В результаті реформи ЖКГ будинки людей «зависнуть в повітрі»

Ухвалений українським парламентом новий закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачає можливість мешканцям багатоповерхівок самостійно обирати організацію, яка буде обслуговувати їхній будинок.

Законодавець зобов’язав управління житлово-комунальних господарств списати зі своїх балансів ці будинки. Подальший чіткий механізм переходу на обслуговування багатоповерхівок Кабмін не розробив. Отже, багатоквартирні будинки можуть «зависнути в повітрі».

Про особливості впровадження нового законодавства та діяльність ЖРЕДів – наша розмова з начальником управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради Геннадієм Луценком.



– На посаді начальника управління ЖКГ ви працюєте всього півроку. Що за ці півроку Вам вдалося реалізувати?

– За ці дещо більше шести місяців, відколи я очолив управління, нам вдалося реалізувати кілька вдалих проектів, вивести роботу увіреного мені відомства на інший рівень роботи. Якщо досі були регулярні затримки з виплатами від казначейської служби, то нині цю проблему ми усунули. Тому стало значно легше працювати.

Однак є гостра проблема непорозуміння політичних сил, правоохоронних органів та громадськості. Ми ще не встигли нічого зробити, а нам вже говорять, що ми неправильно це робимо. Наприклад, недавній капітальний ремонт паркової алеї в Центральному парку культури та відпочинку та ремонт фонтану. Вартість робіт на обох об’єктах – не більше мільйона гривень. У нас на руках вся проектно-кошторисна документація, ми її всім показуємо. Втім, від державної фінансової інспекції до нас надходить запит про те, що ми начебто обійшли процедуру держзакупівель і не провели тендеру на виконання робіт. Дивно, що фінансисти не розуміють: законом передбачено проведення тендеру у випадку, коли кошторис робіт перевищує 1 мільйон 200 тисяч гривень. Один з об’єктів у нас на 900 тисяч, інший на 700. Яка може бути перевірка і порушення законодавства, коли закон «Про здійснення державних закупівель» чітко передбачив вимоги проведення тендерів? Такі речі дестабілізують роботу всього управління. Мусимо витрачати час на відписки, пояснення та підготовку до перевірок.

– Які ще проекти, окрім реконструкції в центральному міському парку, реалізовані?

– Ми взялися за реконструкцію в історичній частині Чернігова і почали робити сходи на Валу. Також наші працівники реконструювали громадський туалет біля кінотеатру ім. Щорса. В терміни виконання робіт підрядник вклався. Нині відбувається процедура перевірки якості виконаних робіт та виплати коштів. На Валу ми мусили частково призупинити роботи. За проектом реконструкції на сходи кладуть дуб, бо інша деревина не витримує навантаження погодних умов. Аби нам не закинули неякісне виконання робіт, ми свідомо пішли на відтермінування їх виконання, бо нині важко знайти якісний дуб довжиною 4,5 метра. Його проблематично знайти не тільки на території Чернігівщини, але й далеко за межами області. Разом з тим ми продовжуємо мостити бруківку на проспекті Перемоги, тротуари біля П’яти кутів та на вул. Рокоссовського.

– Геннадію Петровичу, утримання тих самих туалетів міському бюджету влітає в копійку. Цього року на чернігівські туалети міська рада виділили близько одного мільйона. Чи не забагато?

– Тендер на обслуговування громадських туалетів у нас виграло комунальне підприємство «АТП – 2528». Дійсно, загальна сума здається значною, але якщо розбити помісячно, то все складається. Адже гроші йдуть також на поточні ремонти громадських туалетів, закупівлю дезінфікуючих засобів, на оплату електро-, водо- та теплопостачання, роботи прибиральників. За рівнем утримання туалетів Чернігів виходить на рівень твердої четвірки. Більшість туалетів у нас безкоштовні, але є і платні. Плата за вхід – незначна, але слід розуміти, що оплата за користування громадськими туалетами – це не збагачення окремо взятого комунального підприємства. Коли там сидить людина, то туалет утримують в належному стані і там немає вандалів.

– Вже котрий рік триває епопея з розчистки русла річки Стрижень. В цю річку вкладені мільйони гривень і проти такого розчищення, як є нині, неодноразово виступали екологи та громадськість. Що в цьому змінилося?

– Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ виділило додаткові кошти на розчистку Стрижня. Було проведено тендер і нам додатково надали понад один мільйон, щоб довершити почате. Говорити про суму на продовження іншої ділянки ми не можемо, бо тендеру ще не було проведено. Після всіх баталій, які стосувалися розробки екологічного обґрунтування, ми провели розширену нараду за участю екологів і визначалися, що саме потрібно дослідити. Аби не було спекуляцій на цю тему, ми домовилися з екологами, що підемо їм назустріч і тільки після виконання всіх їхніх умов будемо продовжувати роботи.

– На часі – реформа ЖКГ, про яку хто тільки не говорив. Як зміниться робота ЖРЕДів і хто буде обслуговувати будинки чернігівців?

– Дійсно, з ухваленням закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» дещо змінюється специфіка роботи «жеків». Безпосередньо цей закон регламентує діяльність як самих комунальних підприємств, так і вирішує питання права власників багатоквартирних будинків. Наразі говорити із впевненістю, що це – покращення чи погіршення – не можна. Прийде час і ми побачимо. ЖРЕДи як були, так і залишаться. Ніхто не скасовує їхню діяльність, бо це юридична організація, яка здійснює утримання будинків.

А ось власникам квартир доведеться створити об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. ОСББ будуть самостійно визначати, до кого їм ставати на обслуговування. Нині в Чернігові зареєстровано понад 30 ОСББ, фактично нормально функціонує тільки п’ять. А ось в управлінні ЖКГ на обслуговуванні перебуває 1716 будинків. Їм всім слід буде визначитися, з ким вони.

Ми отримали доручення від Кабміну, згідно з яким вже до першого липня наше управління мало розробити порядок списання з балансу багатоквартирних будинків. Законодавець сказав списати з балансу, а чіткого механізму, куди вони перейдуть, немає. Виходить, що до моменту, коли власники визначаться, хто ж має ними займатися, їхній будинок фактично буде «висіти у повітрі» і його ніхто не обслуговуватиме. Звісно, ми не залишимо будинки без обслуговування, але що буде далі?..

До початку наступного року власники мають обрати собі організацію, яка їх обслуговуватиме. За рішення мають проголосувати власники 75% квартирної площі. Не думаю, що цих людей зібрати реально, тим більше до початку наступного року, як це передбачено законодавством. Якщо ж люди не визначаться, то за них це зробить орган місцевого самоврядування, але, знову ж таки, процедури, як це зробити, не прописали.

Віталій Назаренко, тижневик «Чернігівщина» №37 (541)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.