Молочну галузь врятує кооперація та закрита переробка

Приватне сільськогосподарське підприємство «Пісківське» – лідер за кількістю надоїв молока серед молочних ферм Чернігівщини. Щодоби з однієї корови тут у середньому отримують 31 літр молока. Є й такі, що дають по 70 літрів! За надоями фермерське господарство наздогнало молочні ферми в Європи, а власник підприємства Валерій Колоша ставить за мету наздогнати і перегнати американців та ізраїльтян. Утім, ціна на одне з найбільш якісних в Україні молоко залишає бажати кращого. Аби не залежати від переробників, які спекулюють на вітчизняній молочці, отримуючи з цього надприбутки, у «Пісківському» зайнялися власною переробкою. Відтак, у межах одного господарства поступово впроваджують закритий цикл виробництва. Разом із тим, у господарстві розуміють важливість молочної кооперації і закликають аналогічні підприємства об’єднуватися. Спільне виробництво і спільна переробка гарантують учасникам молочного ринку контрольовані стабільну ціну і якісну продукцію.



Менше, ніж за 20 років, уродженцю села Піски Бахмацького району Валерію Колоші вдалося створити з відсталого колгоспу сучасну молочну ферму. Хто б міг подумати, що з середньорічних 1300 кілограмів удасться вийти на цифру надоїв 9440 кілограмів молока?! До корів у «Пісківському» особливе ставлення – їх тут, без перебільшення, вважають годувальницями.

«Світ загине, якщо зникнуть бджоли та корови», – філософствує власник господарства.

Насправді ж, на думку Валерія Петровича, продовольча безпека країни значною мірою залежить від фермерських господарств, яких в Україні зареєстровано понад 38 тисяч, із них близько 700 - у Чернігівській області. Важливу нішу серед них займають молочні фермерські господарства.

«На жаль, саме їм найважче протистояти тиску холдингів і переробників-монополістів у сучасних ринкових умовах, – констатує факт. – Саме тому в Україні функціонує Асоціація виробників молока України. Її членами в нашій області є 13 молочних підприємств, серед яких і ПСП «Пісківське».

Молоко у корови – на язиці



Головна по тваринництву в господарстві Наталія Пилипенко. На посаді профільного заступника директора вона працює вже п’ять років. За професією Наталія Борисівна – вчитель початкових класів, однак, щира підтримка власника підприємства та бажання працювати зробили диво. Щорічна прибавка молока – яскраве підтвердження тому, що за бажання освоїти можна будь-яку професію.

«Молочна ферма створена на базі племінного господарства української чорно-рябої, – пояснює заступник директора по тваринництву. – Корів ми утримуємо безприв’язно, з вільним доступом до харчової бази».

У «Пісківському» твердо знають – молоко у корови й справді на язиці. Тому харчовий раціон породистим ласуням тут визначає спеціальний консультант. Приміром, перший раціон розрахований на корів від нуля до 150 днів лактації – саме в ці дні тварини дають найбільші надої молока. Коли ж корова тільна, їй визначають інший раціон, а коли тварина йде в запуск – годують переважно сухим кормом.

«Зараз доїмо 750 корів, – розповідає Наталія Пилипенко. – Загалом же у господарстві 1070 голів дійного стада. Загальне ж поголів’я тварин складає 3100 голів – окрім корів, тримаємо телят, нетелів та бичків, яких здаємо на м'ясо, – продовжує заступниця директора. – Минулого року продали 460 бичків».

Наразі в «Пісківському» функціонують дві ферми з милозвучними назвами – «Молочний край» і «Молочна ріка». На кожній із ферм є свій доїльний зал фірм «ДеЛаваль» і «Вествалія».



«Ми виробляємо виключно молоко екстра-класу, яке відправляємо фірмам-виробникам молочних продуктів, – знайомить зі специфікою Наталія Пилипенко. – Молоко спочатку, перед тим, як подати, треба охолодити до 6 градусів, щоб не було бактеріального осіменіння – працюємо за цією технологією. Наше молоко йде на дитяче харчування, тому дуже важливо, щоб корми були власного виробництва».

Саме тому, окрім тваринництва, в господарстві є і рослинництво. Підприємство обробляє три тисячі гектарів землі, з яких половина площ відведена під виробництво кормів. Здебільшого для власних потреб тут вирощують пшеницю, кукурудзу, сою, насіння пивоварних ячменів.

ПСП «Пісківське» – соціально відповідальне підприємство: 240 працюючих, понад 5 тисяч гривень середня заробітна плата, підтримка та розвиток інфраструктури навколишніх сіл – це лише частина того, чим опікується фермер.



Найбільше ж Валерій Колоша інвестує в майбутнє – у дітей!

Під керівництвом досвідчених педагогів у селі працює сила-силенна гуртків: cоломоплетіння, гра на бандурі, танцювальний гурток, англійський клуб, художнього розпису, виготовлення іграшок, сувенірів, оберегів. Також ПСП утримує дитячі козацькі організації та кінноспортивну школу.

Вихід – у кооперації

В найближчих планах будівництво ще однієї ферми – екологічної. Валерій Колоша вже й назву їй вигадав – «Весела корівка».

Відмовлятися від промислового виробництва молока тут не збираються. Навпаки – темп у Пісках взяли хороший.

«За минулий рік середньорічні надої молока з однієї корови склали 9440 літрів, – хвалиться Наталія Пилипенко. – В середньому одна корова дає 31 літр молока. Є такі рекордсменки, що по 60-70 літрів щодня дають. Щодня здаємо по 30 тонн молока».

«Ми вже наздогнали і переганяємо Європу, – додає Валерій Колоша. – Але нам ще треба обігнати Америку та Ізраїль, які надоюють по 15 тисяч тонн молока. Зрозуміло, що це промислове виробництво, але ми не хочемо втратити якість молока, бо це основний продукт, який споживає людина. Наша нація має бути здоровою».

Валерій Петрович особливо наголошує на якості, і це не пусті слова. За пісківським молоком вишикувалися в чергу корпорації – виробники дитячого харчування. Однак ціна, яку вони пропонують за молоко екстра-класу, далека від справедливої.

«Переробники дають наразі по 8 гривень за літр, – розповідає власник молочної ферми. – Звісно, це дуже мало для нас. Вони в ручному режимі знижують закупівельні ціни на молоко, і в той самий момент відмовляються знижувати для покупців вартість виробленої ними ж продукції».

Вихід Валерій Колоша бачить у кооперації та створенні закритого виробничого циклу. Директор ПСП «Пісківське» не має сумнівів у тому, що молочна кооперація – це можливість подолати кризу в галузі. Свою позицію він аргументує тим, що холдинги теж продають молоко з невеликих підприємств, але продають його одним лотом, за що отримують додаткові кошти.

«Якщо ми об’єднаємося, також зможемо більше заробити», – каже фермер.

На його думку, повинні бути і спільний продаж молока, і спільна переробка – корпоративний завод, що буде представляти інтереси виробників.

«Європа бачить нас сировинним придатком»

Його слова не розходяться з ділом. Валерій Колоша вкладає гроші в переробку. Менше року тому він побудував власний сирний завод, який щодоби переробляє близько 500 літрів молока. В планах – його розширення. Ще одним проектом є ковбасний цех. Разом із його будівництвом, тут візьмуться за зведення свинокомплексу, адже для якісної ковбаси, окрім яловичини, треба ще і свинина.

Вже сьогодні ПСП «Пісківське» – це не лише поля та сучасні тваринницькі ферми, а й кондитерський цех, хлібопекарня, сироварня, олійниця, міні-завод із переробки сої.

Попри європейські технології виробництва, Валерія Колошу можна сміливо назвати відвертим євроскептиком.

«Європейці не бачать в Україні промислового виробництва, тільки еко-ферми, – аргументує фермер. – Вони відкрито кажуть, що бачать нас виключно в якості сировинного придатку. Все, що їм треба від українців – це наша земля! Уявіть собі, майже 30 відсотків чорноземів всієї планети хочуть продати! – обурюється господар. – Щоб вижити, мені доведеться продати своїх корів і починати все спочатку. Я пригадую, як до нас два роки поспіль на практику приїздили студенти з Нідерландів. Коли їхні професори, приїхавши до нас, першим ділом пішли на поле і набрали в целофанові пакети землю, я зрозумів, що то були перші розвідники».

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №16 (625) від 20 квітня 2017

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.