«Люди купаються, щука ловиться»

У Сосниці є хороший пляж на Десні, та туди чотири кілометри. Тому найпопулярніше місце відпочинку — дамба на річці Убідь. Пісочку на березі тут нема. Відпочиваючі мостяться на траві, під деревами.


Максим Бутенко, Вікторія Петрикей,  Олена Кудрявська, Олександр Кірієнко, Анна Тертишнік

З Буковелю – в тур по Європі, у Туреччину і у Сосницю на Убідь

— У травні приїхала додому, — нанизує на шампури курячі крильця 47-річна Клавдія Зайченко. — Працюю кухарем у кафе в Буковелі (гірськолижний курорту Карпатах). Взимку там.

До цього була на заробітках у Криму, жила там. Як його анексували, повернулась додому.


Клавдія Зайченко

Раніше зі шкури лізла, аби вижити. Дітей на ноги поставила, у них свої сім’ї. Тепер працюю, щоб жити. Зарплата нормальна, 15 тисяч у місяць. Вирішила: час подорожувати. Зробила закордонний паспорт. З’їздила автобусом у екскурсійний тур по Європі. У Вену, Рим, Ватикан. Один тільки Вася, друг, додзвонився. Кажу: куди ти дзвониш, гроші всі з’їсть. Я однією ногою стою у Ватикані, іншою — в Римі. А у травні злітала на море до Туреччини. У мене літо цьогоріч довге.

Майже кожного дня на річку ходжу. Водичка прогрілася, тепленька. На дамбі добре. Є спуск, по якому вода стікає, як водоспадик. Станеш під ним — такий гідромасаж хороший. Наче в джакузі сидиш. Хоч і написано, що купатися заборонено, та на наших це не діє.

— Кого з відомих українців годували?

— Сашу Усика, — усміхається жінка. — Олега Малиновського (боксери), Вірастюка Василя (силач). Влада Яму (танцюрист шоумен) бачила. Наше кафе розташоване у самому цент: курортного містечка. Розраховане на туристів, які зайшли, перекусили і далі пішли. Серіал «Свати» в Буковелі знімали, але зйомки були трішки вище, в горах. Персонал з усіх комплексів між собою спілкується. І якщо хто відомий приїздить, всі знають.

Працюємо по 12 годин на добу. Люди жаліються: там, за кордоном, важко, в Україні важко. А де просто? Шикарна робота — коли нічого не робиш і за це тобі платять. Та зараз такого немає.

Всі приватники і хочуть, щоб люди відпрацьовували гроші.

Їдять відомі, як і всі: яєчню з овочами, сирники. Усик же наш земляк, виріс у бабусі в Коропському районі. Завжди на сніданок брав яєчню з помідорами. Млинці. Вечеряли по ресторанах. Ціни там, звичайно, ого-го.

«Утекли від дружини. У «Віснику» побачать – торба нам буде»


Сергій Кибаж та Валентин Супрун

У холодку на землі сидять 59-річний Валентин Супрун з 45-річним Сергієм Кибажем. На поліетиленових пакетах — голубці, смажена рибка, котлети.

— Перший раз за довгий час побачились з Сергієм. Утекли з дому від дружин по чарці випити. Як у «Віснику» побачать — торба нам з тобою, Серього, буде, — махає рукою Валентин Супрун.

— Я сказав, що у магазин поїхав, — додає Сергій Кибаж.

— Не подумай, що ми якісь п’яниці. Горілки 10 років до рота не брав. Три роки не курив. І що думаєте? Придавив інфаркт, — сміється чоловік. — Оце б Аліна, докториха моя, побачила, що я роблю, дала б прикурити мені. Тут би зразу у річці і втопила. А я люблю з людьми побалакать, як лежав у кардіології, усі кишки рвали — так жартував. З Серьогою працювали разом кочегарами у ветлікарні, а тоді грошей не стало, звільнили. На біржі тепер. Оце у свято, 12 липня, Петра і Павла, робити нічого не можна, зідзвонилися, вирішили зустрітися.

Он, бачите, згарище? — показує на галявинку. — Молодь Івана Купала святкувала. Люду стільки було.

Сини вже дорослі. Ярик у Києві живе, їздить по Україні, комп’ютери по фірмах встановлює. Сергій одружений, онуці Златі три рочки. Вчився у Чернігові, грав у волейбол у «Буревіснику». Вся їхня команда у нас на городі картоплю перекопала. А оце один на Івана Купала приїздив. Узяв вісім тисяч гривень і питає: «Вистачить?» За ці гроші у Сосниці гульнуть ловко можна.

— Для деяких тисяча — це нічого, — перебиває Кибаж. — А ми і весілля згулять можемо. Хоча у Сосниці, мабуть, найвищі ціни на продукти. У Мену туди і назад з’їздиш, зкупишся, ще і десятку зекономиш.

— Онука Злата в мене така розумна, — знову Супрун наперед. — На велосипедах по городу літають. Вона перша, і всі сусідські діти за нею. Ще й собаки ззаду. А що ти зробиш? Доводять другий раз до гарячки, та терпиш. Казати щось чи лаяти без толку. Каже: «Дід, ти що, прикалуєшся?» Дитячий жаргон цікавий зараз.

Пікнік з москвичкою


Олег Шкарбан, Лілія Запуговіченко, Артем Кузьменко

Під бережком на декількох покривалах умостилась дітвора. Одні грають в карти. Інші купаються. Сидять у воді, що аж губи синіють.

— Сьогодні у нас пікнік, — каже Лілія Запуговіченко. — Взяли сосиски, компот, чипси. Я тут у бабусі відпочиваю. А взагалі з Москви приїхала. На канікули. У Сосниці часто буваю. По три рази на рік можемо приїжджати. Весело, друзів багато. Москва і Сосниця — як два різні виміри.

— Раніше тут купатися не можна було. Мама розказувала, колись тут гадюки були. Чоловіка укусила. Та це давно, мене і на світі тоді ще не було, — додає Віка Петрикей.

З вудочкою під берегом стоїть Андрій Левченко.

— Люди купаються, щука ловиться. Вчора три піймав. І юшку варили, і смажили, — каже чоловік. — Оп, оп. Клює... Ай, зірвалася, — махає рукою. — За приманку у мене мальок плотви. Ловлю на живця. Оп, оп, знов клює.

Та знову нікого не витяг.


Андрій Левченко

Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №29 (1680), 19 липня 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.