Завалило! або Хто ж почистить дорогу у маленькому селі?
Середа, 8 лютого 2012 12:57 | Переглядів: 2383
Злощасна дорога
Не встиг минулий номер «Чернігівщини», у якому був матеріал про те,
як у Бобровиці засніжені дороги чистять, розійтися районом, як до нас звернулися жителі
села Осокорівка, розташованого
на околиці Бобровиччини. Річ у тім, що до них зима прийшла також із сюрпризами. Щоправда за них - „сюрпризи" - треба відповідати людям, а не зимі.
Снігу накидало вище коліна. І це болить людям, діти яких щодня „повзуть" по тих „окопах" до сусіднього села - в школу.
Осокорівка - село невеличке. Проживають у ньому
260 людей. Від районного центру відірване, бо розташоване за 35 кілометрів. Жителі села більше схиляються до Носівки, бо добиратися туди набагато легше. Лише сім кілометрів, які можна й пішки при бажанні пройти. Але там вони також нікому не потрібні.
Великого господарства у селі немає, а на бюджетні кошти вижити просто неможливо. Землі у жителів населеного пункту орендують два великих господарства «Наташа-Агро» та «Ольга-Алін». Майже все населення працює у Києві, боробочих місць в Осокорівці немає.
«У минулому році тут і школу закрили, в якій навчалася 21 дитина, - розповідає
сільський голова Людмила Шута. -Тепер вони їздять на шкільному автобусі до сусідніх Горбачів. Четверо ж школярів ходять „гризти граніт науки" до носівського навчального закладу, - точніше, до села Ясна Зірка - понад два кілометри ось цією засніженою дорогою. Там їх забирає автобус і везе в райцентр до школи».
Звісно, не секрет, що господарство, яке обробляє землі селян, має піклуватися про населений пункт, розв'язувати нагальні проблеми людей. За словами осокорівського сільського голови, зверталася вона до обох орендарів, та руку допомоги ніхто не протягнув. „Один - в Новій Басані, інший - в Канаді, - кому болить наше горе?", - обурюється Людмила Борисівна. „Була в адміністрації, зверталася до пана Шумейка з «Агро-прогресу», то він пообіцяв почистити дорогу аж до Наумівки, - це село також належить до нашої сільської ради...".
Прикро, що доля чотирьох сільських дітей мало кого хвилює. За вікном XXI століття, а з сусіднім селом зв'язку немає. А, не доведи, Господи, пожежа, чи „швидка" комусь знадобиться... що тоді?
Людмила Шута
Сніжана Божок, тижневик «Чернігівщина» №5 (333)
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.