«Задкувати не збираємося»

Захисників Вітчизни, готових зустріти загарбників на Поліссі, відвідала автоколона з Корюківщини. Її учасники завезли необхідні речі та поспілкувалися з військовими.

«Старший брат» нашої держави задумав хитрі плани. Частину з них реалізував - «зелені чоловічки» знахабніло захопили Крим. Проте, для «братів» і політиків-шовіністів цього мало. Апетит у них - немов у крокодилів: хочеться загарбати східну Україну.


«Окупантам не дамо українських територій!» - з такими гаслами виходять люди на мітинги.

І намагаються всіляко допомогти нашим військовим частинам. Є такі діючі підрозділи у різних точках на півночі області.

Населення сіл району, самої Корюківки, громадські організації, підприємці не вперше організували для захисників збір необхідних товарів, продовольства, сигарет... І минулої суботи колона легкових авто з новими передпасхальними дарунками вирушила до військових підрозділів.

Усі машини прикрашали великі прапори держави. жителі сіл, які минала колона, вітали такий «автопоїзд». Перша зупинка - на центральній площі Щорса.

До учасників підходили щорсівчани, цікавилися, розпитували.

- Це по-народному, із вболіванням за тих, хто вдень і вночі - на варті, - казали жителі Щорса. - Ми їх теж не забуваємо. Збирали необхідне, відвозили.

Військові зустріли гостей у мальовничій місцині неподалік повноводного Снову. Посміхаючись, чи не кожному тиснуть руки. Показали й частину свого «господарства» - танки, бронемашини, стрілецьку зброю. А лідери патріотичного автопробігу привітали захисників з Пасхою. Від воїнів також дізналися, в чому вони мають потребу.

- Ми проживаємо у великому наметі з належними побутовими умовами, - сказав майор Дмитро, відповідальний з виховної роботи. - Виконуємо бойове завдання з прикриття держкордону. У будь-який час доби повністю готові до захисту України. Морально-психологічний стан особового складу - належний.

За багато кілометрів у гущавині лісу - інший великий підрозділ. Знайомимося: майор Олег. З ним бесідують лідери автопробігу Віктор Величко та Валерій Панюков.

- Дух оптимістичний, бійцівський, - зазначив командир. - З сільським населенням у нас гарні стосунки. Воно у всьому допомагає, найчастіше продуктами. Місцева самооборона нас теж пітдримувапа не раз - привозили медикаменти, плащі, необхідні речі.

У цій «-енній» військовій частині переважно служать хлопці з Поліського краю, а частина їх - з сусідніх областей. У їхніх руках -важка бойова техніка. Є тут достатньо висококласних кулеметників. До таких належить і наш земляк Руслан. У недалекому минулому - машиніст Корюківської фабрики техпаперів. Покликали до війська: у напружений період потрібно посилено охороняти рубежі Вітчизни.

До кордону з сусідньою державою звідси, як кажуть, рукою подати. Тож наряди цілодобово патрулюють прилеглу територію.


Знову під колесами вужем в’ються лісові дороги, подекуди зарослі травами. Автоколона просувається годинами. Ось якийсь хутірець. Хати не побілені.

- Може, не в той бік поїхали? - дехто почав сумніватися.

- А чи не заїхали ми до сусідів? Ще почнуть стріляти наші «брати»... Потрібно витягувати хоча б рогатки, - відгукнувся інший.

Зрештою колону зупиняє патруль. Дізнавшись про мету візиту, запрошують.

- Наші солдати усі добре підготовлені. Маємо достатньо бренетехніки. Підрозділ механізований. За сигналом у потрібний момент нас підтримає атртилерія. А головне для нас -тримати свої позиції, - розповів молодий офіцер Андрій.

Солдати отримують найнеоб-хідніші товари, святкові паски. На різні теми життя з воїнами балакають корюківчани Валерій Панюков, Віктор Величеко, інші члени великого «автоекіпажу».

- У нас - бойовий дух. Ми добре підготовлені. Боєприпасів завезено достатньо. І повірте, задкувати не збираємося, - запевнив воїн.

Віктор Божок, "Чернігівщина" №18 (470) від 1 травня 2014

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.