Яким бути національно-патріотичному вихованню? (відео)

До столиці чотирьох гетьманів – Батурина приїхали ветерани АТО, громадські діячі та всі причетні до справи національно-патріотичного виховання в Україні. У місті козацької слави проходило засідання Міжвідомчої комісії з питань національно-патріотичного виховання, участь в якому взяв віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко.


 
Про реальне національно-патріотичне виховання в Україні всерйоз замислилися лише після початку військових дій на Сході. Була розроблена нова стратегія, затверджена Президентом України. На регіональному рівні створено координаційні ради, до складу яких увійшли в першу чергу ветерани-АТОвці та представники громадських організацій. До прикладу, на Чернігівщині у складі Координаційної ради при облдержадміністрації 47 чоловік, на яких покладено завдання зробити все, аби дедалі більше хлопців та дівчат відчували себе справжніми патріотами України. В’ячеслав Кириленко, віце-прем’єр-міністр України: «Треба координаційні ради з національно-патріотичного виховання в кожній області, щоб координувати можливості влади місцевої і громадських організацій, щоб не бігали всі в різні боки, а всі знали, де обговорюються можливості і де ухвалюються рішення і працювали в інтересах громади і всієї країни».
 
Про впровадження національно-патріотичного виховання на регіональному рівні йшла мова у Батурині під час засідання міжвідомчої комісії. Сюди запросили членів координаційних рад з усієї України. Борис Скрепцов, головний отаман українського дитячо-юнацького товариства «Січ», член Київської обласної Координаційної ради з національно-патріотичного виховання: «Коли трапилась така халепа, що почалась війна, то в першу чергу не влада спрацювала, а спрацювала громада. Через те необхідно більше уваги приділяти саме контактам з громадою, тому що громада може виконати дуже важливі завдання і зокрема в національно-патріотичному вихованні».
 
Як путівник подальшої співпраці – Програма з національно-патріотичного виховання. Такі програми розроблені лише в десяти областях,  Чернігівщина в їх числі, а в Київській області спромоглись створити дві окремі програми: національно-патріотичного і молодіжного напрямку. Микола Ляхович, начальник відділу національно-патріотичного виховання Мінмолодьспорту: «У нас більше 11,5 мільйонів молоді віком від 14 до 35 років. Із них, відповідно до опитувань, до заходів з національно-патріотичного виховання хочуть долучатися 14-43% молоді. Тобто 14 – брати тренінги і ставати виховниками, а 43 – це ті, хто хочуть долучатись до проектів краєзнавчих та історичних. Як бачимо, це цифри від 1,5 до 5 мільйонів. І міністерство не охопить ніколи кожну цю дитину, якщо не будуть ці місцеві програми».
 
Вирішувати, які патріотичні проекти варто реалізовувати в громадах, якраз і має координаційна рада. Яскравий приклад такої співпраці — соціальна акція «Біда не зламала! Біда об’єднала», започаткована ГО «Єдина родина Чернігівщини», яка стала всеукраїнською і була проведена вже на Тернопільщині, а потім і на Харківщині.
 
Члени координаційних рад закликають не забувати, що війна ведеться і на інформаційному фронті. В той же час у прикордонних районах досі місцеві жителі дивляться російське телебачення, адже відсутній сигнал українських каналів. Сергій Сергієнко, заступник голови облдержадміністрації: «На сьогоднішній день на кордонах Чернігівщини відсутня трансляція телерадіоканалів, і ті маленькі підприємства, які пропонували свої телерадіопослуги, вони зараз новою структурою руйнуються. Ми розуміємо, що це наш рупор, це наша правда, яку ми повинні надавати на кордонах нашої держави».
 
Рівень патріотизму зростає, але не тими темпами, які потрібні в умовах військової агресії з боку Російської Федерації, переконаний віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко. Батурин не випадково обрано місцем зустрічі людей, відповідальних за розвиток національно-патріотичного виховання. В’ячеслав Кириленко: «Дедалі більше людей в Україні повинні думати про те, як майбутня Україна повинна реагувати на виклики, які прийшли ще з минулого. Бо ця агресія, яка тепер, вона мала місце ще тоді в Батурині у 18 столітті і в багатьох інших містах України. Тому, як правило, засідання комісії з національно-патріотичного виховання ми проводимо в пам’ятних місцях, знакових».
 
Виховувати молодь на героїчних прикладах минулого. До державної освітньої програми має бути обов’язково введене положення про обов’язкове відвідування місць національної слави, вважає директор заповідника «Гетьманська столиця» Наталія Реброва. Наталія Реброва, директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»: «Ми спеціально провели опитування і на запитання, чи варто включити до шкільної програми відвідування Батурина і таких міст України, де творилася наша держава, то 100% опитаних, а це учні і вчителі Київської, Сумської, Чернігівської областей, у вересні місяці дали відповідь 100%: «Так, необхідно».
 
До речі, Батурин приймає в рази більше туристів, ніж тут проживає населення. Місцевих жителів – майже 2,5 тисячі, а торік відвідало «Гетьманську столицю» 180 тисяч чоловік. Жовтень – пік туристичного сезону у Батурині, тому є сподівання, що цьогоріч кількість відвідувачів буде ще більшою.

«Сівер-центр»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.