Одних проводжали...

Минулої неділі, 14 грудня, прилуцькі правоохоронці проводжали своїх колег на війну. Дев’ять офіцерів виявили бажання відбути в зону антитерористичної операції і захищати там мирне населення від сепаратистів та російських окупантів.
Настрій у хлопців бойовий. Дехто з них уперше, хтось удруге чи навіть утретє їде на Схід.
- Ми не кидали жереб. Кожен зробив свій вибір сам, -каже один із добровольців - інспектор патрульноїслужби В’ячеслав Чепінога. Я визвався, адже розумію, якщо не я, то хто? їхати трохи страшно. Але, як кажуть, вовків боятися - в ліс не ходити. До того ж мені є за кого воювати - у Прилуках на мене чекатимуть дружина Оксана та 9-місячний синок Артем.
Перебуватимуть на буремному Сході прилуцькі правоохоронці щонайменше місяць. Керівництво запевняє: бійці повністю екіпіровані та озброєні. Окрім цього, воїни везуть на передову теплі речі та харчі. Всім потрібним міліціонерів забезпечили колеги, небайдужі люди та волонтери. Допомогли, чим змогли.
Проводи були надзвичайно зворушливими. Бійці обіймалися з рідними, цілували на прощання дітей, матерів та коханих. Міліціонери-добровольці завантажили речі в мікроавтобус і поїхали до Чернігова. Звідти спецпідрозділ правоохоронців вирушить на Схід. Куди саме, не кажуть. Але обіцяють, що обов’язково повернуться додому.

...з іншими прощалися
Прилуччина у скорботі. 10 та 11 грудня оголошено днями жалоби. У четвер тут прощалися з двома військовослужбовцями, які поклали своє життя, захищаючи Україну в зоні антитерористичної операції.
Бійці Першої окремої танкової бригади прилучанин Валентин Бойко та житель села Рудівка Прилуцького району Віктор Лавренчук загинули 8 грудня під селищем Піски, поблизу Донецького аеропорту. В бліндаж, де перебували воїни, влучив ворожий снаряд. Військові загинули на місці. Разом із ними і хлопець із Варвинщини В’ячеслав Носенко. Ще шестеро захисників України отримали поранення.
На похорон 35-річного командира мінометного розрахунку Першої танкової бригади Валентина Бойка прийшли сотні прилучай, бойові побратими, представники місцевої влади та обласного військового комісаріату. Героя відспівували у Стрітенському соборі Густинського Свято-Троїцького монастиря. Опісля на Соборній площі відбувся траурний мітинг та церемонія прощання. У Валентина Бойка залишилася дружина та двоє неповнолітніх дітей: 14-річна донька та 10-річний син.
Цього ж дня, 11 грудня, у селі Рудівка рідні, близькі, односельчани, представники влади, побратими-націоналісти, брати по зброї проводжали в останню путь 28-річного мінометника Віктора Лавренчука. Він один із тих, хто відстоював на Майдані право українців на європейський вибір. У річницю Майдану Віктор Лавренчук був у відпустці і зустрічався зі школярами в міській дитячій бібліотеці. Розповідав про події, які бачив на власні очі, закликав юних прилучан бути патріотами своєї держави і запевняв - ми обов’язково переможемо, бо правда на нашому боці. Потім знову вирушив на передову.
Справжнього патріота своєї держави Віктора Лавренчука поховали на сільському цвинтарі у Рудівці.
"Деснянка" №51 (527) від 18 грудня 2014
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: міліціонери-добровольці, АТО, "Деснянка"