Однорічний Богданчик перекинув на себе чайник з кип'ятком. Мама й тато зав'язали з випивкою

Богдан разом з мамою 26-річною Тетяною Лізунковою з Холмів Корюківського району лікується у дитячому відділенні Корюківської райлікарні. 26 вересня Тетяна хотіла помити посуд. Поставила повний електрочайник з водою грітися на підлозі. Малий бавився поряд. Зачепив провід чайника ручкою. Той перекинувся, кип’ятком обпекло ніжки, ручку.



— Сталося все 26 вересня. Робила дві справи одразу — варила їсти і хотіла помити посуд, — пригадує Тетяна Лізункова. — Богданчик повзав біля мене на підлозі. Ручкою зачепив чайник. Кип’яток вилився. Ошпарив колінця, пальчики на ніжках і ручку. Я зразу ж підняла його з підлоги. Опіки намазала «Пантестіном». Якби чайник стояв на столі, і Богдан зачепив його, обпекло б усе тіло, обличчя.

Ранки загоювалися добре. У лікарню б і не зверталися. Та 1 жовтня у Богданчика був день народження. Святкували другого. Були з Юрою, чоловіком, випивши. Якраз приїхала патронажна медсестра. Побачила, що ми під мухою, а у малого ще на ручці і ніжці опіки, забрала в лікарню. Коли були ранки, пальчиком до них торкався, плакав. Зараз опіки загоїлись. Син уже ніжками тупає, усміхається. Хотіли виписатися у вівторок, 13-го, лікар не дозволив. Малому прогрівають носик, захворів.

Коли ми були у лікарні, додому приїхали соціальні служби. Забрали старших дітей: 5-річного Артура і Аліну, вона ходить у другий клас.

Чоловік працює у Холмах, у лісгоспі. Зараз у відпустці. Щоб дітей не забрали назавжди, удвох поїхали в Чернігів до нарколога. Закодувалися. Я чекаю, коли нас з Богданчиком випишуть і соціальні служби проведуть зі мною бесіду. А Юра чекає, коли дадуть довідки, що ми закодовані, аби ми могли забрати дітей додому.

Пили з дурості. Я випивала по святах. Чоловік на роботі — то іменини, то хрестини. Тепер не будемо. Є ж ради кого жити.

Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №42 (1536)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.