Археологічний сезон: цікавих знахідок багато, сенсаційних немає (відео)

Вісім науково-дослідних археологічних експедицій працювали на території Чернігівщини у 2017-му році. Цікавих знахідок багато, та сенсаційних немає, кажуть науковці. Проте мета їхньої роботи – не сенсації, а відтворення картини життя певного періоду історії. Нині підбивають підсумки того, що вдалося зробити.



Покої настоятеля Єлецького Свято-Успенського монастиря – споруда сімнадцятого-вісімнадцятого століть. Учасники цьогорічної Чернігівської експедиції під керівництвом Олени Черненко здійснювали її архітектурно-історичне дослідження.

Олександр Коваленко,  директор Інституту історії, етнології та правознавства Національного університету «Чернігівський колегіум»: «Її руїни збереглися на схилі Єлецької гори та через прикру плутанину в документації вона на сьогодні не є предметом охорони як об’єкт історико-культурної спадщини».
 
Отримані в ході дослідження матеріали передадуть до відповідних установ для того, аби включити споруду до державного реєстру нерухомих пам’яток України. Ще один об’єкт, який має увійти до реєстру, — раніше невідоме поселення кінця дванадцятого – початку тринадцятого століття, виявлене у Ріпкинському районі Лиственською експедицією. Цього року в області працювало вісім науково-дослідних експедицій, у яких взяли участь близько двохсот людей – науковці та студенти з Чернігівщини, долучалися столичні експерти і консультанти.
 
Працювали і на території Чернігівського Дитинця. Тут культурний шар потужністю понад три метри виявився неушкодженим пізньою забудовою, що, за словами дослідників, трапляється досить рідко.

Олександр Коваленко,  директор Інституту історії, етнології та правознавства Національного університету «Чернігівський колегіум»: «Були досліджені залишки 8-ми споруд, у тому числі печі після монгольського часу із вторинно використаної цегли – плінфи, та унікальної технічної споруди – печі для випалювання вапна 70-х років 11 ст. При чому отримані матеріали дозволяють здійснити її експериментальну реконструкцію».
 
Новгород-Сіверська експедиція продовжувала дослідження Стародавнього посаду міста. Головний результат — виявлення залишків забудови дванадцятого-тринадцятого століть. Працювали також Мезинська, Батуринська, Виповзівська та Любецька археологічні експедиції. Седнівська під керівництвом В’ячеслава Скорохода другий рік поспіль досліджує городище чотирнадцятого-п’ятнадцятого століть.

Олександр Коваленко,  директор Інституту історії, етнології та правознавства Національного університету «Чернігівський колегіум»: «Зазвичай ми зосереджуємо свою увагу на пам’ятках давньоруської доби і ранньомодерного козацького часу, якраз старожитності 14-15 сторіч лише зрідка донедавна потрапляли в поле зору археологів, але поступово наші фахівці напрацьовують цікавий унікальний матеріал для реконструкції подій цього справді темного періоду історії Чернігово-Сіверської землі».

Серед знахідок немає сенсаційних, проте археологія – це не шукання скарбів, зауважує Олександр Коваленко. Щороку до вже частково наявної картини певного періоду додаються нові пазли, які згодом дадуть можливість побачити цю картину повністю. Отримані археологічні матеріали увійдуть до зібрання місцевих музеїв.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.