Чернігівський Вал вражає унікальними знахідками

Чернігівські археологи відкопали на території стародавнього Дитинця унікальну давньоруську піч. Подібну виробничу споруду в Чернігові за всю історію археологічних досліджень виявили вперше. За словами куратора дослідження кандидата історичних наук Олени Черненко, в цілому відомо всього кілька таких споруд, пов’язаних із Древньою Руссю. Менше, ніж за два тижні розкопок дослідникам вдалося накопати чимало давньоруських артефактів: уламки амфор й імпортного посуду, пружинні ножиці, що свідчили про сліди минулої розкоші, сокиру, острогу для риболовлі, наконечники піхов меча та плінфу, вельми схожу на ту, з якої було збудовано зруйновну південну галерею Спасо-Преображенського собору.


Археологи розкопали древньоруську піч

26 червня на території стародавнього Дитинця стартували науково-дослідні роботи Чернігівської археологічної експедиції під керівництвом досвідченого археолога Олени Черненко. Буквально на третій день розкопок Чернігівська фортеця видала на-гора цікаві результати. Археологи виявили залишки печі, складені з повторно використаної цегли-плінфи кінця ХІІ – початку ХІІІ століть.

Олена Черненко одразу ж припустила: «Судячи з формату і знаків на бічних гранях, плінфа може походити з якоїсь ще не відомої давньоруської будівлі. Можливо з нею пов’язані ті розвали, що нам вдалося виявити на сусідній ділянці ще минулого року. Та і цього року плінфи немало. Окрім цього, трапляється багато уламків шліфованих плит пірофіліту (шиферу) і просто уламків пірофіліту. Ну й інших знахідок, характерних для нашарувань наших древніх міст. У тому числі – сокира і острога для риболовлі».

Дослідники зрозуміли – місце багатообіцяюче.

Другий тиждень розкопок лише підтвердив здогади науковців. Вони натрапили на унікальну древньоруську споруду – глинобитну піч, яку використовували досить таки дбайливі господарі.

«Піч ремонтували щонайменше вісім разів (здається – рекордне число), - коментує дослідниця. – Подібна виробнича споруда в Чернігові виявлена вперше. Для Древньої Русі в цілому відомо всього декілька таких споруд. Засмучує лише те, що вона погано збережена».


Острог для риболовлі

За словами Олени Черненко, піч застосовували для випалювання вапна.

«Від печі на висоту до 3-х рядів кладки збереглися окремі ділянки двох стін, складених з цегли-плінфи на глині і частина внутрішнього об’єму, заповненого крейдяною породою. Плінфа не має слідів повторного використання. Швидше за все, вона узята безпосередньо з партії, заготовленої для будівництва однієї із споруд на території Дитинця.

Для якої саме споруди – ще потрібно уточнити. Нагадує ту плінфу, з якої була побудована південна галерея Спасо-Преображенського собору, що не збереглася (галерею ми досліджували в 2012 і 2013 роках)», – додає керівник археологічної експедиції Олена Черненко.


Стародавнє графіті на стінці амфори

Серед знахідок – записка з минулого на стінці амфори (графіті). Науковці жалкують, що вона збереглася не повністю.

«Уламки амфор й імпортного посуду – сліди минулої розкоші; пружинні ножиці і багато іншої інформації про життя Чернігова у ХІІ-ХІV століттях було знайдено нами. Серед цікавих знахідок привертає увагу наконечник піхов меча, він не в надто доброму стані. Попередньо, до реставрації, можна припустити, що наконечник балтський, датується ХІ століттям», – зауважує кандидат історичних наук.


Залишки піхов меча

По закінченню розкопок археологи обіцяють дати підсумкову прес-конференцію та продемонструвати знайдене.

«Після наших досліджень буде відновлено газон, – обіцяє куратор розкопок. – Наукові дослідження ми проводимо не перший рік. Приємно, що цього року вони зацікавили мешканців нашого тисячолітнього міста. Адже його історія варта уваги».

Віталій Назаренко, тижневик «Чернігівщина» №28 (637), 13 липня 2017 року. Фото Олени Черненко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.