Вівторок, 31 липня 2018 15:57 | Переглядів: 2960
2 жилі хати і троє жителів у селі Колос Новгород-Сіверського району. Засноване у 1922 році. Зводили його на місці дубових лісів як колгосп. Зараз до покинутих людьми обійсть підступають хащі з чагарників. Метал та інший крам так і лежить на подвір’ях. Його не чіпають, бо з одного боку російський кордон, з іншого — прикордонна застава, кажуть місцеві.
Сім років тому повернулася до села Валентина Ковальова, бо паралізувало її батька.
Валентина розповідає: її батько останній ветеран на Грем’яцьку сільраду і показує його бойові нагороди.
На все село залишились вона з батьком та ще одна жінка. Раніше жителів було більше: «39 хат було. З 1944 по 1965 було 62 дитини народжених. І ще пізніше народжувались. Але всі роз’їхалась. Нікого не залишилось. Торік ми відзначали 50-річчя закінчення школи. Так випуск з двох класів – 90 чоловік було. Історія сумна. Сто років не проіснувало оце село. Будувалось у 1922-1925 роки. Тут ліс був. Давали одразу ділянки, а дерева на хати були з них. Потім колгосп був, називався «Колос». У «Колос» і Новоселівка входила. Зараз там вже нікого. Хоча раніше там і школа початкова була».
Навпроти другої жилої хати закрите на замок приміщення магазину.
Дозвілля жінки проводять спілкуючись. Влітку ходять за село на річку купатися.В селі на стовпах – гнізда лелеки. Зсередини поросли травою.
UA: Чернігів
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.