На поезд есть тепер билеты – спасибо Путину за это, або Правда й міфи сучасного Криму

Чуток навколо ситуації у Криму гуляє чимало. Від повідомлень про порожні пляжі й полиці в магазинах до «все хорошо и еще лучше». А якщо є певні проблеми, то це - перехідний період (щоправда, невідомої тривалості). Особисто перевірив, як живуть і відпочивають на невизнаній світом території, один із наших постійних читачів. Ось його розповідь.


Пляж у Ялті

Незважаючи на події останніх півроку, мешканці Чернігівщини, як не дивно, мають дечим завдячувати ... Путіну.

Упродовж багатьох останніх років кожного курортного сезону між нашим обласним центром і Кримом існувало пряме залізничне сполучення: поїзд «Чернігів - Сімферополь» курсував через день (з червня до вересня). Проте придбати квиток було за межею реальності. Навіть за 45 днів до від'їзду, тобто у перший день початку попереднього продажу квитків, білетів у касах вже не було.

Анексія росіянами Криму не вплинула на чергове курортне відновлення курсування поїзда. Хіба що ходить вдвічі рідше: раз на 4 дні. І що б ви думали? Квитки у касах можна придбати навіть за день до від'їзду, а касири до того ж пропонують купити квитки й на дорогу назад. За стерпною ціною: 155 гривень, і не тільки у «боковушці» біля туалету.

Перехід Криму до підпорядкування Москві (а це фактично так, як хто б до цього не ставився) дещо охолодив бажання чернігівців відпочити на його території, але лише дещо. Наповненість поїздів - близько 75%, а у зворотному напрямку - більше.

Є простір для вдосконалення!

Єдина незручність, яка очікує на пасажирів - перетин кордону. Зустріч з українськими прикордонниками у Херсоні та російськими в Ар-мянську відбувається для мандрівників поїздом «Чернігів - Сімферополь» глибокої ночі та під ранок.

Українські охоронці кордону поводяться надто зухвало, наче перейнялися роллю господарів життя. Заходять до вагона, ніби повертаються до власної хати з гулянки. Забирають у всіх пасажирів паспорти й ховаються з ними у купе провідника. На зауваження, що забирати паспорти заборонено законом, прикордонники не реагують. А на запитання про їхні дії з документом жартують: «Кредити оформляти». Мабуть, прикордонники скидають паспорти у купу, бо потім ходять з ними по вагону й шукають власників документів. Звісно, це довго і неприємно.

А ось російські прикордонники заходять статечно, вітаються з кожним пасажиром та під його наглядом заносять паспортні дані в якісь електронні пристрої. У вагон заходить півдесятка прикордонників, тож перевірка документів триває швидше. Міграційні карти, які слід заповнити перед перетином російського кордону, українські громадяни отримують від провідників задовго до кордону.



Вітаємо у Сімферополі. Вам куди?

Столиця півострова зустрічає гостей як і раніше, українською. «Приміські каси», «Камери схову» тощо - таблички залишилися й після анексії. Як і доти, навколо вокзалу галасують численні таксисти та маршрутники, пропонуючи послуги з до-правлення до будь-яких куточків Криму. Щоправда, ціни тепер інші - у російських рублях. Ними, за російським законодавством, з 1 червня проводять всі розрахунки на півострові. Не варто хвилюватися, якщо ви не встигли перед від'їздом обміняти гривні на рублі. Кримський курс майже такий, як і київський, а подекуди навіть дещо кращий.

Вартість товарів та послуг, порівняно з минулим роком, майже не змінилася. Однак після їх «перекладу» на рублі (множенням приблизно на 3) через деякий час ціни дещо зросли - так би мовити, отримали «путінську надбавку». Скажімо, вартість квитка на тролейбус від Сімферополя до селища Гурзуф раніше становила 12 українських гривень, а зараз - 47 російських рублів. Проте, окрім валюти, все інше на квитку написане українською, і якби хтось проспав останні півроку, скоріше б подумав, що Україна змінила валюту, аніж що втратила Крим.

Українська, як і раніше, на дорожніх вказівниках і табличках майже всіх державних установ. Так, на табличці «Фороська селищна рада» - український прапор, а на її даху - російський триколор.

Ось хто швидко «перефарбовується»!

Головне, про що не забула російська влада, - це заполонити кримські міста власною політичною рекламою. На кожному кроці вас зустрічає їхній головний комуніст Зюганов, обіцяючи Криму тільки краще, партія «Єдина Росія» запевняє, що кримчани - команда переможців, а одіозний Жириновський повивішував темно-сині плакати з жовтими літерами «ЛДПР».

Активізувалися й місцеві політики. Ті, хто ще вчора разом з Партією регіонів будували «Україну для людей», сьогодні вже «піднімають з колін» РФ у лавах «Єдиної Росії». Той же заступник голови так званої Ради міністрів Криму Микола Янакі, обраний на останніх виборах 2010 року від Партії регіонів, зараз вітає кримчан уже як представник ялтинського міськвідділу «Єдиної Росії».

Та й більшість нинішніх кримських офісів єдиноросів - це вчорашні офіси регіоналів. Уже й працюють нові єдинороси за графіком своїх колег у Держдумі РФ, хизуючись рекордними показниками прийнятих за сесію рішень. Нагадаю: Держдуму в Росії дехто називає «скаженим принтером», бо приймає всі запропоновані їй рішення з неймовірною швидкістю та без жодних обговорень.


В кольорах французького прапора (смт Форос)

Брехливий агітпроп

Розгорнули свою діяльність російські «громадські» об'єднання, як ось «Народно-освободительное движение» (НОД). Наприклад, в Ялті роздають листівки «За Россию! За свободу! За Путина!» і навіть розщедрилися на диски з відеозаписами просторікувань депутата Держдуми РФ Євгена Федорова.

За свободу від кого виступає НОД? Від США і п'ятої колони. У всіх справах і випадках, де у Росії щось не виходить, винуваті буцімто США та їхня п'ята колона!

В листівках так брешуть, що аж смішно! Наприклад, ось цитата з неосяжною логікою: «Россия уже 5 лет подряд занимает 2-3 место в мире по экспорту зерна, обогнав США, которые сейчас на 4-м месте». Насправді Росія з її 10% світової пашні серед найпотужніших експортерів не завжди й згадується, бо не входить до п'ятірки перших. А на 2-3 місце в світі вийшла Україна, про що «Чернігівщина» повідомила в позаминулому, 31 номері. На першому місці - США, на другому - в цілому Євросоюз. Тобто якщо країни ЄС не вважати одним цілим експортером, то Україна - друга після США.

Балують?

Кримських пенсіонерів це не дуже непокоїть - вони радіють новим своїм пенсіям.

- Пенсія у мене була мінімальна: 1100 гривень, - говорить кримська пенсіонерка Ольга Михайлівна, - а зараз 12 тисяч російських рублів, тобто, виходить, майже чотири тисячі гривень. Ціни? Скажімо, яловичина коштувала 60 гривень, а зараз - 200 рублів. Трішки дорожче, але не суттєво.

Таке зростання мінімальних пенсій кримчан викликає деяке здивування.

Адже мінімальна зарплата в Росії на сьогодні складає 5554 рублі - 66% від прожиткового мінімуму. Звідки гроші і чому так? Гроші для Криму взяті з антикризового резервного фонду, а той, у свою чергу, був сформований за рахунок заморожування пенсійних накопичувань росіян.

Чому так балують кримчан, стане відомо пізніше: може, на початку 2015 року. Тоді, за словами сімферопольської пенсіонерки, буде перерахунок їхніх пенсій. Вона сподівається, що в бік збільшення. Та чи не буде реальність іншою?

А поки що гроші дозволяють кримським пенсіонерам навіть скористатися пропозицією ялтинського будинку для людей похилого віку. За 7 тисяч рублів на місяць він пропонує пенсіонеру й проживання, і догляд, і харчування. Ще 5 тисяч з пенсії можна відкладати. А якщо й оселю здавати курортникам... Рік відкладаєш - кілька місяців подорожуєш світом. Якщо немає жаги до подорожей - можна назбирати на... «королівське» поховання.


Обміняти рублі запрошують українською (смт Гурзуф)

Росія не нагодувала

Порожні полиці кримських супермаркетів виявилися міфом. На брак товару скаржаться тільки власники деяких дрібних торгівельних точок. А великі українські (!) роздрібні мережі «АТБ», «Фуршет» та інші продовжують радувати кримчан та гостей півострова наявністю та вибором продуктів. Також українських. Все, що ви звикли купувати на материковій частині України, можна придбати й на анексованій. І не старе та прострочене, а новеньке та свіже.

Не відповідає дійсності й інформація про порожні кримські пляжі. На всьому південному березі повно відпочиваючих. Так, їх не настільки багато, як минулого року, але кількість пристойна.

Зменшення кількості курортників можна пов'язати з появою кордону між Кримом та Україною на суходолі. Закрите залізничне сполучення з Росії через Україну. Отже, росіяни дістатися кримських пляжів можуть або повітрям, або поромом через Керченську протоку. Першим - дорого, другим - довго. На російському під'їзді до Керченської протоки - багатокілометрові пробки і водії інколи по три доби чекають своєї черги. Втім, працює і залізничне сполучення: через пором. Однак чи багато людей погодиться їхати поїздом, потім автобусом, потім па-ромом, а потім знову поїздом, щоб потрапити з Москви до Сімферополя? Пасажири потяга на камери російських телеканалів кажуть, що їм комфортно та зручно, але ж ми звикли чути з федеральних каналів всякого, і дуже часто такого, що до правди не має жодного стосунку.

Щодо телебачення на території півострова, то у кабельних мережах побільшало російських каналів, але й українських вистачає: «СТБ», «2+2», «Інтер» тощо. У Сімферополі повно й українських (!) газет, на відміну від міст південного узбережжя, де преса переважно російська.

Українських прапорів у Криму - жодного не побачиш. А російські - на будівлях, у маршрутках тощо. Дехто навіть авто розмальовує у кольори російського триколору - «Запорожець» у Гурзуфі, «Жигулі» у Форосі. Щоправда, форосець помилився з розташуванням кольорів і замість російського прапора у нього вийшов французький. Чи може він вважає, що роман Криму з Росією не довговічний і вже мріє про Францію?


Донедавна це - офіс Партії регіонів, а нині - російської партії "Единая Россия" (смт Гурзуф)

Український у Криму й мобільний зв'язок. Принаймні, він є і рахунки можна поповнювати. Тільки рублями. Ніякого роумінгу для українців.

* * *

Загалом на «переміщення» Криму з української пазухи до російської - ніяких скарг. Принаймні, голосних та публічних. Або все так добре, або замість «говорити в Україні» кримчани обрали «мовчати у Росії». Тим більше в той час, коли Державна дума РФ розглядає поправки до закону про поліцію. У разі прийняття вони позбавлять російських правоохоронців будь-якої відповідальності за заподіяння шкоди здоров'ю та майну особи, що скоїла злочин.

Андрій Семенець, тижневик «Чернігівщина» №33 (485)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.