Гриб веселка, схожий на чоловіче достоїнство, росте в найтемнішій гущавині. Літр настоянки з нього – 100 гривень
Веселка
«Беремо в лісі білі яйця, схожі на курячі»
Удома в Миколи Янченка була глуха мати Марія Федосівна. У дитинстві вона підірвалась на гранаті, Микола каже, «її по запчастях збирали», тому й глуха. І донечка Поліна.
— Тато-мама гриби завжди збирають, — лепече дівчинка. — І я збираю, чорні (показує грибочки).
Господар того дня пас корів і збирав гриби. Ліс оточує Рудню з усіх боків, підступив до самих хат. Жартує, що веселку збирати весело, а білі — легко.
— За веселкою мотоциклом їжджу в сусідній Семенівський район, — ділиться. — У Корюківському цей гриб не росте. Збирати його важко — він завжди ховається у гущавині, там, де найтемніше. Треба брати його яйця — вони білі, схожі на курячі. Вдома яйця достигають, з них формується гриб. На мою думку, він корисний — убиває ракові клітини, помагає від виразки шлунка, від тиску. Того року настоянкою літрів сорок розібрали в мене веселку. Літр — 100 гривень. Брали й по дев'ять літрів за раз. Один чоловік розказував, що родичі його лікують рак чогось-там. Так три роки веселку п'ють — пухлина не росте.
Микола Янченко: "Назбирав 100 корзин"
Ці гриби зібрала Полінка Янченко
Білих — за день до тисячі штук
Та й інші гриби Микола Янченко нахвалює.
— Білих багато кругом, маслюки, польські, — розповідає. — Цього року стільки грибів, що я за своє життя, мо', ще раз тільки таке пам'ятаю. За цей сезон білих зібрав корзин сто вже.
— Це тільки ви сам. А вся сім'я?
— Веранду повністю завалюємо. До тисячі штук за день збираємо.
— А маслюки?
— Нащо вони здалися, коли білих у лісі повно! У мене .старша дочка, дев'ятирічна Віка, збирає гриби набагато краще за мене. Я їй казав, що й у ліс з нею ходить не буду, бо дуже швидко збирає. Так от, Віка назбирала по садку опеньків дві сумки. Я кажу: «От що мені з ними робити?». По всьому селу обдзвонив, кому б їх сплавить. Таки знайшов бабу Параню. Погодилася забрати. Віка поки зі школи доїде, сумку грибів привезе велосипедом. Я їй дзвоню кожен день у школу, кажу, щоб не заїжджала до березняку. Не слухається.
Приймають білі по 25 гривень за кілограм. Жалько віддавати за такі смішні гроші. Мариновані того року продавав по 80 гривень за літрову банку. Торік тільки з гектара березнячку закрили 80 літрів білих грибів.
Літо живемо на лисичках. Тоді на білих.
А от сам Микола більше всього любить рижики.
— Тільки в нас їх мало, — шкодує. — Сьогодні дружина Наталя десь у лісі. Дзвонила, що трохи рижиків мені добула.
Рецепт від Миколи Янченка
— Настоянку з веселки готують так: взяти 50 грамів гриба на 200 грамів горілки. Настоювати тиждень у темному прохолодному місці, у погребі або в холодильнику. Пити по півчарочки, як ліки. Правда, ті люди, що люблять оковиту, випивають і по літровій банці за раз.
«Відправляю на Київ»
— Веселка — це лікарський гриб, — упевнений ще один грибник Михайло Кузьменко.
— І мухомор лікарський, — додає 50-річний кум Сергій Супруненко. — Силу чоловікам дає. Тільки страшно їсти, вони ж отруйні. Та й сили поки вистачає.
— Веселка для здоров'я корисніша, — стоїть на своєму Михайло. — Я цими грибами професійно займаюся. Збираю, відправляю на Київ, у центр фунготерапії (лікування грибами). Відправляю сушеними.
Минулого року мало білих було. Цього — повно, — розповідає. — Як тільки перші почали з'являтися, я 5-6-сантиметрові білі по 60 гривень за кілограм здавав. Мариновані минулого року продавав за сто гривень літр. Цього року гриби цінитися не будуть, бо їх багато.
До лісу за грибами Михайло ходить щодня.
— У ліс, як на роботу, — каже. — Вихідні бувають тільки тоді, коли на городі щось робити треба або корів пасти. Сьогодні якраз город убираю.
Рецепт від Михайла Кузьменка
— Щоб веселку на Київ відправити, її треба висушити. Треба розкласти в один рядок. Я роблю це на печі. При температурі 60 градусів гриби сохнуть двоє суток. При більшій температурі сушити не можна, бо всередині така рідина, що при вищій починає розповзатись. А вона має лишитися усередині.
У Парасковії Дятел власний ліс
83-річна Парасковія Дятел з пластмасовим відерцем і ножем у руках вишукує маслюки.
— Я зараз збираю гриби у своєму лісі, — розповідає жінка. — Оце дерева біля мого двору — то мій ліс. Сьогодні маслюки ще не наросли. То в другий день вийду, обійду територію, піввідра назбираю. А один день дак і повне відро зібрала. Не так у кущах вони ростуть, як по полянках. По молодості гриби не збирала, не було коли: дітей народжувала. Саме хорошо рождались, я що два роки то й мале приведу. П'ятеро дітей маю. Чотири дочки і син. Думала вже п'ятий раз аборт робить. Та в лікарні докторша відмовила. Таки родила і виростила сина-льотчика. У Росії живе зараз.
Парасковія Дятел як назбирає маслюків, то або смажить, або сушить.
— Кажуть, що маслят не сушать. А чому? Я сушу. Вони такі тоненькі робляться. А як щось варити з сушених, розпариш, то гриб стає майже такий самий, як був. М'ясистий. Якщо смажу, то де менші. Де більші, ще можу в морозилку в пакетиках посортувати.
Біля двору Парасковії Іванівни ростуть тільки маслюки, а далі в лісі й білі.
Рецепт від Парасковії Дятел
— Наберу маслюків, одразу не чищу, бо часу немає. А вже ввечері чищу і сортую: де менші, відкладаю смажити, де більші — сушити. Тоді закип'ячу води. Заллю гриби. До ранку вони прочахають. Уранці воду зіллю, промию. Трохи відіжму воду. Почищу цибульки, покришу. Борошно недодаю. Його добавляють ті, у кого грибів мало. У мене вистачає. Трошки олійки на сковорідку — смажу. Маслюки, після того як звечора були кип'ятком залиті, проварювати не треба. І так м'якенькі.
Парасковія Дятел полює на маслюки
Вікіпедія розповідає
Весёлка обыкнове́нная, или Фаллюс нескромный, или Сморчок вонючий, или Cморчок подагрический (лат. Phallus impudicus) — гриб-гастеромицет порядка Весёлковые, или Фаллюсовые (Phallales).
Народные названия:
«выскочка»
«чёртово яйцо», «яйцо ведьм»
«срамотник»
Вікторія Товстоног, Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №43 (1433)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.