Заробляти самостійно змусило життя

У Пакульській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, не чекаючи подачок із районної чи сільської рад, навчилися самостійно заробляти кошти на потреби школи. Роблять шпаківні, продають сіно та надають в оренду свою техніку. Всі виручені гроші кладуть на спеціальний рахунок. Мільйонів, звісно, не заробляють, але на нагальні потреби вистачає.



Тепер у Пакульській школі навчається 91 дитина з далеких і близьких хуторів, які входять до складу Пакульської сільради. Щодня дітей на навчання возять стареньким (отримали його 2008 року) шкільним автобусом і мріють про новий. Та поки мріють, потроху заробляють на найнеобхідніше. Цього року, наприклад, купили спеціальний інформаційний стенд, а в наступному хочуть викласти плиткою парадний вхід.

За шпаківню - 15 гривень

Вже тривалий час Пакульська школа співпрацює з місцевим лісгоспом. Поміж ними підписано договір, згідно з яким за шпаківні, зроблені школярами, лісгосп платить певні кошти.



«У нашій школі діє гурток «Шкільне лісництво», – розповідає директор Олег Дацюк. – Для цього ми обладнали кабінет, де відбуваються заняття юних лісівників. Діти часто ходять на екскурсію до місцевого лісгоспу. Там їм показують, як вирощується розсада саджанців ялівця, туї, сосни, як працює сушарка, як отримують насіння з шишок. Згідно з договором між школою і лісгоспом лісівники вже декілька років поспіль взимку завозять нам дошки, з яких школярі й майструють шпаківні. На уроках трудового навчання старшокласники гуртом виготовляють їх дві сотні, а то й більше».

Свої сіножаті, своя техніка

Та не тільки шпаківнями заробляє школа. В своєму користуванні вона має три гектари сінокосу і дещо з техніки - дісталася ще від колишнього колгоспу. І вона не простоює.

«Щороку заготовляємо сіно, яке продаємо населенню,– продовжує Олег Васильович. – І ці кошти кладемо на спецрахунок. У заготівлі сіна діти участі не беруть, цим займається лише технічний персонал. Праця важка, але ж треба заробляти. Маємо свій трактор, плуги, причіп, бочку для відкачки нечистот. Всю цю техніку надаємо в оренду. Наскільки мені відомо, трактор з 1988 року належить школі. Тоді діти вивчали тракторну справу. До речі, зараз наші учні їздять навчатися в Слабин і отримують права на категорію С».

Нова українська школа подобається дітям



«Результат нової форми навчання ми зможемо оцінити лише через 12 років, коли випустимо перших випускників нової української школи, – вважає директор. – Ми повністю забезпечені і меблями, і навчальними матеріалами, і технікою. Справа в тому, що в нас лише 9 першачків. Якби було 10, то держава виділила б більше коштів на технічне забезпечення класу. Та я не можу сказати, що ми обділені. Завдяки зусиллям вчительського колективу, не без підтримки батьків, облаштували гарний клас, який повністю відповідає новій українській школі. Є і ноутбук, і мультимедійний проектор. Все функціонує, всім користуються під час занять. Зараз в них більш відкрите навчання, система прогулянок добре себе показала, ранкові зустрічі, – ця нова методика дітям до душі. Щороку вони приходять до першого класу і спочатку наче трохи перелякані. Минає тиждень-два - звикають. Помітив, що цьогорічні першачки швидше адаптувалися до школи».

А туалет – від японців



Пакульська школа – одна з небагатьох сільських шкіл в Чернігівському районі, яка може похвалитися теплими, комфортними санвузлами. Тут шкільний туалет називають «японським», бо гроші на його облаштування виділили саме японці.

«Коли в 2006 році в нашій школі відкривали нову котельню, побудовану завдяки співфінансуванню з японцями, – пригадує Олег Дацюк. – На відкриття котельні приїхав сам посол Японії в Україні. І так сталося, що довелося йому відвідати шкільний туалет, розташований на подвір’ї. Тоді у нас навчалося 163 учні. Поважний гість дуже здивувався, що на стількох школярів лише один туалет, і той на вулиці. А вже через місяць до нас зателефонували з посольства Японії. Повідомили, що їхній уряд виділяє нашій школі 26 тисяч доларів на будівництво комфортного санвузла. Згодом розробили проект, самі ретельно контролювали його виконання. Тепер у нас три теплі санвузли (для дівчат, для хлопців та для вчителів)».



Марія Пучинець, «Чернігвщина» №43 (704) від 25 жовтня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.