Туристи, гайда в Батурин за враженнями

Туристи, гайда в Батурин за враженнями

Про стан та перспективи розвитку туризму на Бахмаччині розповідає голова районної ради Володимир Сорока:

- Зрозуміло, що туризм, як і всі галузі, сьогодні потрапив під вплив фінансової та економічної кризи, проте Бахмацький район має гарні перспективи розвитку туристичної сфери. На території району нараховується 75 пам'яток археології (поселення епохи бронзи, кургани), 81 - історії, 2 - монументального мистецтва.

Об'єкт, якому сьогодні приділяється найбільше уваги - Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» в Батурині. До його складу входять пам'ятки історії, архітектури, культури, археології і природи: музей «Будинок генерального судді В.Кочубея», палацово-парковий ансамбль К.Розумовського, Воскресенська церковнопарафіяльна школа, Воскресенська церква-усипальниця гетьмана К.Розумовського, цитадель Батуринської фортеці з її складовими - оборонними спорудами, гетьманським будинком, скарбницею, криницею, пам'ятним знаком жертвам Батуринської трагедії та дерев'яною замковою церквою Воскресіння Господнього, парк «Кочубеївський».

Загалом, територія заповідника займає територію 57 га. Науковим колективом розроблено і реалізується кілька екскурсійних тем і маршрутів: «Будинок-музей генерального судді В.Кочубея», «Кочубеївський парк», «Архітектурні пам'ятки Батурина», «Батурин стародавній», «Видатний гетьман І.С.Мазепа», «Золота осінь України - гетьманування К.Г.Розумовського», «Видатний бджоляр П.І.Прокопович», «Батуримський Миколо-Крупицький монастир», «Музей археології Батурина». На останніх стадіях розробки і затвердження екскурсійні теми: «Гетьманський будинок на цитаделі», «Скарбниця», «Музей Гетьманської слави», «Музей побуту і ремесел Батурина ХVII-ХІХ ст.».

Дванадцять років поспіль на території заповідника тривають археологічні розкопки, завдяки яким було розгадано багато таємниць, що приховувала батуринська земля. Окрім безцінної наукової інформації, археологи поповнили фондове зібрання заповідника тисячами предметів музейного значення. Саме археологічна колекція заповідника стала основою для створення нового музею - археології Батурина.

Архітектурно-меморіальний комплекс «Цитадель Батуринської фортеці», точно відтворений торік, яскраво ілюструє як виглядала найбільш укріплена частина міської фортеці 1669-1708 рр. Гетьманський будинок з однойменною експозицією репрезентує реалії мурованої архітектури другої половини XVII ст., а також інтер'єри цього будинку, естетичні смаки перших батуринських гетьманів - Дем'яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи. Аналогічно відтворене приміщення гетьманської скарбниці нині пристосовується до музею «Скарбниця», де будуть експонуватися зразки монет та інших грошових знаків від гетьманського періоду до сьогодення.
Цікавим об'єктом цитаделі є замкова дерев'яна церква Воскресіння Господнього. Відтворена за єдиним збереженим аналогом (дерев'яною церквою у м. Седнів), є фактично усипальницею героїв Батуринської оборони 1708 р., останки яких знайшли вічний спокій у крипті цієї церкви. У ній екскурсанти зможуть помолитися за упокій душ невинно убієнних батуринців, запалити свічку пам'яті. З підвального приміщення церкви йде підземний хід, відтворений на автентичному місці, знайденому археологами. У клітях оборонних споруд заплановано створити музей побуту та ремесел Батурина ХVІІ-ХІХ ст., а по периметру відкритої галереї цих споруд -головний оглядовий майданчик.

Меморіальне значення має також пам'ятний знак жертвам Батуринської трагедії, встановлений у 2004 році за сприяння Віктора Ющенка. З оглядового майданчика відкривається захоплюючий краєвид заплави річки Сейм.
Палац останнього гетьмана України К.Г.Розумовського практично відреставрований і пристосований до музею гетьманської слави. Палац є єдиним зразком класичної архітектури роботи видатного англійського архітектора Чарльза Камерона в Україні. В ньому створюються експозиції, які мають надати відвідувачу повну інформацію про видатних українських гетьманів, з акцентом на постатях І.Мазепи та К.Розумовського, про історію будівництва та реставрації палацово-паркового ансамблю, а також постійно діюча художня експозиція «Гетьманщина очима сучасних художників».
Як важливий елемент для розвитку паломницького туризму на Бахмаччині НІКЗ «Гетьманська столиця» пропонує відвідати Батуринський православний жіночий Миколо-Крупицький монастир в с. Осіч. Його історія сягає домонгольського періоду. Головна принада монастиря - цілительна ікона Святого Миколая Чудотворця. Наразі монастир швидкими темпами відновлюється.

Відпочити тілом і душею можна в парку «Кочубеївський», який є пам'яткою природи місцевого значення. Його створено на базі природної діброви. Саме цими стежками ходили закохані Мотря Кочубей та гетьман Іван Мазепа. Сьогодні парк дбайливо доглянутий, тут є діюча пасіка ім. П.Прокоповича, посаджено яблуневий сад на карликових підщепах.

Цікаві експозиції можна оглянути у Бахмацькому районному історичному музеї. Сьогодні його зали - екскурс в історію з найдавніших часів неоліту і до Великої Вітчизняної війни включно. Працівники музею проводять дослідження про німецькі поселення в Україні ХVШ-ХХ ст., з'явилися нові матеріали про бої Чехословацького корпусу на Бахмаччині в березні 1918 року.

Про туризм на Бахмаччині сьогодні можна говорити як про провідні чинники культурного та економічного розвитку регіону, охорони історико-культурної спадщини. На жаль, у районі ще не затверджена програма розвитку туризму, хоч її прийняття уже сьогодні є потребою, щоб кожен учасник, беручи участь у реалізації проекту, мав знати, що саме треба очікувати від його внеску в галузь.

Записав Володимир Миколаєнко, „Деснянська правда”, №27 (27858)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.