Як вберегти своє серце від хвороб

Серцево-судинні хвороби, як-от інфаркт, інсульт, підвищений артеріальний тиск, ревматична хвороба серця, вроджені захворювання та серцева недостатність є головною причиною смертей як в нашій області, так і в Україні загалом. А світова статистика стверджує, що за всю історію ці захворювання забрали більше людських життів, аніж всі війни разом. У Чернігівському обласному кардіологічному диспансері наголошують, що вберегти себе допоможе профілактика і своєчасне звернення до спеціаліста.

Кардіологи рекомендують відмовитися від алкоголю та куріння, займатися фізкультурою, більше ходити, а ще – правильно харчуватися. І головне – вчасно звертатися до свого сімейного лікаря, якщо виникнуть хоч якісь скарги на підвищений тиск, біль у ділянці грудної клітини, підвищений холестерин чи цукор в крові.


Ігор Батог

«На жаль, маємо дуже погану статистику: більше 75% смертності в області – через захворювання серцево-судинної системи, – розповідає головний лікар КЛПЗ «Чернігівський обласний кардіологічний диспансер» Ігор Батог. – Наразі економічна та демографічна ситуації невтішні. Тому потрібно розуміти, що кожна вкладена в своє здоров’я копійка – а це в першу чергу постійний огляд у сімейного лікаря, фізичні вправи та здоровий спосіб життя – може врятувати здоров’я і життя. Профілактична медицина найбільш ефективна: простіше запобігти хворобі, ніж її лікувати. На жаль, іноді дуже важко достукатися до людини і донести їй інформацію про те, що треба робити, аби не виникло інфаркту чи інсульту. Навіть елементарний буклет чи інша реклама може спонукати людину прийти і перевірити своє здоров’я. Крім того, кожен має бути чітко проінформований про фактори ризику і не займатися самолікуванням, а вчасно звертатися до лікаря. При нашому диспансері працює школа для хворих, де пацієнт може отримати всю інформацію про хвороби та їх профілактику».

Хвороби молодшають

У кардіології, як і скрізь, хвороби молодшають. Але в той же час, за словами головного лікаря, з’являються і нові апарати для діагностування.

«Сьогодні хвороби молодшають, але й діагностика стала кращою. Коли я починав працювати, була така апаратура, що ми могли пропустити половину захворювань по звуковій діагностиці, – згадує Ігор Батог. – Зараз краще виявляються хвороби, але, на жаль, вони молодшають. Дуже помолодшала артеріальна гіпертензія, збільшилась кількість вроджених вад серця. Останнім часом значно зросла кількість захворювань, які характеризуються розширенням камер серця. Наприклад, таке захворювання як кардіопатія років десять тому було в одиничних випадках, а тепер такі діагнози ставимо майже щодня».


Техніка дозволяє одночасно спостерігати за станом усіх хворих у реанімації

Чи встигнуть довезти хворого?

На Чернігівщині планують створити чотири госпітальні округи. Чиновники такий поділ областей називають покращенням. Їхня мета – зробити більш доступними медичні послуги для громадян, такі як, наприклад, у галузі кардіохірургії, нейрохірургії, діалізу тощо. Та чи дійсно це так і буде?

«Все впирається в кадри та фінансування, – пояснює головний кардіолог. – Тобто, якщо буде достатнє фінансування, якщо служба екстреної медичної допомоги зможе швидко доставляти пацієнтів, то й проблем не буде. З одного боку, якщо в лікарні нема анестезіолога, то утримувати хірургічне відділення, де не зробили б жодної хірургічної операції, немає сенсу. Тому укрупнення в нашій області нам не уникнути. Та воно має добре фінансуватися. Потрібні нові автомобілі «швидкої», потрібно навчати персонал правильно надавати первинну допомогу при інсульті, наприклад. Обов’язково треба, щоб була можливість миттєвої передачі електрокардіограми прямо з карети «швидкої», аби наші спеціалісти могли її розшифрувати і відправити тим, хто надає допомогу біля «ліжка хворого». І якщо всі ці складові запрацюють, то буде чудово. Але якщо, як у нас часто буває, не буде достатнього фінансування, то, відповідно, і людям від того краще не стане. Наведу такий приклад. У нашому кардіодиспансері на першому поверсі через кожні 50 метрів ми встановили дефібрилятор і укладку для надання невідкладної допомоги. Як тільки ми їх встановили і навчили медичний персонал, включаючи працівників бухгалтерії, як правильно надавати першу допомогу, в нас перестали помирати люди на першому поверсі під час проходження діагностики. У країнах Європи та США дефібрилятори, до речі, стоять майже на кожній автобусній зупинці. І військові, парамедики та поліцейські знають, як надати першу медичну допомогу людині з серцево-судинними захворюваннями».


Обладнання для швидких і точних аналізів

Аналізи готові протягом двох хвилин

Всі аналізи у Чернігівському обласному кардіодиспансері робляться на новітній апаратурі. Тут немає мікроскопа і людського фактору. На виконання одного аналізу витрачається 1-2 хвилини, а в лабораторії працюють лише три людини.


Наталія Криволап

«За допомогою цих приладів ми робимо всі аналізи досить швидко і якісно, – розповідає завідувач лабораторії Наталія Криволап. – Вся кров до нас надходить у стерильних одноразових пробірках. Моя робота полягає лише в тому, щоб поставити кров у прилад та додати в пробірку реагент в той момент, коли прилад запросить. Будь-які помилки в аналізах зводяться до нуля, і зовсім відсутній людський фактор. До речі, ми повністю відійшли від забору крові з пальця. Працюємо лише з венозною кров’ю».

Сьогодні лабораторія кадіодиспансеру завантажена роботою на 30-40% від своєї потужності.

«Якщо мова йтиме про створення єдиного лабораторного центру, то ми готові брати аналізи з інших клінік і віддавати результат, – каже головний лікар. – Наша апаратура розрахована на виконання значно більшої кількості аналізів. Просто у нас немає стільки хворих, щоб використовувати її на 100%».

Марія Пучинець, тижневик «Чернігівщина» №41 (702)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.