«Як не здаси ЗНО, влаштую в армію»

Так лякав дядько 18-річного Юрія Созанакова, випускника Іржавецької школи, що на Ічнянщині. Армії Юрко боїться, тому до ЗНО готувався ретельно. Про інші страхи і побоювання розпитала в учнів, абітурієнтів, які у минулий четвер, 24 травня, складали тестування з української мови та літератури у Прилуках. Поділилися переживаннями й учителі.


Юрій Созанаков, учитель Володимир Хоменко, Віра Созанакова та Святослав Горовий з Іржавецької школи Ічнянського району

На п’яти пунктах у Прилуках цього дня мали проходити тестування 1198 учнів. Не з’явилося 18. Окрім місцевих, тут складали тести з Ічнянського, Прилуцького, Варвинського, Срібнянського, Талалаївського районів. До пунктів тестування пускали з 10.15. Двері зачинили об 11.00.

Дітей з районів у Прилуки везли централізовано, в основному «Шкільними автобусами». Супроводжували класні керівники та учителі української мови і літератури. Увесь час, доки учні складали ЗНО, учителі хвилювались перед входом.

— Я переживаю не тільки за своїх учнів, а й за доньку Яну. Вона навчається у педколеджі. Вступала після дев’ятого класу. У цьому році такі діти в обов’язковому порядку складають ЗНО з української мови, — говорить Юлія Труш, учитель української мови та літератури Івківської школи Прилуцького району.

— Боявся швидко вийти. Потім би шкодував, як щось не так. Та все одно серед своїх був першим, — говорить 17-річний Дмитро Курченко, учень Парафіївської школи Ічнянського району. — Хоч сидів гуляв, та з аудиторії не виходив. Навіть твір устиг написати. 107 слів.

— Ти їх рахував?

— Звичайно. Якщо менше ста слів, то взагалі не перевірятимуть.

— Найважче для мене було сконцентруватися. Тож написати твір так і не змогла. Решту завдань виконала швидко. Спочатку робила на чернетку, а потім відповіді перенесла на чистовик. Рука не тряслася, — говорить 16-річна Іра Сидоренко, випускниця Парафіївської школи. Вона перша серед однокласників вийшла з аудиторії через півтори години після початку тестування. Всього ж на складання давалося 180 хвилин. Закінчити писати діти мали о 14.30.

— Що ж ви так? Треба було на всі запитання відповідати. Знали не знали, а може б, вгадали. І хоч один бал, та був би, — дає настанови Володимир Хоменко, учитель Іржавецької школи. Це він привіз Юрія Созанакова «рятувати» від армії.

— Не запізнілі поради?

— Та чого ж. Будуть інші ЗНО. Треба згадати, що вивчили раніше. Емоції ні до чого.

— Писав на чернетку. Її потім забрати можна. І разом з учителями перевірити. Як переносив, дві помилки допустив, — розповідає Юра. — Добре, що перевірив. Усе можна виправити. Замальовуєш ручкою квадратик з неправильною відповіддю і ставиш хрещик у правильному квадратику.

Вчитися хлопець хоче на кухаря-кондитера.

— Як їхав на ЗНО, то мама хрестила і по хресту цілувала: у лоб, у губи і у щоки.

— Я буквально на півгодини відійшла. Решту ж часу стою тут. Чекаю своїх, і тероризую усіх, хто виходить. Запитую, які були завдання, — ділиться враженнями Валентина Каїка, учитель української мови Дубовогаївської школи Прилуцького району. У сумці учительки раз по раз дзвонять телефони. — Це діти здали, бо,за мобільні виганяють, не можна брати з собою.

Першою з дубовогаївських з аудиторії вийшла Таїсія Мазуренко.

— Найбільше боялася, що не встигну. Тому перевірила двічі, — говорить дівчина про свої страхи.

— Переживала дуже. Тому перед від’їздом кілька разів перевірила документи учнів. З паперами усе було гаразд, а от ручки чорні гелеві, які потрібні для ЗНО, не всі взяли, тому довелось купувати у Прилуках, — розповідає Валентина Шкуренко, вчитель української мови Богданівської школи.

— Ніч не спала. Дівчата, скажіть, скільки я вам СМСок відправила, — запитує в учениць Олена Сидоріна, викладач української мови та літератури і художньої культури Прилуцького педагогічного коледжу. — Не витримала, прибігла подивитись, як діти написали. Це ж для них і для нас уперше (цього року усі учні-другокурсники колишніх училищ і технікумів, які вступали після дев’ятого класу, в обов’язковому порядку складають ЗНО з української мови. — Авт.). Готувалися ретельно: проводили факультативи, раз на тиждень лишались після уроків.

— Як виходила з дому, то мама сказала: «Не хвилюйся. Хвилюватись за тебе буду я», — усміхається 17-річна Наталія Денисенко з Прилук, учениця педколеджу. — З літератури питання були складніші, ніж з мови. Важко було розпізнати, з якого твору цитати. Перед ЗНО трохи хвилювалась. Але, коли побачила, що у мене номер парти «сім», заспокоїлась. Сімка для мене щасливе число. Як вступала до коледжу, то попався білет номер сім.


Учні Прилуцького медичного училища (зліва направо): Анна Геєць, Альона Шевченко та Олександр Сімонов з Прилук, Аліна Федорчак з Нового Бикова Бобровицького району, Юля Голофастова з Іваниці Ічнянського району та Валя Співак з Березівки Талалаївського

Боялися тестування і учні Прилуцького медичного училища.

— Ми були просто шоковані тим, що треба писати ЗНО. Як не здаси перший раз, то є ще одна спроба. А як не вдасться і другого разу, то виженуть з коледжу. Ходили до репетиторів, — розповідає Аліна Федорчак з Нового Викова Бобровицького району, учениця медичного училища.

— До тестів готувалася самостійно. Знання знаннями, а п’ять копійок у босоніжок все ж поклала. Так спокійніше, — каже одногрупниця Аліни Юля Голофастова з Іваниці Ічнянського району. — Але перед тим, як нас перевіряли металошукачем, попередили, щоб усі монети з черевиків витягли. Знають про таку прикмету. Довелося талісман покласти у сумку.

Усього на Чернігівщині ЗНО з української мови та літератури складало 8473 чоловік. Наступне — тестування з іноземних мов. 29 травня — іспанська, французька, німецька. Складати ці мови можна буде лише у Києві. Бажаючих з області: 25 — на німецьку мову, чотири — французьку, і троє — іспанську. А 1 червня складатимуть англійську. Пункти — лише у Чернігові. Зареєструвались 2123 абітурієнти.

Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №22 (1673), 31 травня 2018 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.