Чи є в Україні проблеми з почуттям гумору?
Депутати Миколаївської облради звернулися до Кабміну і Міносвіти з вимогою виключити зі шкільної програми та підручника «Українська література» для 8 класу казку «Червона Шапочка». Автор твору — український сатирик Євген Дудар. Що ж так не сподобалося депутатам? Цитую дослівно: «Інтерпретація казки суперечить загальноприйнятим моральним нормам і нехтує правилами пристойності».
Мабуть, якраз час переказати сюжет та дещо процитувати з твору Євгена Дударя, надрукованого у розділі підручника «Український гумор і сатира».
Червона Шапочка дудлить вино, смалить цигарки, катається на Вовкові до ранку
Починається новітній твір, як і дитяча казочка: в селі живе гарненька дівчинка, котрій шістнадцять років — червону шапочку їй і подарувала бабуся на день народження. Носить вона, як і годиться, потерті джинси та балахон з написами. На диво, посилаючи доньку до бабусі, мама дає їй пиріжок не з горнятком масла, а з пляшкою вина (напевно, вся родина «трішечки вкидає»). Тому й логічно, що дитинка під найближчим деревом усе те випила та з'їла. А на десерт запалила цигарку. Сірого Вовчика, будучи «під газом», дівчинка не злякалася. Навпаки, так дихнула на тварину перегаром, що вона й очманіла. Поки що ситуація патова, чи не так? А далі вже й «матова». Бо дівча стрибнуло верхи на отетерілого Вовка й... каталося на ньому аж до ранку... І хай там Євген Дудар у своєму інтерв'ю «Україні молодій» каже, що «Вовк у мене — транспортний засіб, а не те, що ви подумали», проте асоціації аж занадто «не транспортні». Пригадується навіть давній вульгарний анекдот, де в розмові між Шапочкою та Вовком каламбуряться російські слова — «распять» і «раз шесть»...
Далі Шапочка приїздить уранці до бабусі «на лихом скакуне», тобто — на Вовчикові. Вимагає, аби її погодувала. Потім — грошей. Вовк у прострації. Бабуся — у сльозах. Мисливець, почувши ґвалт, забігає до хати. Але дівчина швидко його укоськує, сказавши, аби не втручався у родинні справи, а то «напише скаргу, що він убив Вовка, обікрав бабушенцію і приставав до неї». Мисливець тікає до дружини й доньок від гріха якнайдалі. А під полудень Шапочка виходить з хатинки з вузликом і гайда до лісу. Звідтоді її ніхто не бачив. Наразі невідомо, що маленька садистка зробила з бабусею й Вовком. От тільки матуся побивається та продовжує шукати своє нерозумне чадо.
У країні з гумором взагалі проблема...
Прем'єрка Юлія Тимошенко, напевно, прихильна до чорного гумору. Адже в коментарях для преси вона полюбляє цитувати хоча б ось цей анекдотик. Іде лісом Червона Шапочка, співає. Назустріч їй лисиця. Дивиться й запитує: — Що це з твоєю червоною шапочкою сталося?
—А це шкура вовка, тільки м'ясом наверх, — відповідає дівчинка.
«Не смішно!» Але читають усі
— Як ваші діти відреагували на цю казку? — запитую вчительку української мови й літератури Чернігівської школи № 3 Наталію Копаєву.
— Ми цю казку детально не вивчали. Вона перший рік у програмі, яку міністерство склало для 12-річного курсу навчання. Я дала дітям твір для самостійного читання. Загалом ми з колегами-мовниками вирішили: хорошого така казка не навчить. Отож навіщо їй увагу приділяти? Тим більше, що твір далеко не ідеальний. Якщо вчитися на негативі, то треба, аби це було виправдано. Щоправда, мої восьмикласники казку прочитали ще у вересні, хоча вона — в самісінькому кінці книжки. Як реагували? Хіхікали. Жартували. А потім забули. А у одинадцятикласників профільного філологічного класу, котрі вивчали курс «Теорія літератури», був справжнісінький шок. Прочитавши дударівську «Червону Шапочку», вони вже не сміялися, а з подивом запитували мене: як така нісенітниця могла потрапити до дитячого підручника? Відксерили тексти і показували вдома батькам.
— А що ж вивчали натомість?
— Інші твори Дударя, Володимира Самійленка. Ще Остапа Вишню — це вам гумор ї сатира на всі часи.
Людмила Чеховська, вчителька української мови й літератури Чернігівської школи №3:
— Нещодавно 15 педагогів з різних шкіл міста, у тому числі і я, перевіряли тести. Згадали горезвісну «Шапочку» з підручника за 8 клас і не стримали своїх емоцій, звісно, негативних. Хоча я особисто не викладала у восьмикласників. Більше того, новітня програма складена не зовсім вдало. Маю на увазі українську літературу в 5-ому, 7-ому класах. У той час, як по зарубіжній вивчається «Тарас Бульба» Гоголя, Олександр Грін та його «Червоні вітрила», в українській — маленькі недолугі твори.
Читаючи твір Дударя «в оригіналі» у бібліотеці школи N° 3. я запитала у Дарини Падалиці, котра сиділа за сусіднім столом:
— Ти, бува, не в дев'ятий перейшла?
— Так.
— А «Червону Шапочку» вивчали?
— Ні. Наша вчителька Тетяна Анатоліївна сказала, що твір для позакласного читання.
— Хтось прочитав?
— Усі, здається.
— І як враження? Бува таке в житті?
— Напевно, бува. Але казка не сподобалася. Не смішно. Хоча трохи прикольних моментів є. Та загалом неприємно. Мені особисто більше подобається справжня «Червона Шапочка» Шарля Перро.
Я послухала — і щиро зраділа. Казку прочитали і навіть показали батькам. Прочитали сучасні діти, які (дуже багато з них!) віддають перевагу телику, комп'ютеру та енергетичним напоям. То хай вона буде в програмі. Хай читають! І добре, що не всім подобається. Так формується власна думка. А занадто серйозним рекомендуємо частіше сміятися, навіть якщо гумор — чорний. Бо він теж продовжує життя. Крім того, хто сказав, що шкільна програма повинна бути лише нудною і повчальною?
А Президент Віктор Ющенко у 2004-ому розповів такий ось анекдот:
— Україна нагадує великий пасажирський літак, котрий починає злітати, а обидва пілоти — сліпі. Літак набирає швидкість на злітній смузі, керманичі ж навіть не здогадуються, що пора відірватися від землі. У кінці злітного майданчика — бетонна стіна. Пасажири репетують: «Ви що, осліпли! Розіб'ємося!!!» Перелякані пілоти разом смикають штурвал на себе. Літак різко злітає в повітря. Народ полегшено зітхає: «Пронесло...» Капітан вмикає мікрофон і вітає всіх з успішним злетом...
Українцям багато забороняють. Як дітям
1. Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі (постійно діючий державний орган) заборонила пісню і кліп гурту Скрябін «Мумітроль» як таку, що порушує етичні норми, правила поведінки.
Текст пісні «Мумітроль»:
Кохана, я тебе люблю так особливо, чувіха, я прошу будь чемна.
Бо буду бити руками, ногами, своєю головою, локтями, ремнями, залізною трубою.
Приспів:
Якщо ти зрадиш, кохана, я вирву всі твої патли. До м'яса вкушу за руку, як велика скажена собака. Якщо ти зрадиш, кохана, я виб'ю всі твої зуби. В коробочку їх поскладаю і буду над нею ридати.
Маленька, подай свій мобільний. Я почитаю, від кого прийшла есемеска, І буду бити руками, ногами, своєю головою, локтями, ремнями, залізною трубою.
2. Та ж сама комісія рекомендувала каналам припинити трансляцію мультфільму «Сімпсони» та «Comedi club» і ще п'ятьох програм, вважаючи їх аморальними та недостойними вітчизняного ефіру.
3. Нацрада з питань телебачення та радіомовлення заборонила для ретрансляції в Україні «ОРТ», REN-TV та інші російські канали.
4. Чернігівська обласна прокуратура заборонила випуск настоянки «Чернігівська гармата», бо вона несе сексуально-еротичний характер. Що цікаво, подібні пляшки інших виробників і зараз можна придбати у Чернігові.
Людмила Пархоменко, тижневик «Вісник Ч» №24 (1204)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.