленька. Та ніщо так не обурює, як бідність населення. Я вже сім років директор пекарні, і чим далі, тим люди стають економнішими. Беруть вже навіть не половину хлібини, а четвертину. А причина проста – у них немає грошей. Булочку купують найдешевшу, навіть якщо різниця у п’ятдесят копійок.

­-Та й конкуренція висока.
­ -Так. Ви ж самі бачите, яке різноманіття хліба і випічки у наших магазинах. Нещодавно у Мені відкрилась ще одна пекарня. Там власники мінімізує всі витрати, сам з дружиною розвозить свою продукцію. А купівельна спроможність населення знижується. Нашому хлібопекарському комбінату, на жаль, важко конкурувати з такою кількістю пекарень. Адже вони постачають популярний, як правило, дешевший хліб.

­ Але ж якось виживаєте. Розкажіть про сам процес. ­ Правильне слово «виживаєте». А хліб печемо так. О 12 годині майстер і тістоміс приступають до роботи. Тоді працює формувальник і печова. Хліб випікається, складається. І відпочиває. О 4 ранку приходить експедитор, друкує накладні по всіх магазинах, водій вантажить хліб по маршрутах і вирушає о 7 годині. Ми ж хліб возимо по всіх населених пунктах району. Автопарк нараховує 6 ГАЗелей, 2 Таврії. Часто буває, що і я розвожу хліб. До 11 години повертаюсь на завод і починаю керувати справами.

­ - Хвалять сосничани випічку і здобу хлібокомбінату.
­- Так, нам є чим пишатися у кулінарії. Великий асортимент кондитерських виробів. Приємно, що наша продукція постачається у всі освітні заклади району. Замовляють на урочисті події, на весілля. Хоча, знову ж зауважу, конкуренція і в цьому сегменті дуже висока.



­ - Гордість вашого виробництва – піч.
­- Так. Піч має потужність 21 тонна хлібо­булочної продукції за добу. Опалюємо її дровима. Але на ній ще треба вміти випікати! Бо ж для пшеничних сортів хліба треба меншу температуру, для житніх – вищу. У кожному процесі нашого виробництва є нюанси.

­ - Перспективи у хлібозаводу у сьогоднішньому вигляді, на Вашу думку, є?
­ - Є. Ось, наприклад, у Понорниці нова громада створилась з нашими селами. Є напрямок, куди можна розвивати наш бізнес. Ми розуміємо, що люди постійно хочуть чогось нового, треба їх чимось зацікавлювати. Ми над цим працюємо постійно. Добре, що колектив у цьому мене підтримує. Ось ми відкрили у нашому фірмовому магазині, що на площі, кафетерій. Відремонтували колишню кімнату складу, тепер люди можуть культурно посидіти. Запрошую всіх. Хочемо також освоювати Борзнянщину. А найбільша мрія ­ возити сосницький хліб у великі міста!

Джерело: сосницька газета "Час" від 14.01.2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: хлібокомбінат, Сосниця, Стешенко