Понеділок, 5 березня 2018 14:07 | Переглядів: 4205
Центр нещодавно утвореної об’єднаної громади – село Плиски на Борзнянщині – став ще однією «гарячою» точкою на земельній карті України. Представники досі невідомої Спілки пайовиків на чолі з депутатом Чернігівської обласної ради спробували збурити плисківчан проти місцевого агропідприємства. Звинувачення в бік керівництва ТОВ «Плиски-Агро» стосувалися здебільшого низьких ставок за оренду паїв.

Власники підприємства оцінюють ситуацію не інакше як політичний тиск з метою земельного рейдерства. У ТОВ «Плиски-Агро» називають конфлікт довкола їхнього підприємства штучним, адже у грошовому еквіваленті в районі більше за них пайовикам ніхто не платить. Підприємство є соціально відповідальним та найбільшим в районі серед рослинних господарств за кількістю робочих місць. За словами керівників «Плиски-Агро», інформаційно-політичну кампанію проти них замовила відома в районі людина – їхній колишній бізнес-партнер Михайло Голиця. У планах замовників – розірвати Плиски навпіл, а землю віддати конкурентам.
Політичний популізм
Апогей протистояння в Плисках та сусідній Махнівці (колишнє село Петрівка) припав на середину лютого. Представники досі невідомої Спілки пайовиків кілька разів скликали у цих селах збори власників паїв, на яких депутат обласної ради та юрист однієї відомої політичної сили спробували підбурити селян проти агропідприємства ТОВ «Плиски-Агро». Далі були спроби нагнітання ситуації в інформаційному полі. Під час однієї з чергових зустрічей у Плисках депутата Чернігівської обласної ради просто виставили за двері. Як стверджує депутат – «тітушки», як свідчать очевидці – учасники бойових дій на вимогу місцевих селян.
Власне, формат самого зібрання був нестандартний від самого початку: збори проводив не голова Плисківської ОТГ і навіть не голова районного осередку політичної сили, що отримала 80 відсотків мандатів у новоутвореній громаді та власного голову громади, а депутат, виборчий округ якого розташований аж на Прилуччині. Риторика обласного обранця жодним чином не стосувалася проблем села, його цікавила виключно діяльність місцевого агропідприємства. Головні звинувачення на адресу ТОВ «Плиски-Агро» стосувалися низького відсотка оренди людських та невитребуваних паїв, а також земель державного запасу.
«Ви хочете, щоб вам платили більшу орендну плату?», – запитував депутат.
«Хочемо! А хто ж не хоче?», – відповідали люди.
Втім, перейдімо від емоцій та дешевого популізму до статистики. Бо ж хто краще пояснить, як не мова цифр?
Так, згідно з даними Борзнянської райдержадміністрації, найбільший відсоток за оренду паїв у Борзнянському районі виплачує україно-норвезьке підприємство «Артанія Агро». Компанія орендує землю в Носелівці. Такий самий відсоток виплачує ТОВ «Українська молочна компанія» пайовикам Оленівки. Якщо ж глянути на реальні цифри, то сума за оренду паю, яку сплачує «Артанія Агро», складає 5169 гривень, «Українська молочна компанія» виплачує своїм пайовикам 6245 гривень. ТОВ «Плиски-Агро», яких представники відомої політичної сили звинуватили у низьких відсотках виплат за оренду землі, виплачує своїм пайовикам 7,5 відсотка від нормативно-грошової оцінки паю. У грошовому еквіваленті по Плисках ця сума склала 9720 гривень за один пай. Це найбільша сума грошових виплат у районі!
Заїжджі політики закидають ТОВ «Плиски Агро» найнижчий відсоток виплат за невитребувані паї. Мовляв, дурите людей і державу. Закиди серйозні, от тільки чи аргументовані?
Згідно з інформацією Борзнянської РДА, на Борзнянщині орендують більше, ніж 9 тисяч гектарів невитребуваних паїв. Щороку бюджет району отримує від здачі в оренду цих земель понад 7 мільйонів гривень. Більшість договорів з підприємствами було переукладено у 2017 році. Так, наприклад, з ТОВ «УМК» у вересні 2017 року уклали договір на 15 років під 6 відсотків річних. У жовтні 2017 року під 3 відсотки річних на 10 років уклали договір з ТОВ «Дружба-Нова», котра є кластером одного з найбільших в Україні агрохолдингів – компанії «Кернел» з банком землі в понад 600 тисяч гектарів. Найбільший відсоток по оренді невитребуваних паїв у районі наразі сплачує СП «Агродім» – 8 відсотків. Де «Агродім», а де «Кернел»?
Наразі «Плиски-Агро» сплачують 4 відсотки річних за користування 310 гектарами невитребуваних паїв, тобто, як бачимо, не найнижчу плату в районі, та заявляє про бажання платити більше, ніж платять агрохолдинги з мільярдними грошовими оборотами.
Закиди про мінімальну оцінку землі теж є невиправданими, адже в Україні немає мінімальної чи максимальної оцінки землі, є лише нормативна грошова оцінка землі, визначена за встановленими та затвердженими на державному рівні нормативами. У Плисках, до речі, вона досить висока. Зокрема, один гектар у межах села оцінений в 570 тисяч гривень.
З огляду на вищенаведені факти постає цілком логічне запитання: а що ж змусило депутата залишити рідні Прилуки, які нещодавно стояли на межі техногенної катастрофи через прорив каналізаційного колектора, та податися в інший округ і підбурювати селян проти підприємства-орендаря? Для того, щоб достеменно розібратися в ситуації, треба заглибитися в історію створення ТОВ «Плиски-Агро».
Слід Голиці
У листопаді 2005 року уродженець села Плиски Михайло Миколайович Голиця запропонував теперішнім власникам ТОВ «Плиски-Агро», котрі на той момент мали вже дев’ятирічний досвід успішного обробітку землі, зайти в Плиски, створити нове сільськогосподарське підприємство та зайнятися рослинництвом на землях, орендованих ТОВ «Агросервіс». Аргументація була доволі проста – треба вивести зі стану повного занепаду сільськогосподарське виробництво у Плисках.

До речі, ТОВ «Агросервіс» опосередковано належало Михайлові Голиці через громадянина Негрича, котрий є його зятем.
«Орендовані ТОВ «Агросервіс» землі загальною площею близько 300 гектарів на той час не оралися подекуди по 7-10 років. Вони заросли не лише травою, але й чагарниками, орендну плату у розмірі 1 відсотка ТОВ «Агросервіс» виплачувало нерегулярно і чим заманеться, частину майна колишнього КСП «Колос» було розкрадено, а решта майна знаходилась у податковій заставі, – пригадує співвласник ТОВ «Плиски-Агро» Валерій Новицький. – Коли створене навесні 2006 року ТОВ «Плиски-Агро» (в якому Голиця М.М. опосередковано через свого зятя Миколу Негрича заволодів часткою у розмірі 50 відсотків) розпочало свою господарську діяльність у Плисках, то всього лише через рік заробітна плата та податки стали виплачуватися регулярно і в повному обсязі, всі землі оброблялися, сівозміна дотримувалася і, що майже не практикувалося і не практикується на Чернігівщині, частина земель трималась під чорним паром».
Вже через три роки наполегливої праці загальна площа орендованих ТОВ «Плиски-Агро» у Борзнянському районі земель склала близько 5500 гектарів, розмір орендної плати за землю було збільшено з одного до трьох відсотків, створено 100 робочих місць (один з найвищих показників в сільськогосподарській галузі району) та, відповідно, збільшено обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Товариство стало одним з кращих господарств у районі, до якого, так би мовити, примкнули громадяни-власники земельних ділянок із навколишніх сіл Махнівка, Велика Загорівка та Мала Загорівка.
До 2010 року ТОВ «Плиски-Агро» постійно накопичувало свій виробничий потенціал для подальшого розвитку та підсилення матеріальної бази, необхідної для ефективної господарської діяльності. І все це завдяки тому, що засновники Товариства (окрім фактично Михайла Голиці) стояли на тій позиції, що вагома частина прибутку повинна спрямовуватись на подальший розвиток підприємства. Однак, починаючи з 2010 року, подальший розвиток ТОВ «Плиски-Агро» опинився під загрозою через бажання Голиці не розвивати інфраструктуру товариства, а нарешті почати ділити прибуток шляхом його повного спрямування на виплату дивідендів засновникам.
Таким чином, впродовж п’яти років (з 2010 року по жовтень 2015 року) увесь отриманий ТОВ «Плиски-Агро» прибуток, за ультимативним наполяганням Голиці, йшов на виплату дивідендів власникам підприємства. Відтак говорити про розвиток підприємства не доводилось. Зрозуміло, що така ситуація постійно викликала розбіжності серед засновників підприємства в питаннях бачення стратегічного розвитку ТОВ «Плиски-Агро».
Тут варто акцентувати увагу на тому, що всі власні бізнесові проекти Михайло Голиця в Плисках закрив, серед них: ТОВ «Агросервіс», завод металопластикових вікон, нафтобаза (повністю вирізана на металобрухт), розведення риби, мисливське господарство, розведення ВРХ, свинарство, тепличне господарство (заради теплозабезпечення якого було винищено тисячі дерев), вирощування зернових, олійних, полуниці тощо.
У жовтні 2015 року Михайло Голиця (формально його зять Микола Негрич) прийшов до рішення не брати участі в стратегічно довгому процесі вибудови підприємства (ТОВ «Плиски-Агро»), а отримати все відразу, продавши свою частку у товаристві іншим учасникам. Ціна продажу частки Миколи Негрича в статутному капіталі ТОВ «Плиски-Агро» (50 відсотків) була названа особисто Михайлом Голицею і складала не один десяток мільйонів гривень. Озвучену суму співвласники господарства виплатили одразу і без будь-якого торгу.
За два роки, позбувшись тягаря і не проводячи більше розподілу дивідендів, ТОВ «Плиски-Агро» суттєво наростило інфраструктуру. Господарство збільшило кількість робочих місць, підвищило заробітну плату працівникам, придбало нову техніку та обладнання (комбайни, трактори, автомобілі, знаряддя тощо), перебудувало зерносушарний комплекс в елеватор на 20 тисяч тонн зберігання зерна, реконструювало морально та технічно застаріле хлібоприймальне підприємство, в самих Плисках відремонтувало гуртожиток для працівників підприємства та офісне приміщення. Загалом капітальні інвестиції, спрямовані на покращення матеріальної бази ТОВ «Плиски-Агро», створення нових робочих місць та покращення умов праці (в тому числі і підвищення заробітної плати), збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, склали більше 50 мільйонів гривень.
З подачі чиновників заблоковано десяту частину площ

«В обробітку нашого підприємства близько 6 тисяч гектарів, – каже директор підприємства Валентин Бідний. – У нас офіційно працює 106 людей, переважно місцевих. Для порівняння – в сусідній Махнівці, де ми наполовину з «Дружбою Новою» обробляємо землі, у них не працює жоден місцевий. За всі 12 років, доки існує підприємство, не було жодної затримки з виплати авансу, заробітної плати, орендної плати та сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів. Ми соціально відповідальне господарство: постійно і безоплатно допомагаємо сільським радам, школам, дитячим садочкам та лікарням у наших селах, чистимо дороги, навели лад на смітнику в Плисках, регулярно збираємо і вивозимо сміття, розчищаємо від закущення вулиці сіл, допомагаємо підтримувати в належному стані сільські кладовища тощо, – продовжує він. – Завдяки відрахуванням нашого підприємства у Плисках другий за величиною бюджет у районі, який місцева сільська рада навіть не завжди може освоїти, а тому в кінці року залишок коштів йде у бюджет району».
Всі ці здобутки ТОВ «Плиски-Агро», звісно ж, не залишились непоміченими колишнім фактичним учасником товариства Михайлом Голицею. Ба, більше – вони просто-таки не давали і не дають йому спокою.
Під різними приводами, починаючи з 2016 року, він намагався повернутися до складу учасників ТОВ «Плиски-Агро», але завжди отримував аргументовану відмову з інтелігентним нагадуванням про достатньо тривалу, але не надто успішну співпрацю. Однак потрібно трохи знати цю людину, щоб розуміти, що він піде на будь-які кроки, аби домогтися свого, і якщо цього вимагатиме ситуація, то діятиме за принципом «Якщо проблем немає, то їх потрібно створити…».
І першою такою «проблемою» для ТОВ «Плиски-Агро» стала подальша оренда 580 гектарів земель запасу, які є державною власністю та якими розпоряджається Головне управління держгеокадастру у Чернігівській області.
«Починаючи з квітня 2016 року – більше, ніж за півроку до закінчення терміну дії договору оренди землі – ТОВ «Плиски-Агро» неодноразово зверталося до Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області з листами про намір товариства продовжити дію договору оренди землі, не заперечуючи при цьому проти зміни деяких істотних умов договору (в тому числі підвищення розміру орендної плати (до 8 відсотків), – каже Валерій Новицький. – Але кожного разу товариство отримувало безпідставну відмову від представників Держгеокадастру, якими фактично цинічно ігнорується переважне право ТОВ «Плиски-Агро» на поновлення зазначеного договору оренди землі».
Як наслідок – вже більше року триває судова тяганина між ТОВ «Плиски-Агро» та Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (з винесенням судових рішень не на користь останнього). За словами Валерія Новицького, опоненти товариства неодноразово вчиняли спроби провести незаконні аукціони з продажу права користування орендованими ним земельними ділянками іншим особам, а також безпрецедентні за своєю нахабністю та цинізмом спроби тих самих опонентів рейдерським шляхом захопити вирощений урожай ТОВ «Плиски-Агро». Саме задля цього ініціювали кримінальні провадження та накладали арешти на земельні ділянки. З іншого боку, увесь цей час бюджет сільської громади Плисок недоотримує як мінімум 5 відсотків до орендної плати ТОВ «Плиски-Агро» за земельну ділянку загальною площею 580 гектарів.
Відтак, власники господарства наразі не сумніваються в тому, що кінцевою метою зазначених вище протизаконних дій їхніх опонентів є намір примусити ТОВ «Плиски-Агро» піти на певні поступки, в тому числі і в питанні повернення до складу учасників товариства пана Голиці. Нинішнє нагнітання ситуації у відносинах між ТОВ «Плиски-Агро» та Плисківською ОТГ вони пов’язують саме з вищенаведеними подіями.
Слід недобросовісних конкурентів
Чому ж під роздачу потрапило «Плиски-Агро», якщо у тій таки ж Махнівці СТОВ «Дружба-Нова» сплачує такий самий відсоток?
«В особистій розмові депутат Дмитро Іванов сказав, що з «Дружбою-Новою» у них своєрідний пакт про ненапад», – пояснює співвласник ТОВ «Плиски-Агро» Валерій Новицький.
За дивним збігом обставин, який заїжджі політики всіляко приховують, керівник чернігівської міської парторганізації політичної сили, яку представляє депутат облради, Юрій Власенко є рідним братом заступника керівника СТОВ «Дружба-Нова» Олега Власенка.
Як відомо, СТОВ «Дружба-Нова» є кластером компанії-латифундиста «Кернел». Останні кілька років цей аграрний монстр проводить доволі-таки жорстку та агресивну політику з нарощування земельного банку. Вочевидь, це пов’язано з ринком землі, впровадження якого чекають не дочекаються заокеанські та далекосхідні агрохолдинги.
Тому логічно було б припустити, що руками політиків місцеве підприємство намагаються витиснути із займаних ним земель.
Це припущення підтверджує і той факт, що головою районного відділення Спілки пайовиків стала така собі Ірина Івахно. Вона за дивним збігом є головою районного осередку відомої політичної партії, що виграла вибори в Плисках. А от у самих Плисках серед пайовиків не знайшлося жодної людини, яка б погодилася бути представником цієї спілки.
Вочевидь підприємству в подальшому буде працювати доволі нелегко, оскільки депутатський корпус та адміністрація Плисківської ОТГ повністю керовані Михайлом Голицею і, судячи з усього, служать саме йому, а не громаді, як того вимагає закон та людська совість. Відтак, наразі в Плисківській ОТГ, яка об’єднує всього лише чотири села, намагаються роздути штат адміністративного апарату до кількості штатних одиниць (працівників), характерної для великих громад як то, скажімо, в Мені чи Бобровиці – до 50 штатних працівників. Думаючі селяни хапаються за голови: половина бюджету громади піде лише на утримання чиновників. У такому разі виникає питання: а за які ж гроші вирішуватиме свої нагальні проблеми та розвиватиметься громада? Тим паче, що з мовчазної згоди керівництва Плисківської ОТГ чиниться тиск на соціально відповідальне підприємство, завдяки якому село має другий за розміром бюджет в районі.
«Те, що зараз тут відбувається – це чистої води рейдерство»
Працівники господарства та пайовики, які не захотіли вдруге вислуховувати популізм заїжджих політиканів, починають розуміти, до чого може призвести подальше нагнітання ситуації.

«Як 12 років тому ми їздили і бур’ян був у висоту кабіни, тоді нас ніхто не бачив, а тепер, бач, вигулькнули, – гнівається тракторист Микола Гераско. – Тепер земля стала товаром і комусь вона не дає спокою. Ми, звісно, не відмовимось від підвищення орендної плати, але влаштовувати тут балаган, який організували політикани, не дамо. Навряд чи їхні наміри щодо села є благими, – продовжує він. – Страшно уявити, що буде, коли не стане підприємства, нам же роботи не буде ніякої. По сусідніх селах он всі без роботи сидять. Розривати село на частини не дамо! Люди ж не дурні, вони бачать, хто чим дихає. Земля у Плисках має бути в цілісності, а людям треба, щоб робота була».
«Робота є, платять вчасно, ми всім задоволені. А те, що Голиця сюди лізе, це неправильно, – каже плисківчанин Андрій Кутовець. – Не Дай Бог, у нього все вийде – підемо з торбами по світу. Землі скільки було запущеної – зайшли нові люди, все до ладу довели, селу допомагають, роботу людям дають, людські городи орють по ціні солярки. Що ще треба?»

Механізатор Олександр Дашук їздить в Плиски на роботу з Івангорода.
«У нас в Івангороді чотири інвестори, село розірвали на частини, роботи немає, їздимо за тридев’ять земель, – говорить чоловік. – Те, що зараз тут відбувається – це чистої води рейдерство. Коли до нас приходили, то також обіцяли золоті гори, а зараз як десять чоловік працює, то й добре. В «Плисках-Агро» я бачу перспективу. Я тут з першого дня, починали господарювати на двох стареньких ХТЗ, а сьогодні вже пересів на «Кейса». Хто не лінується, той тут добре заробляє, в сезон на комбайні можна запросто 100 тисяч гривень заробити».
Зрозуміло, що ТОВ «Плиски-Агро» – не найпотужніше аграрне підприємство в Україні, однак за будь-яких обставин господарство працює з постійним чітким усвідомленням необхідності господарювати на ввіреній йому землі так, щоб це лише позитивно позначалося на рівні життя як працівників підприємства, так і громадян-власників орендованих товариством земельних ділянок.

«Нам закидають, що ТОВ «Плиски-Агро» мало переймається проблемами села. І частково ми з цим згодні, – каже Валентин Бідний. – Наше товариство згодне брати активнішу участь в житті Плисківської ОТГ (більшу, ніж вимагає законодавство щодо сплати податків та інших обов’язкових платежів), але за однієї невеличкої умови: можливість контролювати витрати бюджету громади задля чіткого розуміння того, що вони використовуються за призначенням і що ніхто не гріє на цих коштах руки».
Навряд чи ці слова є такими ж порожніми, як демагогія політиків. Адже це слова людини, яка з утворенням господарства переїхала жити в с. Плиски. Чи бачив хтось власників того ж таки «Кернела» або будь-якого іншого агрохолдингу серед жителів того села, на території якого знаходяться землі, які вони орендують?
Сьогодні на карті України виникла ще одна «гаряча» точка. І доки Голиця милуватиметься пальмами зі своїх розкішних апартаментів у Дубаї, плисківчан може спіткати доля сусідніх сіл, де вже працюють так звані інвестори, в інтересах яких і закрутили цю земельну катавасію.
Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №2 (663) від 1 березня 2018
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.