Під ногами чернігівців – справжнє бензинове озеро

Приватні оселі мешканців одного з віддалених мікрорайонів Чернігова ось уже сорок років поспіль стоять на «пороховій бочці». Ще у грудні 1973-го року через аварію на місцевій нафтобазі в землю потрапило 150 тонн нафтопродуктів. За час існування нафтобази були й інші викиди – всі вони скупчилися у природній ємності, а під приватними будинками чернігівців утворилося малорухоме бензинове озеро.

Вода із присмаком нафти

Жителька «хутора Нахалівка» (саме так по-місцевому називають мікрорайон обласного центру, куди немає ані доріг, ані цивілізованого заїзду) Ніна Пугач живе там з 1957-го року.



– Нафтобазу, розташовану на пагорбі, поруч із нашими оселями, побудували ще 1928-го року. Залишки нафтопродуктів зливали прямісінько на землю, – розповідає Ніна Дем’янівна. – Але негативний вплив на екологію тоді був мінімальний, принаймні, ми його не відчували.
Справжні жахіття для мешканців «Нахалівки», де нині проживає трохи більше трьох десятків чернігівців, почалися 2004-го року, коли місцеві жителі випадково знайшли під землею бензин. Відтоді всі, кому не ліньки, заходилися вручну бурити шурфи та з допомогою підручних засобів (банок, пластикових пляшок тощо) видобувати нафтову суміш із землі.

– Життя тут нестерпне будь-якої пори року, – скаржиться Тамара Немченко. – Від лунок з бензином стоїть неприємний запах, а взимку обабіч дороги лежить жовтий сніг. Та й дороги, як такої, у нас немає, навіть очисну техніку взимку ми наймаємо за власні кошти. А питну воду люди набирають з колонки, яка тут одна на всіх, але навіть ця вода має присмак нафтопродуктів і специфічний їдкий запах.
За інформацією державної екологічної інспекції у Чернігівській області, забруднення ґрунту та підземних вод є наслідком техногенної аварії, що сталася на нафтобазі у грудні 1973-го року. Тоді у ґрунт потрапило близько 150 тонн нафтопродуктів.

– У результаті господарської діяльності на об’єкті «Нафтобаза» ВАТ «Чернігівнафтопродукт» відбулося забруднення ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації, – каже головний спеціаліст відділу зв’язків із громадськістю обласної державної екологічної інспекції Тетяна Войтенко. – Бензопродукти на глибині від двох до тридцяти метрів утворили малорухоме підземне озеро, яке існує, можливо, десятки років.
За словами екологів, ареал забруднення складається з двох частин. Перша – це територія нафтобази та схилу корінного берега. Там нафтопродукти утримуються у пісках на глибині 26-30 метрів. Як припускають спеціалісти, концентрація бензинової суміші становить 100-150 літрів на один кубічний метр ґрунту і на площі 2,88 гектара. Друга частина ареалу – на території заплави Десни.
– Нафтопродукти обсягом 40-50 літрів на кубічний метр містяться в супіщано-суглинистих ґрунтах на площі 0,39 гектара, – коментує Тетяна Войтенко. – Найбільш екологічно небезпечним для довкілля є забруднення іншої частини земельної ділянки, що за межами нафтобази на вулиці Кропивницького.



«Чернігівські шейхи» черпають із землі готовий бензин

За словами екологів, бензинова суміш складається на 90 відсотків із бензину і на десять – із дизельного пального. Чиновники кажуть, що після відкачування із землі та проведення фільтрації пальне цілком придатне до використання, а відтак сподіваються ще й відшкодувати витрати на проведення робіт, а поки несподіваним подарунком долі користуються місцеві мешканці.
У Чернігові навіть з’явилися маленькі «шейхи», які заробляють на екологічній проблемі гроші. Куди не кинь оком, всюди пробурені невеликі отвори. Підприємливі чернігівці за допомогою нехитрих пристроїв добувають рідину, схожу на бензин. Принаймні, горить вона, як справжнє пальне.
– Тут не 150 тонн, а, мабуть, усі 800 витягнули, – каже Ніна Пугач. – Безупинно, прямісінько під нашими дворами всі охочі добувають із шурфів бензин. Потім він успішно збувається на заправки, – припускає жіночка.

За словами місцевих мешканців, пальне люди возять хто в каністрах, хто в бочках. Контролю за видобутком або ж елементарної охорони тут донедавна не було. Лише з вересня цього року поруч із пробуреними лунками встановили залізну будку, а територію обгородили застережною стрічкою. Поруч із будкою стоїть кілька двухсотлітрових бочок, наповнених видобутим із землі бензином. Спроби достукатися до охорони виявилися марними.
Мешканці «Нахалівки» пояснюють: на місці техногенної аварії працюють співробітники фірми, що виграла тендер з ліквідації наслідків забруднення. За словами Ніни Пугач, робітники цілодобово дістають бензин із просвердлених шурфів старим дідівським методом – пластиковими або ж скляними банками, потім бензин відвозять у невідомому напрямку. Люди порахували, що тільки за перший місяць роботи працівники фірми додатково пробурили 97(!) свердловин завглибшки в півтора-два метри.

Техногенна аварія може перерости в екологічну катастрофу

Як пояснив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради Олександр Кузнєцов, у жовтні вже розпочалися роботи з відкачування із землі нафтопродуктів. За його словами, тендер з ліквідації ареалу забруднення виграла компанія «СНД-Плюс» з містечка Буча, що на Київщині.
У самій фірмі повідомили: «Компанія дійсно брала участь у тендері. Нині на місці техногенної аварії на безкоштовній основі проводяться обстеження. Спеціалісти компанії пробурюють дослідні свердловини, беруть аналіз ґрунтів, а геологи підготували програму роботи на цьому об’єкті. Її вже подали на узгодження. Як тільки програму затвердять, компанія візьметься за ліквідацію забруднення».
У компанії поки що конкретно не знають, якими саме методами їхні спеціалісти добуватимуть нафтопродукти.

– Ліквідовуватимемо лунковим методом або ж методом відкачки нафтопродуктів, – пояснили представники фірми-підрядника. – З точки зору безпеки для людей та із врахуванням наявності розташованих поруч комунікацій не завжди можна використовувати метод відкачування.
Тим часом люди мало вірять в ефективність лункового методу, адже бензин черпають тут уже майже дев’ять років. Чернігівці припускають: бензин і досі витікає з ємностей нафтобази. Натомість, екологи не можуть передбачити, як поводитимуться ґрунтові води, які, до речі, дуже близько до поверхні. Якщо наслідки аварії не будуть ліквідовані до настання морозів, то цілком ймовірно, що наступного року під час весняної повені вміст підземного озера може потрапити у Десну, а це вже справжня екологічна біда.

Віталій Назаренко, «Деснянка вільна», фото Віктора Кошмала

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.