Патрульні Чернігова розповіли про свою роботу

Четвер, 9 березня 2017 19:21 | Переглядів: 4517

Особливості роботи у правоохоронних органах – які вони? Про це кореспонденту gorod.cn.ua розповіли чернігівські патрульні. Офіцер прес-служби Віталій Копистко провів екскурсію по будівлі Управління патрульної поліції у м. Чернігові та відповів на питання, які зазвичай хвилюють громадськість.

Пан Віталій показав внутрішню територію, де знаходяться гаражі та машини. «Якщо дощ або погана погода машини ставлять під навіс, а в теплу пору року автомобілі стоять на майданчику. У розпорядженні Управління 20 патрульних авто.
Наша чергова частина координує екіпажі. Люди, які дзвонять на лінію 102 не сюди потрапляють, а у головне управління патрульної поліції в Чернігівській області, там окремо є диспетчерська служба, всі мешканці Чернігова і області, дзвонячи на лінію 102 потрапляють саме туди. Зробили це для контролю, бо раніше були скарги на те, що в районних відділах міліції могли не реагувати на звернення громадян. Патрульна поліція і диспетчерський пункт – це дві різні служби в системі поліції. Черговий знає, де знаходяться екіпажи і зайняті вони, чи ні. Більше 10 хвилин машина не може стояти на місці, диспетчер має вияснити, чому екіпаж не рухається.

Тут у нас знаходиться кімната прийому громадян, а також тут у нас є книга скарг, де можна залишити відгук.

У будівлі розташовані кабінети наших співробітників, є відділ адміністративної практики, тут займаються реєстрацією адміністративних матеріалів (протоколів, постанов), все, що за зміну напрацювали тут обробляється.

Є тут кімната для отримання зброї. За інструкцією з безпеки: один співробітник заходить, віддає картку, де є прізвище і номер зброї та отримує її. Тут можна перевірити зброю, зарядити тощо. Весь догляд за зброєю лежить на тому, за ким вона закріплена.

Самої їдальні, в широкому розумінні цього слова, у нас немає. Є приміщення, де можна розігріти їжу та пообідати.

Є у нас штатний психолог. Патрульний може сам звернутись до психолога, якщо це йому необхідно. Окрім цього, психолог сама контролює психологічний стан колективу, проводить певну роботу (планово), адже патрульний постійно знаходиться зі зброєю і потрібно, щоб емоції не мали впливу на його роботу. Кожного року ми проходимо також і плановий медичний огляд (комплексний).

Зараз у нас 196 патрульних, всіх поліцейських у нас було 210, але деякі перейшли на іншу роботу чи в інші міста, десь 3 людей ми звільнили самі за негативною оцінкою (один із них потрапив у ДТП у стані алкогольного сп’яніння і хоч це було у позаробочий час, але для поліцейського це неприпустимо). Поліцейський залишається поліцейським навіть у вихідні. В Законі України «Про національну поліцію» написано, що поліцейський, знаходячись на вулиці навіть не у службовий час і бачить, що відбувається правопорушення повинен на це відреагувати. Зрозуміло, що це ідеальна модель, але законодавство нас до цього спонукає.

За 2016 рік у нас було 90 911 виїздів. В середньому за добу у нас виходить ( в залежності від дня тижня, чи святковий день тощо) 250-300 викликів за добу».

Віталій, відповідаючи на питання про фінансування, зазначив: «Гроші як такові ми не отримуємо, ми не юридична особа, наша бухгалтерія знаходиться в Києві в Департаменті патрульної поліції. Всі кошти на наше утримання (пальне, запчастини) – все це йде до нас із Києва. «Живих» грошей ми не отримуємо. Коли автомобіль навіть треба заправити грошей на руки не дають, є картка, за якою авто заправляється. Проводився незалежний конкурс. Компанія WOG, яка виграла конкурс видає електронну картку, автомобілі приїздять, коли потрібно, на заправку. Також робиться відмітка про те, що машину треба заправити, все це для того, щоб не було такого, що пальне кудись могло піти не за призначенням. Відслідковуються погодні умови, пора року та ін., щоб враховувати розхід пального, аби не допустити такого, що в один автомобіль рікою ллється пальне, а в інший – ні. Кожного місяця підбиваються підсумки: скільки за місяць було потрачено пального чи інших ресурсів (ремонт) тощо.

Ця картка видається одна на всіх, - розказує Віталій. Вона зберігається в автохозяйстві. Під час перезмінки патрульні екіпажі по черзі заправляються, на один екіпаж за добу можна максимально заправлятися на 20 літрів. Заправляються 95-м. Машина працює від електрики доки автомобіль не набере швидкість 35 км/на годину, потім їде на бензині. Так як це гібриди, то в них містяться 2 батареї, які живляться від генератора, який в свою чергу заряджається, поки машина в русі.
Як і в кожній організації, у кінці місяця ми подаєм звітність. Все контролюється, не може такого бути, щоб матеріальні ресурси використовувались не за призначенням.

Що стосується ремонту авто та евакуатора, то це обслуговування здійснюють дві фірми, які теж пройшли тендер. Коли в машині треба щось відремонтувати подаємо заявку на Київ, там дають чи не дають добро».
Мешканців нашого міста хвилює наступне питання: чому немає піших патрулів у місті? Пан Віталій відповідає на це питання: «В Європі, США патрульні переважно на транспорті. Це оперативність дій. Якщо піший патруль затримує правопорушника йому все одно потрібно викликати патрульну машину. В Чернігові у місцях масового скупчення людей (Центральна Площа, Алея, Вал, Міський парк відпочинку), там піший патруль доречний, адже автомобілем там патрулювати незручно. Тому, можливо, коли більш потепліє і люди почнуть проводити більше часу в парках, туди буде залучатись піший патруль, з наших лав. Якщо відбуваються якісь міські урочистості, то йде підсилення за рахунок сил міського відділу».

Чи бували хибні виклики і як на них реагують патрульні, який випадок запам’ятався найбільше?
«На пряму ми не контактуємо з людиною, яка викликає патрульних, з нею в першу чергу контактує диспетчер служби, а на виклики, які безпосередньо приходять до патрульного на планшет він і їде. Дійсно, бувають хибні виклики, але їх, на щастя, небагато. Наприклад, я особисто знаю випадок, коли жіночка зателефонувала на лінію 102, сказала, що у неї депресія і вона хоче накласти на себе руки. Виклик одразу передали патрульним і патрульні швидко виїхали на місце. Це було восени минулого року. Але коли патрульні приїхали, виявилось, що у неї все добре, вона просто трохи випила і їй стало нудно. На неї склали протокол за хибний виклик і за це вона мала сплатити штраф.
Не можу сказати, який випадок запам’ятався мені найбільше. Звісно, не кожен день трапляється щось надзвичайне, але все одно всі випадки, які відбуваються просто накопичуються в пам’яті. Це як у дитинстві, коли, наприклад, марки колекціонуєш і їх збирається стільки багато, що обрати якусь одну, особливу вже не можеш.
А от новорічна ніч, до речі, пройшла спокійно у нас, здається, був всього один правопорушник за порушення правил дорожнього руху».

Чи нагороджують співробітників?
«Заохотити співробітника поліції може керівник департаменту патрульної поліції або голова національної поліції або сам міністр внутрішніх справ. Зазвичай нагороджують до якоїсь знаменної дати або якщо співробітник відзначився на службі. Начальник управління дає подання, де він описує, чому людина (на його думку) достойна отримати якусь відзнаку чи нагороду. Далі керівник департаменту патрульної поліції розглядає подання і приймає рішення (яке повинно бути обґрунтоване). Коли була у нас річниця, приїздив до нас начальник департаменту патрульної поліції і він, від свого імені, вручав кілька подяк (одну з них вручили і мені).
Сказати, що святкування річниці створення патрульної поліції пройшло чудово буде з мого боку не дуже чемно, тому що я цим всім безпосередньо займався (хвалити самого себе не буду). Сподіваюсь, що незадоволених не було».

Чи відбуваються якісь навчання?
«У нас є навчання, які проводять на другий вихідний патрульного. Проводяться заняття, на яких вони вивчають законодавство, нововведення до нього тощо. Два тижні тому у нас були стрільби. В Києві проводять підвищення кваліфікації також. Люди навчаються, не сидять на місці, немає такого «закостеніння», коли патрульний ніяк не розвивається. Патрульна поліція – гарний старт для людини, яка бачить себе в цій роботі, але для цього потрібна фахова освіта, будь-який патрульний може піти далі у плані кар’єрного росту».

Були випадки, коли співробітники патрульної служби одружились?
«Патрульні сім’ї у нас, здається, дві, але одружувались вони раніше, а вже після цього вступили до лав патрульної поліції».

Пан Віталій також розповів про те, як отримував жетон: «номер жетона нам не дозволяли самостійно обирати, щоб не затримувати чергу, і посвідчення і жетон забирали у порядку черги, кому який дістанеться. Мені, можна сказати, із номером службового посвідчення пощастило – 102, дуже символічно».

Робота у патрульних не із легких: 12-годинна робоча зміна, постійне фізичне і психологічне напруження. Проте, не дивлячись на все це, чернігівські патрульні привітні та виховані люди.

В рамках підготовки статті мені вдалось побувати і на зміні з нашими патрульними. Потрапила я, якраз, на ранкову перезмінку (о 8 год). І замість невиспаних, похмурих обличь (власне, таке я побачила лише у своєму дзеркалі) помічаю бадьорих патрульних. Патрулі змінюються о 8.00 та о 20.00. До слова, перезмінка проходить в особливому порядку: патрульні зобов’язані прибути на базу за годину до початку патрулювання (вранці – о 7.00, ввечорі о 19.00). Керівництво збирає їх і розповідає про результати попереднього чергування, ставить задачі, пояснює ті, чи інші складні ситуації, які можуть виникнути. Перед кожним патрулюванням – обов’язковий медогляд. Після цього отримують зброю, камери, рації. Потім є трохи часу випити кави або чаю, поспілкуватись із колегами. Після, отримують машини і розпочинають патрулювання.

Графік роботи: 2 дні на денну зміну, 2 вихідні, 2 дні нічне патрулювання, але зміна може затягнутись у разі необхідності, адже патрульні повинні довести всі розпочаті справи до кінця.

Вдалось поспілкуватись із інспекторами роти патрульної служби Чернігова, лейтенантами Іваненко Євгеном Сергійовичем та Мельниченко Тетяною Олексіївною.
«Всі патрульні у нас справно несуть службу (прийти у нетверезому стані на роботу – для нас є суворим дисциплінарним порушенням). Кожного разу проходим медогляд», – повідомив пан Євген. Також, він розповів про те, що спонукало його до обрання цієї професії: «Став патрульним, щоб відшукати вкрадений велосипед»

«Про машину піклуємось, миємо по-різному: є подарована місцевою владою техніка для мийки авто, можемо самі помити (особливо у літній період), також є талони на автомийку. Заправляється автомобіль раз на добу, але розхід може бути різний, намагаємось раціонально використовувати бензин. Кожна зміна може наїздити від 100 до 250 км».

Бувають і випадки, коли водії намагалися дати хабар або всіляко натякають на це. Такі випадки патрульні присікають. «Ми відразу попереджуємо водія про кримінальну відповідальність за це і більше не пропонують. Водії звикли залагоджувати конфлікти «по-старому». Старі даішники брали хабарі – водіям не подобалось, нові не беруть – їм знову не подобається». Не було такого дня, щоб патрульні не зафіксували за зміну жодного правопорушення. Найбільш спокійним днем все ж патрульні називають неділю.

Патрульні слідкують як за водіями, так і за пішоходами. За перехід у неустановленому місті передбачене покарання від попередження до штрафу. «Пішохід також є учасником дорожнього року», - наголошують патрульні.
«Коли ми підозрюємо водія у керуванні в нетверезому стані, ми пропонуємо йому на вибір два варіанти: пройти медичний огляд в наркологічному диспансері або пройти процедуру на місті за допомогою спеціального пристрою Drager. Якщо ж водій відмовляється від обох варіантів, ми складаємо на нього постанову, адже проходження цієї процедури на вимогу співробітника поліції є обов’язковим. Керування автомобілем у нетверезому стані – найтяжчий адміністративний злочин і, передбачений законодавством, штраф за це становить 10 тис. грн. і позбавлення водійських прав на рік», - розповів Іваненко Євген.

Справи часто доходять до суду. «Наше головне пояснення – це протокол, в якому все описано, але суд може запросити нас у якості свідків, щоб ми надали додаткові пояснення у справі».
На жаль, зустрічаються і водії у стані наркотичного сп’яніння. Особливістю таких випадків є те, що патрульні не відразу можуть розпізнати цей стан у людини. Для того, щоб зробити експертизу водії, знову ж таки, доставляють до наркотичного диспансеру.

Бувають і курйозні випадки. «Чому водії сідають нетверезі за кермо? Часто це збіг щасливих (народився син) або важких (кинула дружина) життєвих ситуацій. Також якось був випадок погоні за водієм (у нічну зміну), який не зупинявся, його переслідувало шість машин. Водій повністю ігнорував вимоги патрульних. Коли нарешті його зупинили, він почав заперечувати сам факт того, що був за кермом і їхав на машині. Водій виявився п’яним. Страх відповідальності змушує деяких водіїв вигадувати різноманітні виправдання», - розповідає Євген.

Доступ до записів із камер спостережень надається учасникам інцидентів, які оформлюються патрульними. В основному записи просять подивитися учасники ДТП. Журналіст просили відео у патрульних рази два, один з них був, коли оформлювали протокол на голову Облради Ігора Вдовенко. Записи із нагрудних відеорегістраторів зберігається протягом 1 місяця, якщо складна і резонансна справа – можуть зберігатись й довше.

Патрульні вважають одне одного другою сім’єю, проводять разом вільний час, святкують, але запевнили, що завжди поводять себе достойно.

Gorod.cn.ua